ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ 2014 РОКУ В ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Автор
Сергій ПІДШИБЯКІН
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-243-259
Анотація

Проаналізовано сприйняття Іловайської трагедії 2014 р. у дискурсі української громадської думки. Стверджено, що ця трагедія («Іловайський котел») була оточенням угруповання українських військ чисельністю близько 1 200 бійців регулярними частинами збройних сил Російської Федерації (ЗС РФ) і бойовиками російських терористичних формувань біля м. Іловайська Донецької обл., під час виходу з якого через гуманітарний коридор українські військові потрапили під розстріл із боку російської сторони. Зазначено, що провладні кола вбачали серед причин виникнення такої трагічної ситуації як віроломство керівництва РФ, яке попередньо домовившись із Києвом про те, що випустить з оточення українських бійців, у результаті здійснили розстріли, так і зраду частини українських військовослужбовців, котрі дезертирували з оборонних позицій, створивши противнику сприятливі умови для формування оточення. Натомість, вказано, що в медіа і серед експертів почасти лунали й думки зі сторони самих учасників тих подій, які звинувачували якраз українське державне та військове керівництво в інертності, пасивності, ігноруванні повідомлень з їхньої сторони щодо необхідності підкріплення, хоч деякі військові аналітики й визнавали, що українське військове командування зробило все можливе в тодішніх обставинах. Констатовано, що частина експертів також поряд із російським втручанням як першопричиною Іловайських подій вбачали певну вигоду і зі сторони частини українського політикуму, адже чинник постійної загрози можна було використати і в агітаційній риториці напередодні позачергових парламентських виборів у жовтні 2014 р. Зрештою, зазначено, що, кримінальна справа в контексті Іловайської трагедії, яка триває й досі, вже одержала оцінки й Генеральної прокуратури України (ГПУ), згідно із якими загибель українських військовослужбовців і втрата озброєння та військової техніки в районі м. Іловайська перебувала в безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з діями ЗС РФ, які 23–24 серпня 2014 р. здійснили віроломне вторгнення на територію Донецької обл. та вбивство українських воїнів. Зроблено висновок, що Іловайська трагедія мала не лише важкі військові, а й такі ж політичні наслідки для країни, зокрема через прийняття Мінських домовленостей під тиском трагедії, яке виявилося зокрема в «перемир’ї», котре втім не було повноцінним, оскільки неодноразово порушувалося противником.

Ключові слова

Іловайська трагедія, українська громадська думка, політикум, мас-медіа, експертне середовище, Україна, Росія.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Serhii PIDSHYBIAKIN
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-243-259
Annotation

The perception of the Ilovaisk tragedy of 2014 in the discourse of Ukrainian public opinion is analyzed. The tragedy («Ilovaisk cattle») was in surrounding a group of Ukrainian troops about 1,200 soldiers by the regular units of the Armed Forces of the Russian Federation (RF Armed Forces) and Russian terrorist groups near Ilovaisk, Donetsk region. While leaving the «cattle» through the humanitarian corridor, the Ukrainian soldiers came under shelling by the Russian side. Pro-government circles saw among the causes of such a tragic situation the treachery of the Russian leadership. Previously having agreed with Kyiv that it would release Ukrainian fighters from the encirclement, it eventually committed the shootings. Another reason was the betrayal of some Ukrainian soldiers who deserted from defensive positions, creating for the enemy favorable conditions to encircle. The participants of the events, experts, media partly accused the Ukrainian state and military leadership of inertia, passivity, and ignoring reports about the need for reinforcements. However, some military analysts acknowledged that the Ukrainian military command had done everything possible in the circumstances. Along with Russian intervention as the main part in the Ilovaisk tragedy, some experts saw a benefit for some Ukrainian politicians, as the constant threat factor could be used in the run-up canvassing to the October 2014 snap parliamentary elections. Finally, the criminal case concerning the Ilovaisk tragedy, which continues up today, has already been assessed by the Prosecutor General's Office of Ukraine (GPU). According to assessment, the deaths of Ukrainian soldiers and the loss of weapons and military equipment near Ilovaisk were directly connected with the actions of the RF Armed Forces, which on August 23-24, 2014, treacherously invaded the Donetsk region and murdered Ukrainian soldiers. It was concluded that the Ilovaisk tragedy had not only hard military but also political consequences for the country, in particular, due to the adoption of the Minsk agreements under the pressure of the tragedy, which showed itself in an imperfect «truce», which, was repeatedly violated by the enemy.

Keywords

Ilovaisk tragedy, Ukrainian public opinion, politicum, mass media, expert circles, Ukraine, Russia.

Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».