VIII краєзнавча конференція «Історичні пам’ятки Галичини»

2023-05-09
3 травня 2023 р. у дзеркальній залі та лекційних аудиторіях Львівського національного університету ім. І. Франка відбулася VIII краєзнавча конференція «Історичні пам’ятки Галичини», присвячена пам’яті першого завідувача кафедри історичного краєзнавства, багатолітнього члена спеціалізованої вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України професора Степана Качараби, який відійшов у вічність рік  назад. Співорганізаторами заходу виступили кафедри історичного краєзнавства, нової та новітньої історії зарубіжних країн університету,  Львівська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Учасників конференції (більше ста учасників, серед них – професійні історики, мистецтвознавці, краєзнавці, педагоги, інженери, медики), які прибули із Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, привітали проректор університету, професор Володимир Качмар, декан історичного факультету, професор Руслан Сіромський, завідувач кафедри історичного краєзнавства, професор Віктор Голубко, а також голова Львівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім.. І. Крип’якевича НАН України, професор Микола Литвин, який заакцентував увагу на проблемах, здобутках та іноваціях львівських краєзнавців (видання журналу «Локальна історія», регіональних краєзнавчих збірників, історій міст і сіл, енциклопедій міст, проведення з’їздів родин та ін.). Доповідь про життєвий шлях та краєзнавчі зацікавлення Степана Качараби (еміграційний рух, просопографія діячів еміграції та визвольних змагань новітньої доби) виголосив Віктор Голубко. Перша секція (керівник професор Костянтин Кондратюк) розглянула проблеми збереження та використання історико-культурної спадщини регіонів України. На другій секції (керівник Микола Литвин) проаналізовано суспільно-політичні, етнокультуртні та соціально-економічні процеси у західному регіоні України. Зокрема керівник секції реконструював суспільно-культурне життя українців в міжвоєнній Варшаві. Наш колега, доктор історичних наук Андрій Сова розповів про життєвий шлях та творчі уподобання (спорт, туризм, колекціонування) Степана Гайдучка. На засіданні третьої секції (керівник доцент Зоя Баран) розглянуто роль та місце Галичини в контексті європейської історії. На засідання четвертої секції (керівник Лариса Шелестак) актуалізовано військові аспекти історії краю, роль російського і радянського чинників у новітній історії України. Зокрема наш колега, кандидат історичних наук Любомир Хахула розповів про унікальну колекцію світлин Легіону УСС та Української Галицької Армії в Львівському історичному музеї, яка потребує оцифрування та популяризації. П’ята секція (керівник доцент Алла Середяк) проаналізувала студентські краєзнавчі студії. Матеріали конференції ввійдуть до збірника тез та «Наукових Зошитів історичного факультету Львівського університету». Учасники конференції мали змогу відвідати музей університету та Личаківський цвинтар, де поховано професора Степана Качарабу.




2023-05-09 Краєзнавча конференція


Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї