ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКЕ ДУХОВЕНСТВО – ВАЖЛИВИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»
Основну увагу зосереджено на з’ясуванні причетності частини галицького греко-католицького духовенства до формування ідеології та розгортання діяльності товариства «Просвіта». Досліджуючи участь представників галицького клиру у визначенні ідеологічних засад, у яких обґрунтовано потребу заснування просвітницької організації та визначено основні види діяльності, значну увагу присвячено виступам у пресі о. Степана Качали й учасника установчих зборів о. Йосифа Заячківського. Відзначено, що обрання о. д-ра Омеляна Огоновського до складу першого виділу засвідчило причетність духовенства до творення керівного органу новозаснованої інституції та, відповідно, до започаткування просвітницької праці. Досліджено участь душпастирів у розгортанні видавничої справи. Так встановлено, що першими авторами й меценатами просвітянських видань були: о. Степан Качала, який підготував і профінансував друк брошури «Що нас губить, а що помочи може», та о. Кирила Селецького, який уклав «Катехизис для дітей греко-католицького обряду» і дав кошти на його публікацію. Також відзначено, що о. Гнат Рожанський у перші роки функціонування інституції виступав експертом і рецензентом запропонованих до друку творів. Відзначено, що за його пропозицією «Просвіта» друкувала житія святих. Вивчаючи формування членської структури, зʼясовано, що священники становили понад третину від усіх, хто в перший рік набув статусу просвітянина: із 29 новоприйнятих у товариство було 11 священиків і 1 василіанин. Водночас наголошено на важливій організаційно-керівній ролі духовних осіб у подальшому розвитку інституції. Для цього наведено приклади: о. д-ра Омеляна Огоновського та папського шамбеляна о. Михайла Цегельського з Камінки-Струмилової (тепер – Камʼянка-Бузька). Підсумовано, що галицьке духовенство в непростих умовах завдяки своїй активній громадянській позиції становило важливу соціальну базу, яка своїм моральним прикладом, інтелектом, організаційними зусиллями сприяла розвитку й утвердженню просвітницької інституції у краї.
Ключові слова: товариство «Просвіта», греко-католицьке духовенство, священники-просвітяни.
The study's main focus is on figuring out the involvement of a part of the Halychyna Greek Catholic clergy in forming the ideology and developing the «Prosvita» Society. Exploring the Halychyna clergy representatives' participation in defining the ideological principles that justify the need to establish an educational organization, much attention is paid to the press appearances of Fr. S. Kachala and a member of the Constituent Assembly, pastor of Lopnianka village, Fr. Y. Zaiachkivskyi. It is noted that the election of Fr. Dr. O. Ohnovskyi in the first selection showed the involvement of the clergy in the creation of the governing body of the newly-founded institution and, accordingly, to the organization of educational work establishment. Also, the work of the pastors in the deployment of the publishing was investigated. Hence, the first authors and patrons of «Prosvita» publications were: Fr. S. Kachala, who prepared and financed the printing of the brochure «What Destroys Us, and What Can Help» and Fr. K. Seletskyi, who wrote and gave money to the publication of «Catechism for Greek‑Catholic Rite Children». During the first years of the institution's functioning, Fr. Hnat Rozhanskyi worked as an expert and reviewer of works recommended for printing and noted that he offered «Prosvita» to publish about the lives of the saints. While studying the formation of a membership structure, it was clear that the priests made more than a third part of all who gained the status of the educator in the first year. Out of 29 new members of the Society, 11 were priests and one Basilian. At the same time, the importance of the organizational and governing role of clerics in the further development of the institution is emphasized. Examples of all mentioned above are Fr. Dr. Omelian Ohonovskyi, professor of the Ukrainian language at Lviv University, who contributed to the successful establishment of «Prosvita» and transforming it into a massive, nationwide organization while being the fourth chairman of the Society (from May 31, 1877, to October 28, 1894); a Papal Chamberlain Rr. Mykhailo Tsehelskyi from Kaminka‑Strumylova (now Kamianka Buska), who organized a brunch in the early '90s of the 19th century and developed a notable educational movement in the Nadbuzhanskyi region. The conclusions in the final part of the research are: the Halychyna clergy, under challenging conditions due to their active civic position, made an important social base, which with its moral example, intelligence, and organizational efforts contributed to the development and strengthening of educational institutions in the land.
Keywords: «Prosvita» Society, Greek-Catholic clergy, priests-enlighters.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».