Степан Бандера – хто він насправді й чому ще довго не
вщухатимуть дискусії навколо цієї яскравої особистості? Що ж робить його
Символом українського визвольного руху? Чому його, в’язня гітлерівських
концтаборів, із деяких трибун називають ворогом, а ми – Провідником і Героєм?
Щоб зрозуміти це, варто почати з подолання стереотипів, які утвердилися в
суспільстві завдяки потужній багаторічній радянській пропаганді.
Базуючись на вірогідних фактах,
цікавих і невідомих широкому загалу матеріалах, автор розповідає про життя
лідера ОУН без штучно створених міфів: які погляди він мав, якими ідеалами
керувався і, зрештою, якою був людиною.
Видання є найновішим і
найповнішим на сьогодні дослідженням про життя Степана Бандери. У ньому зібрані
чи не всі відомі світлини діяча, а ще записи голосу і «живі портрети»
Провідника.
Посівнич М. Степан Бандера. Провідник української ідеї
Посівнич М.
Степан Бандера. Провідник української ідеї. Київ: Наш Формат, 2023. 280 с.: іл. (Серія «Наш
пантеон»).
Дивіться також:
Оголошення:
Новини:
Співпраця із НТШ
6 грудня 2025 року у Львові відбулися загальні звітні збори Наукового
товариства імені Шевченка в Україні, в яких взяли участь науковці
Інституту - доктори історичних наук Ігор Соляр, Микола Литвин, Ірина
Орлевич, доктор філологічних наук Ганна Дидик-Меуш, кандидат історичних
наук Наталія Колб та ін. І. Соляр виступив з доповіддю про політику
УНДО в міжвоєнний Польщі. Йому також вручено диплом дійсного члена НТШ.
М. Литвин взяв участь в обговоренні доповідей, зазначивши необхідність подальших
міждисциплінарних досліджень.
Уроки українсько-польських відносин: радіо діалог М. Посівнича та М. Литвина
25 листопада 2025 р. на Львівській радіостанції "Незалежність" записано
розмову наших колег, істориків Миколи посівнича та Миколи Литвина, яка
була присвячена історичним викликам українсько-польським відносин
новітньої доби. У передачі акцентовано увагу не лише на періоди
протистояння (1918-1920, 1923-1939,1943-1947), але й співправпраці
(1920, 2022-2026 рр.). Особливу увагу звернено на міждержавний діалог
під час повномасштабної агресії Росії проти України. Відзначено
необхідність відродження спільної Українсько-польської історичної
комісії НАН України і Польської академії наук.
