Сааді. Бустан: поема

Сааді Ширазі. Бустан: поема / Переклав Микола Ільницький; Наукова підготовка тексту, передмова, примітки та коментарі Романа Гамади. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2016. - 528 с. - (Серія "Скарби Сходу").

Абу Мохаммед Мушріф-ад-дін Мусліх ібн Абдаллах ібн Мушріф Сааді Ширазі

БУСТАН

Переклав Микола Ільницький

Наукова підготовка тексту, передмова, примітки та коментарі Романа Гамади

«Бустан» («Плодовий сад», 1257) — видатний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі віршованої поеми-маснаві, він визнаний найпоетичнішим твором серед усієї суфійської літератури. Неперевершений майстер поетичної техніки, Сааді притчами, приповістками та історіями пропагує цілком житейський, практичний суфізм.

Описуючи любов, Сааді показує її обмеженість, оскільки предметом кохання є лише людина, «яка сотворена, як ти, з води і глини». Істинна ж любов, «духовна любов», за словами поета, може бути лише до Бога. Вона водночас і окриляє, і завдає страждань. У ній закохані зрікаються себе, стаючи схожими на метеликів, які згоряють в полум’ї свічки. «Для них важливе почуття духовне й відречення від цього світу повне», — наголошує Сааді.

Переклад «Бустану» здійснено за найновішим критичним виданням відомого іранського вченого Ґулям-Хусейна Юсуфі.

https://bohdan-books.com/catalog/book/121574/

Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Зустріч із начальником департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації Олегом Паскою

23 січня 2026 р. начальник департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації, кандидат наук з державного управління Олег Паска зустрівся із завідувачем відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктором історичних наук Миколою Литвином, з яким обговорено актуальні проблеми українсько-польських відносин новітньої доби. Зініційовано можливість проведення Уроків свободи на честь 250-ччя проголошення незалежності США. Як відомо, 1926 р. у школах Галичини проводилися пропам`ятні заходи за участю учнів, їхніх батьків та вчителів у зв'язку з відзначення 150-ччя проголошення незалежності США

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин. Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.