30 березня 2016 року в рамках наукового семінару відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (19-те засідання) відбулася друга зустріч у жанрі інтелектуальної біографії. Цей жанр вільної бесіди з відомою людиною-гуманітарієм про її інтелектуальне становлення започаткував Центр гуманітарних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка. Героєм першої такої зустрічі в Інституті був літературознавець, професор Торонтського університету Максим Тарнавський.
Нинішнім гостем став перекладач, письменник, есеїст, філософ, заглиблений у звук та смисл слова – Андрій Содомора. Автор перекладів з давньогрецької творів Менандра, Арістофана, Есхіла, Софокла, Евріпіда та ін.; з латинської – Горація, Овідія, Лукреція, Сенеки, Верґілія, римських елегійних поетів та ін.; автор оригінальних прозових та поетичних творів. Розмова стала логічним продовженням та розширеним коментарем до доповіді Тараса Лучука «Marginalia Sodomoriana: ранні переклади Андрія Содомори з давньогрецької поезії», виголошеної напередодні (на 18-му засіданні семінару).
Семінар у дусі вільної бесіди зосереджувався навколо тріади топос – тропос – антропос, тобто місць, ідей та людей, що впливали на становлення особистості гостя, були визначальними для його особистої інтелектуальної біографії. Бесіда як діалог без початку й кінця, як джерело пізнання себе й світу була центральною віссю цієї зустрічі. Розмова у вимірах минулого, повсякденного та вічного, настроєвого та невисловного про душу речей та старіння світу, випадок, нагоду та вибір наблизила присутніх до духовного простору Андрія Содомори.
Зустріч зібрала велику кількість слухачів різного віку. Відповідаючи на запитання модератора Данила Ільницького та публіки Андрій Содомора цікаво, спокійно і з ноткою гумору розповідав:
• про перерву в публікаціях у 70-х роках, «списки», можливість друкуватися у «Дзвоні» та «Всесвіті», про видавництва «Дніпро» та «Основи»;
• про внутрішню ауру та порятунок від радянської дійсності;
• про домашні бесіди з університетським професором і наставником Соломоном Лур’є, читання за круглим столом Арістофана та невимушені бесіди, що не мали ні початку, ні кінця;
• про педагогічні «метОди» викладачів, конспектування, розуміння і нерозуміння дисциплін;
• про наставників та невипадкових людей Дмитра Ліськевича, Теодозія Возного та Валентину Черняк (невипадкові випадковості, як кожна лінія долі – це пунктир, а кожна точка – випадок, що разом творять лінію долі);
• про брови та руку викладача Михайла Йосиповича Білика, його розповіді про Рим та Грецію;
• про топоси рідного села Вирів, нелюбов до мандрів, непримітність природи як розкіш і любов до замрячених днів, коли легка мжичка розмиває контури львівських кам’яниць;
• про вчителів-мучителів, що викладали давньогрецьку та латинську мови;
• про Рея Бредбері, захоплення зоряним небом і астрономією;
• про улюблену тему «люди і речі», до якої надихнули «сльози речей» у Верґілія; психічну ауру речей та свій текст із дитячою назвою та філософським змістом «Рукавичка»;
• про «старіння світу» та «душу речей», ріст і старіння всього людства, наше помилкове розуміння розвитку мови;
• про свою настроєву книжку «Під чужою тінню», про настрій, який не переривається, а снується весь час і як відчути «смак» книжки, вловивши настрій автора;
• про те, що не ми володіємо мовою, а вона володіє нами;
• про витоки творчої меланхолії та працьовитості;
• про осінній день, голі поля та дим від запаленого картоплиння, що снувався над городами, сум, навіяний читанням про Англію та маму (Андрій Содомора зачитав поезію, що відбиває настрої цього дня, збереженого в пам’яті);
• про батьків: маму, що мала вразливу тонку душу, тата з твердою рукою та дивним поєднанням у характері життєвого гарту та ніжності;
• про свою сестру, теж письменницю – Марту Кришталович, про вдячність та близькість;
• про принципи перекладу та забуте слово «переспів»;
• про дивну субстанцію – час, який ми можемо сприймати лише серцем і тільки тоді, коли він минає.
