Повідомлення про захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії

2020-08-20
Спеціалізована вчена рада ДФ 35.222.001 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 20 серпня 2020 р. прийняла до розгляду дисертацію «Інформаційно-психологічне забезпечення операції з анексії Криму Російською Федерацією: історичні передумови та практична реалізація» (032 Гуманітарні науки) ад’юнкта кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Туранського Миколи Олександровича. Наукові керівники: Харук А.І., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Куцька О.М., доктор історичних наук, доцент, професор кафедри тактики Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

АНОТАЦІЯ

Туранський М.О. Інформаційно-психологічне забезпечення операції з анексії Криму Російською Федерацією: історичні передумови та практична реалізація. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 – історія та археологія. Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Львів, 2020. 
У дисертації з позицій комплексного підходу здійснено дослідження історичних передумов вторгнення Росії в Автономну Республіку Крим у 2014 році та практичне забезпечення інформаційно-психологічної операції з анексії півострова.
На підставі сучасних наукових підходів уточнені дефініції понять «гібридна війна», «інформаційна війна», «інформаційно-психологічна операція». У науковий обіг введено матеріали, які засвідчували російську військово-політичну експансію проти української держави.
У хронологічному вимірі показана пропагандистська боротьба радянської влади, а після руйнації СРСР – російських керівних кіл за встановлення свого контролю над Кримом. Широкомасштабна культурна експансія Росії була невід’ємною складовою у підготовці до анексії Кримського півострова, де під гаслами підтримки співвітчизників російський уряд реалізовував маніпулятивну політику формування у кримчан антиукраїнської світоглядної
позиції. Завдяки інформаційному впливові у населення півострова були створені відповідні стереотипи мислення, що орієнтувало людей у потрібному для російської верхівки напрямку.
З’ясовано, що великим недоліком політики київської влади у Криму було нерозуміння того, що світоглядне протистояння змістилось у сферу культури, яка тривалий час залишалася на другому плані. Україна зі значним запізненням почала протидіяти російській пропагандистській системі.
Доведено, що підготовка анексії півострова була частиною реалізації геополітичної доктрини Кремля, про що свідчить завчасна підготовка декількох сценаріїв вторгнення на нашу територію. Анексований український Крим був фактично перетворений в полігон для тестування і перевірки нових концепцій інформаційних та спеціальних операцій. Пропагандистська складова стала ключовою у російській окупації Криму, будучи не доповненням до збройної агресії, а самостійним елементом гібридної війни проти України.
Інформаційно-психологічна операція в Автономній Республіці Крим була підготовленою за цілями, технологіями, заходами акцією. Її цільовими аудиторіями були, крім кримчан, населення Росії; російськомовні громадяни України; військовослужбовці Збройних Сил України, частини яких були дислоковані на території автономії; міжнародна спільнота.
Запропоновано періодизацію інформаційної експансії Росії в Криму від латентної фази, через ескалацію до постанексійного зниження інформаційної напруги довкола інкорпорації півострова. З’ясовано, що латентна фаза включала у себе окремі ІПсО, які здійснювалися за чотирма етапами. Потужний інформаційно-психологічний тиск на цільові групи був спрямований у русло ревізії історичних подій, перегляду кордонів України, дискредитації її політичного курсу, формування негативної думки про українське керівництво, повсюдне впровадження російських наративів.
Показано, що інформаційні методи боротьби стали вирішальними в ході анексії АРК і забезпечили розгортання сил спеціальних операцій в автономії та швидке захоплення важливих об’єктів інфраструктури. Висвітлено технології та методи пропаганди, що були застосовані під час проведення кримської ІПсО.
Встановлено, що події на півострові у 2014 р. безумовно можна кваліфікувати як злочинну агресію РФ проти України у формі незаконної окупації та анексії української території.
Після анексії інформаційна політика РФ була спрямована на підкріплення ідеологеми про історичну приналежність півострова Росії, визнання законності кримського «референдуму», легітимізацію окупаційної влади, інтеграцію Криму в російський правовий, політичний, інформаційний простір та цілеспрямовану дезінформацію світової громадськості стосовно реального стану речей в окупованій автономії.
Доведено, що протидія російським інформаційно-психологічним впливам вимагає створення стратегічного історичного наративу, посилення української самоідентифікації, а також аналізу й прогнозування інформаційних небезпек з боку Російської Федерації.
Ключові слова: анексія, Автономна Республіка Крим, інформаційно-психологічна операція, окупація, Російська Федерація, інформаційно-психологічний вплив, пропаганда, дезінформація, маніпуляції.


Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми