30 вересня – 1 жовтня 2021 р. у Львові відбулися урочисті заходи з нагоди 70-ти річного ювілею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (до 1993 р. – Інституту суспільних наук). Урочистості розпочалися 30 вересня відкриттям меморіально-інформаційної таблиці багатолітньому директору Інституту (1989–2010 рр.), українському історику, громадсько-політичному діячу, академіку НАН України Ярославу Дмитровичу Ісаєвичу. Пам’ятний знак встановлено у Львові на будинку по вулиці Козельницька, 4, де видатний науковець працював у 1993 – 2010 роках.
Під час церемонії відкриття директор Інституту, д.і.н., проф. Ігор Соляр наголосив, що для наукового товариства Ярослав Дмитрович залишається авторитетним дослідником ранньо-модерної та середньовічної історії України та Центрально-східної Європи, а його наукова спадщина та ім’я відомі далеко поза межами України, оскільки видатний науковець виступав із лекціями у провідних університетах Європи та Америки.
Голова Наукового товариства імені Шевченка, академік НАН України Роман Кушнір, вітаючи колектив Інституту з 70-річчям зазначив, що Інститут українознавства, сформований першопочатково як Інститут суспільних наук, постав на основі ліквідованого радянською владою Наукового товариства імені Шевченка. І саме Ярослав Ісаєвич, будучи людиною інтелектуальною та високоерудованою, наприкінці 1980-х рр. відчутно долучився до відновлення діяльності НТШ.
Присутній на урочистостях академік НАН України та директор Інституту народознавства НАН України, академік НАН України Степан Павлюк звернув увагу присутніх на те, що Ярослав Ісаєвич у перші роки відновлення Україною своєї державності зумів скерувати вивчення історії України у державницьке русло, відділивши її від нав’язаних у радянський період стереотипів. Більше того, наукову школу Ісаєвича станом на сьогоднішній день складають провідні українські науковці та дослідники. Проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Качмар зауважив, що Ісаєвич належав до тих людей, які, як писав Іван Франко, були здатні виявляти свою любов «не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею».
Своїми спогадами про Ярослава Дмитровича поділилися: український літературознавець, член-кореспондент НАН України Микола Ільницький, багаторічні колеги – д.і.н. Володимир Александрович та д.і.н. Богдан Якимович, учні видатного історика – д.і.н., Микола Литвин, д.і.н. Роман Голик, к.і.н. Володимир Пришляк,
Після відкриття меморіально-інформаційної таблиці розпочалася Урочиста академія з нагоди 70-ти річного ювілею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Привітати колектив Інституту прийшли науковці провідних ЗВО, наукових установ Львова, представники місцевих органів влади. Зважаючи на пандемію коронавірусу, чимало учасників академії привітали Інститут з ювілеєм по відеозв’язку. У вступному слові директор Інституту, д.і.н., проф. Ігор Соляр зазначив, що незважаючи на виклики сучасності, зокрема критичне недофінансування останніх десятиліть, Інститут зберігає свій науковий потенціал, авторитет та позиції провідної академічної наукової установи соціогуманітарного спрямування нашої держави. «Інститут виконує функції методологічного, науково-організаційного і координаційного центру у цій сфері, є майданчиком для проведення різноманітних наукових заходів, здійснює потужну аналітично-консультативну діяльність, яка з кожним роком набуває дедалі більших масштабів», – зазначив директор Інституту.
У доповіді І.Я. Соляра відзначено, що уже сьогодні визнання та науковий авторитет Інституту українознавства підтверджується активним залученням Інституту та його співробітників до складу низки профільних комісій, координаційних та дорадчих рад при центральних та місцевих органах влади.
Від імені Національної академії наук України та від себе особисто, колектив Інституту українознавства привітав Президент НАН України, академік НАН України Анатолій Загородній. «Високий авторитет Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, здобутий відданою працею багатьох поколінь його працівників, серед яких академіки І. Крип’якевич, М. Возняк, Я. Ісаєвич, д.і.н. Я. Дашкевич, д.ф.н. І. Свєнціцький та багато інших, сприяли популяризації історії, мови та культури України», – констатував Президент НАН України.
Зі словами привітання до присутніх звернувся віцепрезедент НАН України, голова секції суспільних і гуманітарних наук, академік НАН України Сергій Пирожков, який зазначив, що одне із головних завдань Інституту на сучасному етапі розвитку – проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень із метою одержання нових наукових знань у галузі історії, археології, мовознавства, літературознавства.
