За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння / [відп. ред. Микола Литвин]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. 638 с.

У колективній праці розглянуто не конфліктогенність українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин, якій традиційно присвячують наукові студії, а вперше в українській історіографії – конструктивний потенціал, діалог влад, політиків, публічних інтелектуалів і спроби їхнього порозуміння, особливо в екстремальні періоди історії – відродження національних держав, час світових і локальних конфліктів, гібридних війн за участю третіх сил. Більшість сюжетів книги мають на меті деконструювати травматичні канони колективної та індивідуальної пам’яті обох народів, які дають змогу виразніше окреслити багаторівневі контексти суспільно-політичних подій та етнокультурних явищ у Центрально-Східній Європі, водночас репрезентувати досвід тисячолітнього сусідства двох країн і народів. Ревізія та «нормалізація» маркерів минулого мають актуалізувати в колективній свідомості позитивний потенціал історії/пам’яті/культури.Книга адресована науковцям, педагогам і студентам, а також управлінцям, які реалізують історичну політику в інтересах зміцнення національної ідентичності та єдності нації.


Завантажити оригінал




Дивіться також:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї
Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення
Воєнно-політичні інтереси України в ієрархії суспільних пріоритетів (кінець ХХ – початок ХХІ століття)
Оголошення:
Новини:

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25 листопада 2025 р. (Протокол № 10), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 56 від 25.11.2025 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.