У ЖИТТІ Й БОРОТЬБІ – РАЗОМ (чотири сильветки про незвичайних жінок України)
Наголошено, що в історії України роль жінки особлива: вона мала не тільки продовжувати рід, не лише виховувати його в національно-християнському дусі, а й захищати навіть зі зброєю в руках. Відтак відзначено, що тим-то місія української жінки виняткова, і не лише в українській, а й світовій історії. Виокремлено декілька її типів: 1) жінка – володарка, державний діяч (приклад – велика київська княгиня Ольга-Олена); 2) жінка – повелителька чужих країв (приклад – Регіна: Анна Ярославна, дружина французького короля Генриха І; Настя Лісовська, знана як Роксолана); 3) жінка – повелителька слова (Марко Вовчок, Леся Українка, Ольга Кобилянська й ін.); 4) жінка – громадська діячка, самарянка (Наталія Кобринська, Харитя Кононенко й ін.); 5) жінка – войовниця. Акцентовано, що таких жінок виховав період державницьких змагань. Зазначено, що «прекрасна половина» виступає тут у двох іпостасях: жінка-воїн (Олена Степанівна, Софія Галечко, Гандзя Дмитерко) і жінка-підпільниця (Ольга Басараб, Дарія Гнатківська, Катерина Зарицька та ін.) На етапі Української повстанської армії (УПА) ці відмінності зникли: жінки були одночасно і підпільницями, і вояками, і письменницями (Марта Гай, Богдана Світлик), і самарянками. Наголошено, що це стало масовим, а також соборним явищем, оскільки участь у національно-визвольній боротьбі брали жінки з різних регіонів України. Висвітлено особливо промовисті сторінки української історії з погляду відстоювання жінками не тільки своїх, рівних з усіма, соціально-психологічних, а й національно-державницьких прав. Зазначено, що публікація складається з чотирьох невеликих глав про наших берегинь, які разом із чоловіками боролися за незалежність України, підтримували їх, відбували ув’язнення в ГУЛАГу, гинули, але не здавалися, виявляючи небувалі зразки вірності та безкомпромісності як у час комуністичної, так і нацистської окупацій. Наголошено, що такі жінки – зразок для наших сучасників, зокрема тих героїнь, які зараз воюють проти російської агресії на Сході України.
Михайло Сорока, Катерина Зарицька, Микола Руденко, Раїса Руденко, Микола Сарма-Соколовський, Варвара Климко, Наталія Шухевич, Муталіф Геграєв, Харитя Кононенко, Улас Самчук, «Процес 59-ти», Олександра Підгірська, Надія Суровцова, Ольга Дучимінська, Ірина Сеник.
In the history of Ukraine, the part of a woman is special. She must not only continue generation and educate one in the national-Christian spirit but also protect it even with arms in her hands. In this aspect, the Ukrainian woman's mission is special as in domestic history and the world's one. If we look at the retrospective fate of a woman, then we could see several specific types: 1) the mistress and stateswoman (for example – the great Kyiv princess Olga-Helena); 2) the lady of foreign lands (for example – Regine: Anna Yaroslavna, wife of king Henrich I of France: Nastia Lisovska which we know as Roxolana); 3) the lady of a word (Marko Vovchok, Lesia Ukrainka, Olha Kobylianska, etc.); 4) the public figure and Samaritan; 5) the woman-warrior. Time of state struggle educated such type. Here we can see «the beautiful part» in two roles: the woman as a soldier (Olena Stepanivna, Sofiia Halechko, Handzia Dmyterko) and the woman as a participant in the underground movement (Olha Basarab, Dariia Hnatkivska, Kateryna Zarytska, etc.) In the time of the Ukrainian Insurgent Army (UIA), this difference disappeared: women were members in the underground movement and soldiers, and writers, and Samaritans at the same time (Marta Hai, Bohdana Svitlyk). This publication aims to show the most characteristic and bright heroic and sacrifice acts of Ukrainian women (and men). This publication has four short chapters about our women, who, together with men, struggled for Ukraine's independence. They supported men; they were long and hard terms in prison – GULAG. Many such women were killed, but they did not stop their struggle and showed many examples of fidelity and strength. Now such women are bright examples, especially for heroic women who fight nowadays in Eastern Ukraine.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».