29 березня 2016 року відділ української літератури провів науковий семінар про ранні переклади Андрія Содомори (1960-ті – початок 1970-х). Це була перша з двох зустрічей, присвячених постаті відомого перекладача, письменника, літературознавця, есеїста. Доповідач Тарас Лучук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, зосередив увагу на трьох сюжетах: перекладах поезій Сапфо, Корінни та давньогрецької епіграми.
Початком перекладацької та наукової кар’єри Андрія Содомори стало знайомство з давньогрецькою жіночою лірикою. Доповідач окреслив часові рамки цього феномену, навів приклад епіграми Антіпатра з Тессалонік, де згадані імена давньогрецьких поетес (зокрема Сапфо й Корінни) і зупинився на деяких її текстологічних деталях. Окрему увагу доповідач звернув на особливості передачі елегійного дистиху. Ще з часів Івана Франка в українській перекладній поезії склалася традиція, відтворювати давньогрецький дактилічний гекзаметр дактилем, замінюючи його, якщо дозволяє ритм, (крім п’ятої стопи) хореєм. До досконалості цей розмір довів М. Зеров, а у 60–70 роках ним перекладав А. Содомора.
Ще одним розміром античної поезії, який увійшов в українську поезію, є сапфічна строфа. Ця строфа має довгу традицію осмислення у перекладній та оригінальній літературі. Зокрема, перша спроба тлумачення цієї форми була зафіксована ще на початку ХVII ст. у «Граматиці» Мелетія Смотрицького, Він прикладає квалітативну парадигму античного віршування до віршування українського, що суперечить мовній природі. Століттям пізніше знаходимо згадку про сапфічну строфу у «Поетиці» Митрофана Довгалевського. Він запропонував поглянути на неї як на поєднання трьох 11-складників (з цезурою після п’ятого складу) з додаванням адонія, вписуючи її в силабічну систему віршування, яка домінувала в українській поезії до кінця ХІХ ст.
Сапфічна строфа мала своє продовження в перекладній літературі (І. Франко, Г. Кочур), а також в українській оригінальній поезії (М. Зеров, В. Свідзінський).
Характеризуючи стиль ранніх перекладів Андрія Содомори, доповідач наголошує, що у ритмічному малюноку сапфічної строфи йде за перекладами М. Зерова, а не Івана Франка, який радше імітував ритміку оригіналу. А. Содомора намагається (в доброму сенсі) буквально, доскладно відтворювати давньогрецькі рядки. Важливо, що це не тільки збереження рівної кількості складів, а й заміна довгих і коротких складів на наголошені й ненаголошені відповідно. Андрій Содомора є одним з небагатьох, хто поряд з перекладом науково осмислив феномен сапфічної строфи в контексті лесбійської лірики.
На початку 70-х рр. увагу перекладача привернула інша давньогрецька поетеса – Корінна. До ХХ ст. вона була практично невідомою через погано збережені тексти і брак біографічних фактів. У 1975 р. Содомора зробив перші українські переклади двох її текстів.
Ще однією маргіналією перекладної творчості Андрія Содомори є давньогрецька епіграма. Цікаво, що до епіграми він знову повертається через 40 років, у 2015 р., шукаючи нові інтерпретаційні ключі. По суті, маємо феномен множинності перекладів у межах творчості одного автора.
Перекладна творчість Андрія Содомори – вдячний матеріал для досліджень у сфері психології творчості, семіотики перекладу, текстології та літературної компаративістики.
Послухати звукозапис:
Послухати звукозапис:
00:00 – представлення доповідача; вступні зауваги, оголошення теми доповіді;Занотували: Лариса Козак, Віктор Мартинюк
02:16 – окреслення феномену давньогрецької жіночої лірики, епіграма Антіпатра;
13:32 – про історію дослідження сапфічної строфи;
18:59 – про структуру сапфічної строфи та її адаптацію у перекладах;
26:25 – про сапфічну строфу в інтерпретації Андрія Содомори;
33:06 – про текстологічну інтерпретацію поезій Корінни;
38:40 – про давньогрецьку епіграму;
46:15 – запитання Данила Ільницького про книжки, які доповідач приніс до авдиторії;
49:21 – запитання Йосипа Гуменюка про інших перекладачів, які цікавилися поезією Сапфо та Корінни;
52:35 – коментар Андрія Содомори до доповіді і згадка про працю в архіві;
55:18 – заувага Андрія Содомори щодо сапфічної строфи;
1:02:05 – питання Данила Ільницького про Менандра;
1:04:30 – згадка Андрія Содомори про захист дисертації;
1:10:58 – про суть перекладу та віршовані розміри;
1:20:24 – запитання Йосипа Гуменюка про жіночу поезію та про жіночі переклади;
1:24:20 – про дактиль у Вергілія та поезію Горація;
1:31:20 – завершення семінару.
Автор світлин: Віктор Мартинюк
Опрацювання звукозапису: Віктор Мартинюк
Звукозапис та відеозапис події - на сторінці видання "Варіанти".