У своєму вітальному листі академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України Валерій Смолій зазначив, що за роки незалежності України Інститут пройшов славний творчий шлях. «Наполегливими зусиллями вчених він не лише зберіг, але й значно примножив свій науковий потенціал, нагромаджений у кооперації зі вченими інших галузей соціогуманітарного знання, і по праву займає місце одного з провідних дослідницьких інститутів нашого Відділення», – йдеться у вітанні академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України. Академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України Ганна Скрипник, вітаючи з ювілеєм Інститут українознавства, відзначила, що наукова установа «сьогодні постає провідним науковим центром україністичних студій в Україні та зарубіжжі».
На потужному інтелектуальному потенціалі Інституту, значних наукових здобутках у сфері гуманітаристики наголосили представники Інституту української мови НАН України (директор, д.філ.н. П.Ю. Гриценко), Львівського національного університету імені Івана Франка (проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, к.і.н. В.М. Качмар), львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України (керівник відділення, д.і.н. М.М. Капраль), НТШ (науковий секретар, д.фіз-мат.н. Р.М. Пляцко), ЗНЦ НАН України і МОН України (директор, к.т.н. О.Д. Зинюк), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (ректор, д.п.н. І.Є. Цепенда), Українського католицького університету (проректор з наукової роботи, д.т.н. О.І. Яськів, декан гуманітарного факультету, к.і.н. А.Ю. Ясіновський), Інституту фізики і конденсованих систем (директор, д.фіз-мат.н. Т.М. Брик), Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (начальник Наукового центру Сухопутник військ, д.т.н., полковник В.І. Грабчак) та ін. Учасники Урочистої академії побажали науковцям Інституту наснаги, подякували організаторам і наголосили на важливості збереження пам’яті про видатних учених нашої країни.
Урочисті заходи з нагоди 70-ти річного ювілею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України продовжилися 1 жовтня. У цей день відбулася наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба», приурочена пам’яті українського історика, академіка АН УРСР, професора Львівського університету, директора Інституту суспільних наук АН України – Івана Петровича Крип’якевича.
Попри змішаний формат роботи конференції
(через карантинні обмеження багато учасників взяли участь в конференції онлайн),
наукова зустріч пройшла напрочуд насичено. Історики Микола та Тамара Литвин у
своїй доповіді зуміли показати, якою ж непересічною особистістю у повсякденні,
політиці та науці попри усі життєві перипетії залишався Іван Крип’якевич.
Доцент кафедри історичного краєзнавства ЛНУ імені Івана Франка Алла Середяк
звернула увагу на просвітницьку діяльність І. Крип’якевича. Головний науковий
співробітник відділу новітньої історії Інституту Іван Патер змусив присутніх
подискутувати навколо «Холмських етюдів» у науковій спадщині видатного
історика.
Після пленарного засідання науковці розпочали свою роботу по секціях. Зокрема розглядаючи наукову спадщину Івана Крип’якевича науковці у своїх доповідях зосередили увагу на ставлення І. Крип’якевича до львівських пам’яток періоду Національної революції середини ХVІІ ст. (Микола Бандрівський), козацької доби в дослідженнях І. Крип’якевича (Феодосій Стеблій та Ілля Паршин), трактування буття на зламі ХІХ – ХХ ст. у візії видатного науковця (Павло Артимишин, Маріанна Мовна).
Окрема увага була приділена ролі Івана Крип’якевича, як фундатора академічної гуманітарної науки Львова. Зокрема Олександр Луцький, Олег Муравський та Степан Кобута звернули увагу на функціонування Львівського відділу Інституту історії України, у якому працював І. Крип’якевич у період радянської окупації західноукраїнських земель. Місце Івана Крип’якевича у суспільно-політичних і культурно-освітніх процесах в Україні ХХ століття у своїх доповідях відзначили Наталія Мисак, Ігор Райківський, Ольга Кровицька, Андрій Боляновський, Олександр Целуйко, Ярослав Книш.
Не
менш захопливим стало відображення родинного та інтелектуального середовища Івана
Крип’якевича. Зокрема, історикиня відділу нової історії України Інституту
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Наталія Колб розповіла про
сім’ю Крип’якевичів на тлі історій греко-католицьких священничих родин
наприкінці ХІХ ст. Чимало позитивних відгуків отримав доцент кафедри історії
України та археології ВНУ імені Лесі Українки Володимир Пришляк на доповідь про
студентських приятелів Івана Крип’якевича. Про особливості взаємин Івана
Крип’якевича зі знаковими людьми того часу в своїх доповідях розповіли Наталя
Булик, Андрій Сова, Мирослава Дядюк, Інна Мороз.
Кращих працівників Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відзначено відзнаками, грамотами Президії НАН України, Наукового товариства імені Шевченка, Західного наукового центру НАН України і МОН України, Львівської міської ради, Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради. Під час святкування ювілею учасники урочистих заходів змогли переглянути відеофільм, присвячений історії та сучасним досягненням Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
Вітання з нагоди ювілею Інституту від Президента Національної академії наук України А. Загороднього
Фільм-презентація до 70-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України