30 березня 2023 року в Інституті українознавства імені І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІ Наукові читання імені академіка Ярослава Ісаєвича на тему: «Культура в контексті війни». Співорганізаторами заходу виступили Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Західний науковий центр НАН України і МОН України.
З огляду на воєнний стан в державі, небезпеку ракетно-бомбових ударів з боку Росії, а також першочергову необхідність забезпечити безпеку учасників наукового дійства, цьогорічний науковий форум вирішено проводити в онлайн форматі.
Відкриваючи ХІ Наукові читання, директор Інституту Ігор Соляр зазначив, що в умовах широкомасштабного воєнного вторгнення Росії українські науковці спрямували свої зусилля для протистояння агресору, передусім в науково-інформаційному та культурному вимірі, який став ще одним фронтом боротьби з агресором. Директор Інституту нагадав, що історія української культури, книговидання в Україні становила головний напрямок наукових досліджень академіка НАН Ярослава Ісаєвича, а сам академік неодноразово наголошував, що значення культурного аспекту суттєво зростало в умовах криз та викликів державного будівництва.
Під час роботи наукових читань розглянуто проблематику, пов’язану зі сферою наукових зацікавлень Ярослава Дмитровича Ісаєвича та його науковою спадщиною, а також тематично ширші наукові дискурси, в яких взяли участь провідні та молоді науковці зі Львова, Луцька, Києва та Івано-Франківська.
На першому засіданні учасники наукового форуму заслухали доповідь Олега Костюка (Львів), який проаналізував сучасні виклики, що постали перед українською культурою в умовах російсько-української війни. Оцінці значення культурної дипломатії воєнного періоду як засобу збереження української державности був присвячений виступ Ольги Малюти (Київ). Виступ Павла Артимишина (Львів) ознайомив учасників конференції з особливістю життя Галичини під час російської окупації краю у 1914-1915 роках крізь призму діяльності Івана Крип’якевича. Любомир Хахула (Львів) на численних фотоматеріалах продемонстрував пам'ятки визвольних змагань у колекції Львівського історичного музею, а харитативну діяльність УГКЦ в Польщі в умовах сучасної російсько-української війни окреслила у своєму виступі Тетяна Голдак-Горбачевська (Львів).
Друге засідання тематично пов’язане з періодом, якому присвятив свій науковий доробок академік Ярослав Ісаєвич. Чималу увагу учасники засідання приділили військовій тематиці. Зокрема, Ростислав Вацеба (Львів) розповів про військові протистояння і розвиток оборонної архітектури полабських слов’ян у VIII – перших десятиліттях Х ст. Продовжив військову тему Микола Козак (Львів), який розповів про такий маркер воєнної еліти в Галицько-Волинських землях Княжої доби як декороване озброєння. Христина Меренюк (Львів) у своєму виступі приділила увагу мандрівним сюжетам європейської середньовічної літератури, зокрема розповіді про руського короля на рицарському турнірі. Доповідь Ярослава Книша (Львів) була присвячена першій дружині князя Юрія Львовича. Про мотиви і наміри політичних еліт Польщі під час переговорів щодо укладення Гадяцької унії розповів учасникам наукового форуму Андрій Боляновський (Львів). А Володимир Александрович привернув увагу присутніх доповіддю про нововстановлений аспект невідомих заходів митрополита Афанасія (Шептицького) з відновлення собору святого Юра у Львові.
Третє засідання ХІ Наукових читань розпочав Микола Литвин (Львів) з доповіддю про державно-політичну діяльність митрополита Андрея Шептицького. На важливості історичної фотографії як джерела до історії Галичини розповів Андрій Сова (Львів), який презентував напрацювання у дослідженні фотоархіву Степана Гайдучка. Ще одній історичній постаті цього періоду – Дмитру Вітовському – була присвячена доповідь Андрія Трембецького, який про військово-політичну діяльність полковника УГА в національній пам’яті українців. Про особливості розвитку археології у Львові під час Другої світової війни розповіла Наталя Булик (Львів). Натомість Леонід Зашкільняк (Львів) та Олександр Луцький (Львів) порушили проблеми інтерпретації деяких питань українсько-польських відносин в роки Другої світової війни, а також спроби інституційного забезпечення, здобутки, втрати яких зазнала українська гуманітарна наука у Львові в роки нацистської окупації. Інна Кравчук (Львів) у своєму виступі порушила питання розвитку освіти в українському еміграційному середовищі США після Першої світової війни, а Ольга Кровицька (Львів) розповіла учасникам наукового форуму про раритетні видання з бібліотеки Ярослава Ісаєвича.
Повоєнному періоду (друга половина ХХ ст.) в українській історії була присвячена робота четвертого засідання наукового форуму. Актуальні проблеми дослідження біографії та творчості Михайла Дяченка (Марка Боєслава) висвітлила у своїй доповіді Олександра Стасюк (Львів). Тематику культурного життя в повоєнних таборах Ді-Пі на території Німеччини та її вплив на формування постаті Богдана Гаврилишина розглянув Петро Гаврилишин (Івано-Франківськ).
Чимало уваги доповідачі наукового форуму приділили питанням церковної діяльності у повоєнний період. Зокрема, про виклики, що постали перед Греко-Католицькою Церквою в Польщі, розповів Тарас Горбачевський (Львів), а Василь Лагоцький (Стрий) звернув увагу на такий духовний літопис нескореної України, як «Записки Чина Св. Василія Великого». З особливим зацікавленням учасники конференції зустріли доповідь Валентини Кухар (Львів), яка розповіла про волонтерку та музикантку Христину Панасюк, яка безпосередньо бере участь у протистоянні воєнній загрозі в умовах російського вторгнення в Україну. Завершувала роботу конференції Поліна Костюк (Львів), яка окреслила виклики, які постали перед українською освітою в період російсько-української війни, а також розповіла про сучасний стан та імовірні перспективи розвитку системи української освіти.
Ісаєвичівські наукові читання проводяться щорічно для вшанування пам’яті видатного українського історика, багаторічного директора Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, голови Міжнародної асоціації україністів та Українського національного комітету істориків, академіка НАН України та закордонного члена Польської академії наук, дійсного члена Польської академії знань Ярослава Дмитровича Ісаєвича (07.03.1936–24.06.2010).
