Протоколи первинних комуністичних осередків як джерело вивчення вчительського повсякдення: на прикладі Перемишлянської школи другої половини ХХ ст.
Вивчено діловодні джерела – документи
первинних партійних організацій середніх закладів освіти, що містять інформацію
про стратегію розвитку радянської школи, організацію навчального процесу,
взаємовідносини між вчителями, учнями та їх батьками.
Розглянено
неопубліковані протоколи зборів первинної партійної організації Перемишлянської
середньої школи Львівської області з 1949 р. по 1989 р. Актуальність
запропонованої теми підсилено тим, що аналіз протоколів первинних комуністичних
осередків середніх шкіл у вивченні повсякденного життя вчителів не
здійснювався. Продемонстровано потенціал діловодних джерел в історії
повсякдення. Визначено, що проблемне поле повсякдення функціонує на перетині
взаємозв’язків, де поєднуються різні сфери життєвого світу людини чи спільноти.
Повсякдення охоплює простір особистого життя людини, її сім’ї, домашнього
побуту, виховання дітей, дозвілля, товариських і професійних взаємин.
Підсумовано, що протоколи зборів первинної партійної
організації Перемишлянської середньої школи Львівської області містять цінну
інформацію про плани та стратегію розвитку радянської школи, вимоги до
радянських педагогів. Розгляд на партійних зборах індивідуальних заяв вчителів,
їх характеристик, доповідних записок надають важливу інформацію про
різноманітні проблеми з їх приватного життя та демонструють складні взаємини у
фаховому середовищі. Неопубліковані протоколи зборів первинних партійних
організацій заслуговують уваги при вивченні радянської дійсності, оскільки вони
допомагають не так нагромаджувати історичні факти про повсякденне життя
вчителів, як глибше осмислити мотиви та механізми їх діяння. Зазначено, що
інформаційний потенціал цих джерел не є достатньо задовільним, їх
інформативність є фрагментарною та залишає чимало питань відкритими.
The proposed
article studies administrative sources – documents of primary party
organizations of secondary institutions of education, which contain information
about the development strategy of the Soviet school, the organization of the
educational process, and the relationships between teachers, pupils and their
parents.
The subject
of consideration in the article was unpublished the records of the primary
party organization meetings of Peremyshlyan secondary school of Lviv region
from 1949 to 1989. The relevance of the proposed research topic was
strengthened by the fact that the analysis of the protocols of the primary
communist centers of secondary schools from the point of view of studying the
everyday life of teachers had not been carried out. Thus, such research became
an attempt to demonstrate the potential of administrative sources in everyday
history research. Researchers agree that the everyday problem field functions
at the intersections of relationships where different spheres of a person’s or
community's life world are combined. Everyday life covers the space of a person’s
personal life, his/her family, home life, raising children, leisure time,
social relations. Besides, it contains educational and professional
achievements, models of behavior and relationships in a professional
environment.
The main
conclusion was as follows: the records of the meetings of the primary party
organization of Peremyshlyan secondary school of Lviv region contained valuable
information about the plans and strategy of the development of the Soviet
school, requirements for Soviet teachers. Consideration of teachers’ individual
statements, their characteristics, and report notes at party meetings provided
important information about various problems from their private lives and
demonstrated complex relationships in the professional environment. Unpublished
protocols of primary party organizations meetings deserve attention when
studying everyday life during Soviet times. They were not very helpful viewing
accumulation of historical facts about the everyday life of teachers, but
contributed to understanding the motives and mechanisms of their actions.
Also, the information
potential of these sources when studying everyday life is not sufficiently
satisfactory, their informativeness is fragmentary, leaving many questions open.