Третя міжнародна наукова конференція з історії археології

2015-10-20

15–16 жовтня у Львові відбулася ІІІ Міжнародна наукова конференція археології: міжособистісні і інституціональні комунікації” організована спільними зусиллями Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інституту археології НАН України, Спілки археологів України. 

Участь у роботі конференції взяли понад 30 дослідників з України (Львів, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Кіровоград, Чернігів) та Польщі (Варшава, Краків). 

Зачитувались і дискутувались реферати, присвячені проблемам різних форм комунікації у науковому співтоваристві від ХІХ ст. до сьогодення. Зокрема, листування між науковцями, формальні й неформальні шляхи передачі досвіду і знань від учителів до учнів, комплексні інтердисциплінарні експедиції та наукові форуми як форми взаємодії і простір для налагодження контактів, різноманітні вияви апробації археологічних студій, публікації у фахових, науково-популярних, громадсько-політичних виданнях, різновекторні формальні й неформальні, постійні й тимчасові форми організації археологічної науки (з’їзди, семінари, виставки, навчальні гуртки тощо), гендерні аспекти розвитку археологічної спільноти, проблеми різночитань та неузгодженості археологічної термінології як вияв недостатньої дієвості комунікацій між національними науковими співтовариствами, багатогранність постатей археологів та їхні інтелектуальні мережі комунікацій у професійному і особистому колах.

Окрім результативної роботи під час засідань, учасники конференції мали змогу спілкуватися, а від так створювати нові наукові контакти, під час екскурсій – Археологічним музеєм Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича (пояснення надавав Руслан Коропецький), Музеєм історії релігій та історичним центром міста Львова (екскурсію проводив Микола Бандрівський).

Продовження традиції конференцій (перші дві відбулися в Києві у 2010 та 2012 рр.), пожвавлення наукового діалогу, розширення тематики доповідей засвідчують, що історія археології як дослідницький напрямок набула своєї самостійності в України, продовжує розвиватися та інтегруватися у європейське наукове співтовариство.

Організатори конференції сподіваються, що подальша співпраця науково-дослідних, культурно-освітніх, громадських інституцій сприятиме поступу історії археології в Україні та створенню чергових комунікативних майданчиків на зразок реалізованої міжнародної наукової конференції.

Програма:



Читайте також:

2024-07-19
У липні 2024 р. у Львівському музеї історії релігії відбувся семінар Інституту релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ (відділи нової історії України й української літератури).

2024-07-15
Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

2024-07-12

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи. 


Оголошення:

Видання:

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.