Конкурс. Прийом до аспірантури (2024 р.)

2024-07-29

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України оголошує конкурс для проведення прийому до аспірантури на місця державного замовлення та за кошти фізичних/юридичних осіб (денна форма навчання) за спеціальністю 032 Історія та археологія та 035 Філологія.

До аспірантури приймаються громадяни України, які мають кваліфікацію магістра (спеціаліста).

Особи, що вступають до аспірантури, особисто подають такі документи:

– заяву встановленого зразка про допуск до вступних випробувань, подану в паперовій формі;

– копію сторінок паспорта з відмітками / ID-картки;

– копію облікової картки платника податків;

– копію військово-облікового документа;

– копію документа державного зразка про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на підставі якого здійснюється вступ, і копію додатка до нього;

– науковий реферат (обсягом 1 авт. арк.);

– у разі потреби, документ про визнання особи органами медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю;

– фото розміром 3,5 × 4,5 см (4 шт.);

– конверти з марками (2 шт.).

 

Перелік додаткових документів (за наявності):

– резюме (CV);

– міжнародний сертифікат рівня не нижче В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти або аналогічного рівня;

– рекомендація Вченої ради вищого навчального закладу / наукової установи для вступу до аспірантури.

– список та ксерокопії опублікованих наукових праць.

Копії документів без пред’явлення оригіналів не приймаються.

Документи приймаються тільки у повному комплекті!

 

Вступники до аспірантури проходять співбесіду на засіданні Приймальної комісії Інституту та складають конкурсні вступні іспити зі спеціальної дисципліни та іноземної мови.

Прийом документів проводиться з 01 серпня до 06 вересня 2024 року.

Зарахування до аспірантури – 01 жовтня 2024 року.

Адреса: 79029, м. Львів, вул. Козельницька, 4 (к. 417), Приймальна комісія.

Тел.: (032) 270-65-98; (032) 270-70-22

Детальніше про вступну кампанію 2024 року



Читайте також:

2024-09-11
Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?
Про ці та інші аспекти у черговому випуску програми "Без брому" з Віталієм Ляскою розмовляла кандидат історичних наук, наукова співробітниця відділу новітньої історії нашого Інституту Юлія Артимишин.

2024-09-09

5 вересня 2024 р. у Львові відбулася міжнародна наукова конференція «депортації на українсько-польському пограниччі середини хх століття як злочини тоталітарних режимів проти людяності», співорганізаторами якої стали Львівська обласна рада, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Львівський історичний музей, львівські організації суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Холмщина», «Любачівщина», «Устріки».


2024-09-09
29 серпня 2024 року у Львівський музей історії релігії відбувся семінар Інституту релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ (відділи нової історії України й української літератури). Організувала та модерувала захід к. і. н. Ірина Орлевич ( Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ ). На семінарі виступав Павлишин Олег Йосифович (доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка), який присвятив свою доповідь діяльності Мирона Тарнавського - генерала-четаря, головнокомандуючого Українською Галицькою Армією у другій половині 1919 р.

Оголошення:

Видання:

Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія