«ЗАКЕРЗОННЯ» ЯК КОНЦЕПТ: ЛІНІЯ–КОРДОН–ТЕРЕН–ВТРАЧЕНИЙ РЕГІОН?
Проаналізовано обставини та контекст творення поняття «Закерзоння», яке використовують як узагальнену назву для цілого регіону сучасного українсько-польського етнічного прикордоння. Окреслено основні підходи до пояснення терміна «Закерзоння» та пов’язаного з ним поняття «лінії Керзона» в енциклопедичних статтях. У стислому історіографічному огляді простежено появу та застосування поняття «лінія Керзона» для формування польсько-російського та радянського кордону. Подано назви населених пунктів, через які проходила лінія розмежування, політичні контексти її використання. Розглянуто інформаційно-аналітичні статті зі середовища української еміграції в Європі, відозви проводу Закерзонського краю Організації українських націоналістів (ОУН) кінця 1940-х років, які висвітлювали проблему польсько-українського кордону, переселення українців та загалом ввели визначення «українці, які проживають за лінією Керзона». Стверджено, що надалі воно трансформувалося у періодичних виданнях закордонних осередків ОУН кінця 1940-х – початку 1950-х років у поняття «Закерзоння», тобто території західних українських земель, звідки були виселені українці.
Показано, що в українських осередках лемківської спільноти Канади й Америки на початку 1960-х років, зокрема на сторінках періодичних видань Організації оброни Лемківщини (ООЛ), термін «Закерзоння» використовується рідше, ніж конкретні історико-етнографічні регіони: Лемківщина, Холмщина, Підляшшя, Посяння (Надсяння). Стверджено, що активне впровадження терміна «Закерзоння» відбулося у 1990–2000-х роках завдяки діяльності суспільно-культурних товариств депортованих українців із Польщі.
«лінія Керзона», Закерзоння, концепт, польсько-українське прикордоння.
The circumstances and context of creating the concept of
«Zakerzonnia», which is used for the generalized definition of the whole region
of modern Ukrainian-Polish ethnic borderland, are analyzed. The main approaches
to explaining the term «Zakerzonnia» and related with it the notion of Curzon
Line in encyclopedic articles are defined. In a brief historiographical review
emergence and application of the term Curzon Line to the formation of the
Polish-Russian and Polish-Soviet border are observed. The settlement's names
through which the demarcation line went, its use's political contexts are
given. Both the informational and analytical articles in the press of Ukrainian
emigration in Europe and proclamation of the leadership of OUN of «Zakerzon
Territory» of the late 1940s are considered. These materials highlight the
problem of the Polish-Ukrainian border, the forced displacement of Ukrainians.
It is noticed, that generally the first description of «Ukrainians living
beyond the Curzon Line» was used in these publications. It is confirmed that this
interpretation was later transformed into the term «Zakerzonnia» in periodicals
of foreign units of OUN of the late 1940s-early 1950s, that is, the territory
of the «Western Ukrainian lands», from which the Ukrainians were deported. It
is shown that in the Ukrainian centers of the Lemko community of Canada and the
USA in the early 1960s, in particular on the pages of periodicals of the
Organization of Defense of the Lemkivschyna, the term «Zakerzonnia» is used
less frequently than names of historical and ethnographic regions:
Lemkivshchyna (Lemko region), Kholmshchyna (Kholm region), Pidliashia,
Nadsiannia (Posiannia, Sian region). It is claimed that the active use of the
term «Zakerzonnia» occurred in the 1990-2000s due to the activities of
social-cultural organizations of deported Ukrainians from Poland.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».