Упродовж січня-травня 2023 року в рамках стажування в Дослідницькому центрі Eur’ORBEM / CNRS-Sorbonne Université (Париж, Франція) кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української мови, історик-лексикограф Ольга Заневич ознайомилася з унікальним фондом Бібліотеки Центру славістичних досліджень (CES – Bibliothèque du Centre d’études slaves, Paris), у якій зберігаються наукові розвідки з історії мови, історичні словники, а також посібники й граматики слов’янських мов ХІХ – першої половини ХХ ст., та Університетської бібліотеки мов і цивілізацій (BULAC – Bibliothèque universitaire des langues et civilisations, Paris), яка містить сучасні видання, присвячені вивченню слов’янських мов.
Особливо важливою й успішною для О. Заневич стала робота у Відділі рукописів Національної бібліотеки Франції Рішельє у Парижі (Departement des manuscript, Bibliothèque nationale de France à Richelieu, Paris). Дослідниця мала унікальну можливість працювати з оригіналом рукопису «Граматыка словенскаѧ» Івана Ужевича 1643 року – фактично першої граматики власне української мови. Манускрипт із назвою «Joannis Usevicii grammatical Sclavonica» зберігається під №7568А серед праць, писаних латинською мовою, у найціннішій частині Національної бібліотеки – у Королівськійбібліотеці манускриптів та старовинних книг, заснованої за Карла V. Саме приміщення Національної бібліотеки Франції на вулиці Рішельє – історично палац XVII ст., побудований для кардинала Мазаріні. У 1965 році французькі славісти А. Мазон і М. Шеррер передали фотокопію рукопису до Києва на прохання Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні. Саме з копією працювали українські дослідники І. Білодід та Є. Кудрицький, готуючи до друку факсимільне видання, що побачило світ у Києві 1970 року.
Пам’ятка української мови – «Граматыка словенскаѧ» Івана Ужевича 1643 року – входить до реєстру джерел «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.» (Львів, 1994 – 20….; Вип.1-18; видання не завершене) фундаментальної праці кількох поколінь лексикографів відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Тому отримати доступ до рукопису і працювати з ним безпосередньо є непересічною подією в науковому житті історика-лексикографа.
