Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення

Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / відп. ред. Іван Патер; упоряд.: Олег Муравський, Михайло Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. 454 с.

Схарактеризовано процес формування українсько-білоруського кордону крізь призму суспільно-політичних і військових процесів. Досліджено проблеми формування етнічної ідентичності (самоідентифікації) населення українсько-білоруського пограниччя. Проаналізовано значення кордону в щоденних практиках мешканців прилеглих територій, вплив соціокультурних, суспільно-політичних чинників на українсько-білоруські відносини. Вказано на особливості трансформації сприйняття кордону після відновлення української та білоруської державності. Доведено важливе значення культурної спадщини пограниччя у процесі кристалізації національної ідентичності, сучасних міждержавних відносин.
Для науковців, усіх, хто цікавиться новітньою історією України й українсько-білоруськими відносинами.



Завантажити оригінал



Дивіться також:

Воєнно-політичні інтереси України в ієрархії суспільних пріоритетів (кінець ХХ – початок ХХІ століття)
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)
Гавінський А., Яковишина Я. Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот
Оголошення:
Новини:

Круглий стіл «Як сприймати тексти неоднозначних українських радянських письменників»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім.І.Крипʼякевича 17 жовтня об 11:00 проводить круглий стіл «Як сприймати тексти неоднозначних українських радянських письменників». 

Спогади про традиції інституту

26 вересня 2023 р. інститут відвідав колишній вчений секретар інституту, кандидат історичних наук Богдан Грабовецький (нині мешкає у Канаді) й зустрівся із давніми колегами  Володимирем Петегиричем, Юрієм Лукомським, Миколою Литвином, Дарією Романовою. У спогадах розповів про взаємини батька, доктора історичних наук Володимира Грабовецького із Іваном Крип’якевичем, Ярославом Дашкевичем, Ярославом Ісаєвичем. Принагідно зауважив, що у Львові побував на презентації фільму «Довбуш», де режисер Олесь Санін ствердив, що до роботи над цим історичним трилером його заохотив у свій час історик Володимир Грабовецький.