ПРОПАГАНДИВНИЙ ДИСКУРС ВСТАНОВЛЕННЯ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЙНОЇ ВЛАДИ В 1939–1941 РОКАХ У ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВІ НА СТОРІНКАХ УКРАЇНОМОВНОЇ ПРЕСИ

Висвітлено основі етапи становлення нацистської окупаційної адміністрації після поділу Польщі 1939 р., формування владних і пропагандивних структур ГГ для польських окупованих областей. Проаналізовано тематичне та змістове наповнення публіка цій україномовної преси 1939–1941 рр. (до 22 червня) про встановлення нового владного режиму – Третього Райху. Показано процес формування пропагандивних структур, які діяли у ГГ. Зауважено, що спершу було створено Департамент народної освіти та пропаганди, який згодом перетворено на Головний відділ пропаганди. Наголошено, що окремо діяло Управління начальника преси Генерал-губернаторства, створене 15 серпня 1940 р. Проаналізовано положення та регламенти 1939–1940 рр., які узгоджували видавничий процес, цензуру. Зауважено, що, відповідно до владних постанов зазначеного періоду, діяльність усіх видів видавничих підприємств потребувала дозволу Департаменту народної освіти та пропаганди у ГГ. Зауважено, що також запроваджувалися вимоги про отримання дозволу на функціювання друкарень усіх видів, а також формувався максимальний перелік публікацій (періодичних і неперіодичних), для друку яких був потрібен дозвіл. Проаналізовано часописи «Вістник Українського Центрального Комітету», «Холмські вісті», «Краківські вісті. Народний часопис Ґенерального Ґубернаторства». Встановлено, що в першому виданні головно репрезентовано процес формування владної структури ГГ, організаційні проблеми творення УЦК, співпрацю з осередками на місцях. Простежено, що редакції «Холмських вістей» і «Краківських вістей» дотримувалися офіційно визначених пріоритетів у підборі тем та авторів, а зважачаючи на порозуміння між Радянським Союзом і Третім Райхом, у публікаціях відсутня антирадянська ритори ка, натомість вміщено замітки про формування лінії розмежування, тісну співпрацю між державами та переселенську акцію по обидва боки кордону. Зауважено, що процес переселення окреслено як дружню умову, що дає можливість німцям і українцям, білорусам і росіянам (москалям) повернутися та об’єднатися зі своїми державами. Наголошено, що ідеологічне підґрунття переселенської акції відповідає планам обох керманичів.