СТІЛЬСЬКО: МІЖ ФАКТАМИ І ВИГАДКАМИ
Зазначено, що дослідження Стільського городища (Миколаївський р-н Львівської обл.) були перервані наприкінці ХХ ст. через відсутність коштів. Констатовано, що поступово навколо цієї важливої пам’ятки почали накопичуватися недостатньо обґрунтовані гіпотези та просто вигадки, які трансформуються у стереотипи, зокрема це стосується тверджень про столицю Білої Хорватії, печерні дохристиянські храми та печерні монастирі, системи шлюзів на р. Колодниці. Детально проаналізовано перебіг дискусії у європейській науці щодо Великої Хорватії в українському Прикарпатті та локалізації Білої Хорватії. Звернено увагу на спроби польської історіографії довести, що цей регіон належав винятково лендзянам, а також на розгортання новітньої дискусії щодо хорватського етногенезу. На підставі цього аналізу стверджено, що Біла Хорватія розташовувалася на Верхній Віслі, Верхній Одрі, Заале і Білій Ельстер, а Стольсько (Стільсько) у Х ст. споруджувалося як центр хорватського князівства, яке утворилося, вірогідно, після приєднання поборан до західних житичів-требовлян. Зазначено, що укріплення залишилися недобудованими й були здобуті київським військом у 992/993 р. Жодних підстав для твердження про іcнування печерних храмів, особливо в австрійських укріпленнях, збудованих на початку ХХ ст., не виявлено, а гіпотези про їх існування визнано необґрунтованими, як і про існування системи шлюзів, які на р. Колодниці були просто непотрібними. Проте відзначено, що загадки Стільська лише почитаються, адже безсумнівне джерело (записна книжка митрополита Феогноста) зафіксувало існування м. Стільська, яке платило 30 гривень у митрополичу скарбницю близько 1331 р. А також зазначено, що в ході боротьби за спадщину Романовичів у 1370–1377 рр. місто було розорене і вже не відродилося як міське поселення. Констатовано, що його локалізація залишається головним завданням для подальших досліджень
Ключові слова: Стільсько, Велика Хорватія, Біла Хорватія, печерні храми, шлюзи, Феогност.
Research on the Stilsko settlement (Mykolaiiv district, Lviv region) was interrupted at the end of the 20th century due to a lack of funds. Gradually, around this important monument started to accumulate insufficiently substantiated hypotheses and fabrications, which were transformed into stereotypes. In particular, this concerns statements about the capital of White Croatia, cave pre-Christian temples and cave monasteries, a system of locks on the river Kolodnytsia. The author analyzed the discussion in European science about Great Croatia in Ukrainian Prykarpattia and the localization of White Croatia. Attention is drawn to the attempts of Polish historiography to prove that this region belonged only to the Lendians, as well as to the development of the latest discussion on Croatian ethnogenesis. Based on this analysis, it is stated that White Croatia was located on the Upper Vistula, Upper Oder, Saale, and White Elster, and Stolsko (Stilsko) in the 10th century was built as the center of the Croatian principality, which was formed, probably after poborani joined western zhytychi-trebovliany. The fortifications remained unfinished and were obtained by the Kyivan army in 992/993. No grounds for claiming the existence of cave temples, especially in the Austrian fortifications built in the early 20th century, were found, and hypotheses about their existence were found baseless, as well as the existence of locks, which were unnecessary on the river Kolodnytsia. However, the mysteries of Stilsko are only started because a certain source (the notebook of Metropolitan Theognostus) noted the existence of Stilsko, which paid 30 hryvnias to the metropolitan treasury around 1331. During the struggle for the Romanov heritage in 1370-1377 not revived as an urban settlement. The article states that its localization remains the main task for further research.
Keywords: Stilsko, Great Croatia, White Croatia, cave temples, sluices, Feognost.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».