КАРТИНА СВІТУ І КОНЦЕПТ: ПРОБЛЕМА (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ
Узагальнено основні теоретичні засади інтерпретації термінів картина світу та концепт на підставі аналізу основних теоретичних студій із когнітивної лінгвістики й опрацювання діалектних матеріалів крізь призму когнітивної семантики як феномена мовної свідомості діалектоносіїв. Зроблено спробу їх (пере)осмислення у зв’язку з посиленою увагою сучасних науковців до цих термінів. Диференційовано й обґрунтовано поняття наукової та наївної, мовної та концептуальної, мовної та діалектної картин світу. Проаналізовано основні підходи до розуміння концепту, історію терміна, основні дефініції, типології й ознаки. Зосереджено увагу на формі та змісті концепту, де форма концепту – вербальне вираження – утворює номінативний простір, який охоплює систему номінацій (лексичні, фразеологічні та синтаксичні одиниці), а зміст – семантичний простір – «збірна» семантика номінацій концепту, у межах якого виокремлено семантичні поля, субполя, мікрополя тощо. Акцентовано на системній організації концептів, формуванні концептосфери (концептуальна картина світу, концептуальний простір), яка, вербалізуючись, трансформується в мовну картину світу. Запропоновано алгоритм аналізу концептів, що є одним із нагальних завдань сучасної лінгвістики, на прикладі бінарних концептів верх / низ. Алгоритм змодельовано на матеріалі говорів української мови (передусім записів діалектного мовлення, діалектних текстів, словників, атласів, етнографічних матеріалів та історичних пам’яток), що дає змогу виявити особливості світосприйняття і відмінності у світобаченні діалектоносіїв, зафіксувати їхні знання та колективний досвід, а також репрезентувати специфіку діалектної номінації, деривації й семантики. Зазначено, що актуальність теми зумовлює дискусійність проблеми розуміння мовної картини світу і концепту в лінгвістичній парадигмі, визначення взаємозв’язку між цими поняттями та методики їх дослідження.
діалектна картина світу, концепт, номінативний простір концепту, семантичний простір концепту, концептосфера, бінарна опозиція.
The
article summarizes the main theoretical principles of interpreting the
terms lingual picture of the world and concept by
analyzing primary academic studies in cognitive linguistics and by processing
dialectal studies as phenomena of dialect speakers' lingual consciousness in
the light of cognitive semantics. The author has made an attempt of
interpreting – or rather reinterpreting – these terms due to the increased
attention of today's researchers to these terms. The notions of scientific and
naive, lingual and conceptual, lingual and dialectal pictures of the world are
grounded and verified. The main approaches to understanding the term concept,
its history, and basic definitions, typologies, and features have been under
study. Special attention is paid to the form and content of the concept. The
structure of the concept (verbal expression) constructs nominative
space, which includes a system of nominations (lexical, phraseological, and
syntactic units), while the content of the concept (semantic space)
shapes the "assembled" semantics of concept nominations, covering
semantic fields, subfields, micro fields, etc. The author also explores the
systematic organization of concepts as well as the formation of the sphere
of concepts (equal to the conceptual picture of the world),
which is verbalized and transformed into a lingual picture of the world. She
has elaborated an original algorithm for concept analysis as based on the
nominative space of the binary concepts top / bottom in Ukrainian dialects
(base words верх / низ; synonyms гора / діл, під;
cognate words (derivatives and compounds); combinations of words, idioms with
these keywords). The sources of the research are historical and regional
dictionaries as well as texts and linguistic atlases. It is possible to
identify the specific features of the perception of the world and differences
in the worldview of dialect speakers, their knowledge and collective
experience. It is also possible to represent the specific features of dialect
nomination, derivation, and semantics. The topicality of the study is motivated
by the controversial character of understanding the terms lingual
picture of the world and concept in the
linguistic paradigm as well as by determining relations between these notions
and methods for their analysis.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».