Наукова діяльність Інституту

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України – провідна академічна інституція гуманітарного профілю, заснована на засадах комплексності й міждисциплінарності у вивченні соціогуманітарної проблематики. 

Структура Інституту сприяє реалізації інтердисциплінарних досліджень, передбачає залучення представників різних галузей наук для вирішення проблем історії та культури України в загальноєвропейському і світовому контекстах.

Основні напрями наукових досліджень Інституту:

  • історія суспільно-політичних та національно-визвольних рухів на західних землях України;
  • формування сучасної української нації та національної свідомості українського народу на різних етапах історичного розвитку;
  • історико-культурна спадщина як чинник формування національної свідомості українського народу;
  • проблеми теорії та історії української культури, її самобутності та зв’язків з іншими культурами;
  • українсько-польські взаємини в контексті європейської історії та культури;
  • формування електронних  лексикографічних баз; 
  • комплексне археологічне дослідження матеріальної і духовної культури давнього населення Заходу України;
  • історична та діалектна лексикологія та лексикографія;
  •  укладання фундаментального «Словника української мови ХVI – I половини ХVIІ століть»;
  • укладання діалектних словників;
  • літературне життя Західної України у ХІХ–ХХ ст.

Інститут є основним координаційним центром із вивчення проблем українознавства, зокрема в галузі історико-культурологічних, археологічних та філологічних досліджень з установами соціо-гуманітарного профілю Державного Західного наукового центру НАН та Міністерства освіти і науки України, відповідними факультетами і кафедрами вищих навчальних закладів заходу України та інших регіонів. Результатом співпраці стали спільні наукові проекти, наукові конференції та семінари, публікації результатів науково-дослідної роботи, підготовка кадрів та їх стажування.

Станом на 1 серпня 2018 року в Інституті працює 100 осіб, із яких – 73 наукові співробітники (1 член-кореспондент НАН України, 13 докторів наук і 47 кандидатів наук). 

Наукові співробітники Інституту неодноразово були удостоєні високих державних і академічних нагород та почесних звань, а саме:

  • Державна премія України в галузі науки і техніки – Ярослава Закревська і Лідія Коць-Григорчук за працю над «Атласом української мови» (2006); Володимир Александрович Леонтій Войтович за «Історію української культури» (2014);
  • Премія НАН України ім. І. Франка – колектив авторів «Словника староукраїнської мови XIV–XV cтоліть» (1981);
  •  Премія НАН України ім. М. Грушевського – Микола Литвин (2001) і Леонтій Войтович (2003);
  • почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» – Ярослав Ісаєвич (2001), Микола Литвин (2007), Іван Патер (2008);
  • почесне звання «Заслужений працівник культури України» – Василь Горинь (2008), Феодосій Стеблій (2008);
  • орден Княгині Ольги ІІІ ступеня – Уляна Єдлінська (2001);
  • орден Ярослава Мудрого V ступеня – Ярослав Ісаєвич (2006);
  • орден «За заслуги» ІІІ ступеня – Феодосій Стеблій (2001), Юрій Сливка (2001), Кім Науменко (2007), Василь Горинь (2017).

Від 1994 року в Інституті діє Спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій за спеціальностями «історія України», «всесвітня історія»; від 1995 року також за спеціальністю «етнологія»; від 2014 – «археологія».

Оголошення:
Новини:

Ганна Дидик-Меуш отримала Почесну грамоту Кабінету Міністрів України

Вітаємо нашу колегу Ганну Дидик-Меуш, доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу української мови, з високою урядовою відзнакою. Зичимо реалізації подальших цікавих і важливих проєктів у гуманітаристиці загалом і в українському мовознавстві зокрема.

Запрошуємо на науковий семінар Ради молодих вчених "Від льоду і полум'я до пера й пергаменту; Історія Ісландії в контексті розвитку саг"

Запрошуємо Вас на черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, організований спільно з Підземеллям Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, Радою молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України та ініціативою «Публічний лекторій: простими словами про складне минуле».

Видання:

Ad fontes. Джерела діалектологічних студій. (Серія Діалектологічні студії, т. 1(14))