9 липня 2025 р. у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбувся 2-ий круглий стіл істориків, на якому актуалізовано дискусійні проблеми українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин новітньої доби, насамперед передумови, хід та наслідки Волинської трагедії 1943–1944 рр. Модерували захід заступник міністра закордонних справ України, кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та в. о. ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професор Ігор Цепенда. На круглому столі із пропозиціями виступили наші колеги завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу новітньої історії, кандидат історичних наук Микола Посівнич.
М. Литвин зауважив, що вказана тематика актуалізована в колективних роботах Інституту: Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів: «Растр -7, 2020. 2-ге вид. 732 с. ISBN: 978-617-7864-23-2. https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=1033. За свободу. Українсько-польський діалог та спроби порозуміння/ відп. ред. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021.638 с. ISBN: 978-966-02-9792-0. https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=1256. Росія–Україна: зради, союзи, війни/ відп. ред. М. Литвин. Львів: «Астон», 2022. 798 с. ISBN: 978-617-609-126-4. https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=1210. Українські маркери історії Польщі: від початків формування до Великої війни / редколегія: Микола Литвин (голова), Любомир Хахула (заст. голови), Олена Аркуша, Василина Пастернак (секретар); Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів; Суми: «Університетська книга», 2024. 446 с. ISBN 978-617-521-094-9. http://www.ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5267. Українські маркери історії Польщі: виклики міжвоєнної доби ХХ століття / редколегія: Микола Литвин (голова), Любомир Хахула (заст. голови), Тарас Горбачевський (секретар); Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів; Суми: «Університетська книга», 2024. 386 с. ISBN 978-617-521-093-2. http://www.ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5266. Українські маркери історії Польщі: трансформації другої половини ХХ – початку ХХІ століття / редколегія: Микола Литвин (голова), Любомир Хахула (заст. голови), Олег Піх, Василина Пастернак (секретар). Львів; Суми: «Університетська книга», 524 с. 2024. ISBN 978-617-521-092-5. http://www.ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5265. У звʼязку з цим пропонував МЗС створити фонд закупівлі спеціальної літератури з історії міжнародних відносин, зокрема українсько-польських відносин, для посольств і консульств України. Зауважив, що наступне видання «Російський чинник українсько-польських відносин новітньої доби: політичні засади, (не)реалізація планів, засоби протидії» вийде 2026 р. Робочі матеріали апробаційного характеру наші науковці та партнери Центру (Оксана Каліщук, Богдан Гудь, Василь Гулай, Василь Ільницький, Руслана Давидюк, Іван Пусько, Дмитро Чобіт та ін.) публікують у фаховому науковому збірнику «Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість» (https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/ukraina-polshcha/78-017-ukrayina-polshcha-vyp-17/ ).
Для активізації академічного дослідження проблеми, ствердив він, бажано відновити на базі НАН України і Польської академії наук міжнародні наукові семінари «Україна-Польща: важкі питання», які призупинено 2010 р. у звʼязку зі зміною політичної ситуації в Україні, а згодом і Польщі. Вони традиційно проходили почергово у Варшаві, Торуні, Луцьку, Львові й узгоджували спільну оцінку спірних питань (діяльність УПА, АК, підрозділів німецької армії та НКВС, в яких служили поляки та українці тощо). Запропонував відновити діяльність спільної Польсько-української історичної комісії (призупинила працю 2010 р. після смерті її співголови, директора Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, академіка НАН України та іноземного члена ПАН Ярослава Ісаєвича та згаданою політичною кон’юнктурою; акцент зроблено на російсько-українську історичну комісію). Визнав необхідність, щоби Волинський краєзнавчий музей розмістити на своєму сайті інформаційну базу усноісторичних досліджень про українсько-польські відносини періоду Другої світової війни, яку впродовж майже 30 років записав та впорядкував луцький краєзнавець, кандидат історичних наук, здобувач нашого Центру Іван Пусько (Іван Пущук). Йдеться про понад 1300 звукозаписів, інтерв’ю з учасниками та очевидцями тих трагічних подій.З ауважив, що науковці Центру за фінансової підтримки влади, Українського інституту національної пам’яті могли би створити інформаційну базу про вбитих та біженців з Волині у роки Другої світової війни; вказані матеріали в архівах України, Німеччини, Польщі, Ізраїлю та інших країн зібрав старший науковий співробітник Центру, доктор історичних наук Андрій Боляновський. Є потреба також ініціювати за підтримки влади фінансування польськомовної «Історії України» та україномовної «Історії Польщі». Виступаючий вважає, що необхідно проводити спільні розкопки не лише польських, а й українських жертв міжнаціонального протистояння у роки Другої світової війни.
Микола Посівнич висловив думку, щоби українські дослідники повинні об’єктивно продовжувати дослідження Українського визвольного руху першої половини ХХ ст., зокрема на новому документальному матеріалі розкривати жертовний шлях його очільників. У дискусії взяли участь також львівські історики та політологи Богдан Гудь, Любомир Хахула, Святослав Шеремета та ін.
Учасники погодилися продовжити дискусії на наступних тематичних круглих столах за участю представників Українського інституту національної пам`яті, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також підготувати науково-інформаційне видання по вказаній проблемі.
