Науковий семінар Ради молодих вчених Інституту "Документальний фільм та фотографія як місця пам'яті: історичний та літературний виміри"

2018-10-09

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас відвідати черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!

Доповідачки:

аспірантка відділу Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Юлія Артимишин;

аспірантка відділу української літератури Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Христина Рутар.

Тема: Документальний фільм та фотографія як місця пам'яті: історичний та літературний виміри

Дата: четвер, 11 жовтня 2018 року

Місце: вул. Козельницька 4, кімната 501

Початок о: 15:00

Дослідниці анонсують:

Розмова відбуватиметься у двох напрямках, які представлять літературознавиця Христина Рутар та історикиня Юлія Артимишин.

Мова, зокрема, йтиме про:

- концепт "місця пам'яті";

- простір для документів з архіву у художньому творі;

- спогади переселенців та документальні фільми, які допомагають формувати колективну пам'ять.

Перша частина виступу буде присвячена теоретичним рефлексіям історикині Юлії Артимишин про фільм як історичне джерело; відтак доповідачка торкатиметься і практичного зрізу проблеми. Прелеґентка розглядатиме документальні фільми та передачі, які висвітлювали депортації українців у 1944‑1946 рр., операцію “Вісла”. Дослідниця, зокрема, вважає, що фільм як явище є сконструйованою реальністю авторів, а проаналізовані стрічки втілюють бачення депортації спільнотою переселенців.

Дослідниця літератури Христина Рутар, опираючись на теоретичну рамку дослідження фотографії та студій пам’яті, спробує розгорнути розмову про два історичні романи сучасних українських письменників у фокусі використання фотографії як доказу та свідчення. Мова йтиме про "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко та "Танґо смерті" Юрія Винничука. Літературознавиця констатує, що у художньому тексті світлина набуває рис “протезу” пам’яті та стає знаряддям доступу до неї, впускаючи її у художній світ, - письменники (не)свідомо конструюють текст як частину правдивої історії. Доповідачка вважає, що фотографія додає більшої впевненості у правдивості зображеного та описаного у художньому історичному творі, водночас додає й певні застереження та бажання верифікації.

Будемо вдячні за поширення інформації про семінар серед зацікавлених осіб!


Науковий семінар РМВ І-ту українознавства "Документальний фільм та фотографія як місця пам'яті: історичний та літературний виміри"




Читайте також:

2018-10-15
15 листопада 2018 року о 15.00 та 17.00 на засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України відбудуться захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук та кандидата історичних наук за спеціальностями 07.00.02 – всесвітня історія та 07.00.01 – історія України.

2018-09-17

Вчена рада та науковий колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вважають неприпустимим у сьогоднішній об’єднаній Європейській спільноті розв’язане певними силами в правлячих колах нинішньої Польщі цькування громадянина Польщі, відомого українського історика, одного з найактивніших представників української громади в Польщі, Голови Українського товариства в Любліні, доктора Григорія Купріяновича під приводом видуманого “злочину”, який доктор Г. Купріянович нібито  мав вчинити під час траурних урочистостей – відзначення пам’яті жертв знищеного бойовими силами Польської підпільної держави українського села Сагринь на Холмщині в 1944 р. – за участі Президента України Петра Порошенка.


2018-09-10
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України висловлює співчуття Олені Лукачук у зв’язку із втратою Матері.

Оголошення:

Видання:

Дидик-Меуш, Ганна Комбінаторика в українській мові XVI–XVIII століть: теорія, практика, словник.