Учасники конференції отримають сертифікат учасника, зможуть безкоштовно надрукувати статті у фахових виданнях Інституту за умови належного їх оформлення згідно вимог розміщених на сайті видання.
Планова тематика Інституту
Наукові відділи Інституту працюють над такими науковими темами та цільовими програмами:
- «Духовна культура населення Прикарпаття, Волині та Закарпаття від найдавніших часів до Середньовіччя (за археологічними документами)» (2018–2020)
- «Культурна традиція як фактор консолідації українського суспільства середньовіччя і нової доби» (2017–2018)
- «Національно-культурні ідентичності Галичини у ХІХ – на початку ХХ ст.» (2018–2020)
- «Міжнаціональні відносини в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст. Західні землі» (2018–2020)
- «Українсько-польські взаємини на західноукраїнських землях (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.): історичні моделі, етнічний, політичний та загальнолюдський виміри)» (2016–2018)
- «Українська історична та діалектна лексикологія і лексикографія» (2014–2018)
- «Рецепція світу в мандрівній і мемуарній літературі Західної України ХІХ–ХХ століть» (2018–2020)
- цільова програма «Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи» (2018)
Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині
Упродовж 3–28 серпня 2026 року завідувач відділу історії середніх віків, кандидат історичних наук Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині, присвячене реалізації дослідницького проєкту «Зображення Русі в німецькій космографії та картографії XV–XVII ст.: між картою та текстом». Під час стажування дослідник опрацював багаті бібліотечні фонди Баварії, зокрема Бібліотеки Лейбніц-інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі та Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Основну увагу було приділено рукописним і друкованим космографіям XV–XVII ст., ранньомодерним картам, атласам і текстам німецьких авторів, у яких відображено образ Русі. Також у Регенсбурзі Ілля Паршин виступив із науковою доповіддю, представивши проміжні результати дослідження. Стажування дало змогу суттєво розширити джерельну базу проєкту, опрацювати рідкісні видання та картографічні матеріали, а також налагодити нові професійні контакти.