Послухати звукозапис:
Послухати звукозапис:
00:00 – модератор Данило Ільницький представляє гостя; короткий вступ про жанр інтелектуальної біографії, та співпрацю з Центром гуманітарних досліджень ЛНУ ім. І. Франка; згадка про семінар Тараса Лучука, що відбувся напередодні й став початком розмови з Андрієм Содоморою;Співорганізація: Данило Ільницький, Віктор Мартинюк
1:53 – про перерву у творчості – між першою прозовою книжкою «Жива античність» (1983) і «Наодинці зі словом» (1999); про 70-ті роки, «списки», публікації у «Дзвоні» та «Всесвіті»; про видавництво «Дніпро» та сприяння Дмитра Павличка й Володимира Забаштанського; про видавництво «Основи»;
5:41 – про «радянськість» і внутрішню ауру; про університетського професора Соломона Лур’є та домашні бесіди в його квартирі; про значимість бесіди в минулому; про бесіду як наскрізну тему античної літератури;
9:39 – про викладачів та їхні педагогічні метóди; про роль Дмитра Ліськевича у виборі класичної філології; про вибір на лінії долі; про Валентину Черняк та її редакторську роботу над перекладом Юрія Мушака; про Михайла Білика;
19:55 – про малу кількість топосів-місць в інтелектуальній біографії, про рідний Вирів, Львів, Бібрку та Київ; про гімназійну античність;
26:30 – про Рея Бредбері Верґілія і душу речей; про знайомство з Миколою Лукашем у видавництві «Дніпро», старіння світу і володіння мовою;
36:54 – про родину: маму і батька, меланхолію та працьовитість; про запах диму; про сестру Марту Кришталович;
46:11 – про перекладачів та принципи перекладу; про Лукаша і Кочура; про звучання і насиченість слова у різних мовах; переспіви та неперекладність;
1:00:29 – питання Івана Василькова щодо книжки Корнія Чуковського «Високе мистецтво»;
1:05:57 – репліка Богдана Дячишина про читання і страх перечитування текстів Содомори;
1:07:53 – репліка Петра Шкраб’юка про нову книжку Содомори «Батькова рука» і витоки його творчості, спостереження щодо життя у двох вимірах: античності (минулого) та зоряного неба (сучасності); читає свій вірш, присвячений Содоморі;
1:11:26 – питання Івана Лучука про зв’язок між мотивом дороги на Високий замок в оповіданні Содомори «Зрубана тінь» та сном-оповіданням Зенона Тарнавсьокого «Дорога на Високий Замок»;
1:12:43 – репліка Миколи Ільницького про два підходи до перекладу: відтворення духу оригіналу та створення власного шедеврального тексту на його основі;
1:18:00 – репліка Ірини Старовойт про переклад як трансплантацію з погляду культури-реципієнта; питання про роль викладання в житті Содомори;
1:22:28 – репліка колишньої студентки Содомори про його викладання в медичному університеті;
1:26:31 питання Юрія Дубленича про неперекладність прози;
1:28:00 – питання Богдана Пастуха щодо «Смерті Верґілія» Германа Броха;
1:29:02 – питання Катерини Шмеги про викладання та доцільність вивчення античної літератури в школі;
1:31:04 – питання Богдана Пастуха про те, чи повертається Содомора до власних давніх перекладів; репліка Василя Ґабора;
1:32:10 питання Йосипа Гуменюка про звукову палітру грецької та латинської мови у зіставленні з українською;
1:37:23 – питання Віктора Мартинюка щодо позначення античних авторів як ідей у тріаді топос–тропос–антропос;
1:40:56 – закінчення.
Модератор: Данило Ільницький
Занотували: Ольга Бєлявцева, Віктор Мартинюк
Автори світлин: Віктор Мартинюк, Юрій Дубленич, Христина Рутар
Опрацювання звукозапису: Віктор Мартинюк
Звукозапис та відеозапис події - на сторінці видання "Варіанти".