Модернізм в українській літературі ХХ – початку ХХІ століття: пам’ять, коди, практики: монографія

Модернізм в українській літературі ХХ – початку ХХІ століття: пам’ять, коди, практики: монографія / відп. ред. Тарас Пастух; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2023. 758 с.

Монографія присвячена дослідженню практик модернізму в українській літературі ХХ – початку ХХІ ст. Ці практики розглянуто в контексті явлених у них культурних кодів, які засвідчують важливу екзистенційно-філософську та мистецьку проблематики.Також простежено роботу пам’яті в постанні модерних літературно-мистецьких пропозицій.
Для гуманітаріїв і всіх, хто цікавиться модернізмом в українській літературі ХХ – початку ХХІ ст.
Завантажити оригінал




Дивіться також:

Вісьтак–Посівнич О. І. Суспільно-географічні дослідження українських вчених Галичини у міжвоєнний період 1919-1939 рр.
Посівнич М. Степан Бандера. Провідник української ідеї
Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 роках
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.