Український парламентаризм і політична культура суспільства

Український парламентаризм і політична культура суспільства / [відп. ред. М. Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 298 с.

Узагальнено конституційно-парламентський досвід в Україні у контексті взаємодії між державними й політичними інститутами та формуванням світогляду громадянина-виборця. 

Проаналізовано роль парламентської діяльності як універсального чинника модернізаційних змін, форми взаємодії між владою, суспільством і громадянином, інструмента узгодження різних груп інтересів. 

Розглянуто вплив парламентської традиції на формування історичної пам’яті та політичної культури сучасного українського суспільства. 

Сфокусовано увагу на чинниках, що визначають уявлення людини про обов’язки влади.

Для науковців, педагогів, представників органів влади і всіх, хто цікавиться новітньою історією України.

ISBN 978-966-02-6708-4

Зміст:

Передмова

  • Вікторія Середа, Остап Середа. Політична культура українського суспільства на зламі ХХІ століття. 
  • Олена Аркуша. Формування образу “ідеального” українського депутата: історія і сучасність.
  • Роман Голик. Парламентаризм та еволюція етнополітичної культури галицьких українців (до 1914 року).
  • Олег Муравський. Державно-церковні відносини: стан, проблеми, перспективи.
  • Микола Литвин. Суспільно-політичні передумови та етнокультурні наслідки депортаційних акцій у Польщі та СРСР/УРСР (1944–1951).
  • Юрій Зайцев. Депортація кримських татар 1944 р. – злочин без строку давності.
  • Ігор Соляр. Міграційна політика України: етапи, здобутки, перспективи.
  • Марія Ярмоленко. Соціолінгварні проблеми сучасної України.
  • Леонід Зашкільняк. Парламентська діяльність як інструмент формування історичної пам’яті в сучасній Україні.

Післямова

Переглянути публікацію:



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Ми, українські радикали…
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Оголошення:
Новини:

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25 листопада 2025 р. (Протокол № 10), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 25 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 56 від 25.11.2025 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.