Мисак Наталія Федорівна

старший науковий співробітник, кандидат історичних наук

Народилася 9 серпня 1979 р. у м. Львові. У 2002 р. закінчила історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2002–2005 рр. навчалася в аспірантурі.

У 2006 р. захистила кандидатську дисертацію на тему:«Українська інтелігенція Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: соціально-професійний аспект».

В Інституті від 2018 року: старший науковий співробітник відділу нової історії України. Автор понад 140 наукових і навчально-методичних праць.

Наукові зацікавлення

Соціальна історія, історія освіти, історія української інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ ст., історія галицької молоді пізньомодерної доби, формування національних ідентичностей у Галичині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

Стипендії та стажування

Інститут історії ім. Тадеуша Мантеуфля, Польська академія наук, спільний проект «Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи» (28–30 листопада 2019, Варшава, Польща);

Архів науки Польської академії наук і Польської академії мистецтв і наук у Кракові (16 січня – 19 лютого 2023, Республіка Польща).

Нагороди

Подяка міського голови м. Львова за професіоналізм, багаторічну сумлінну науково-педагогічну працю (2020).

Інформація про реєстрацію у:

Google Scholar (https://scholar.google.com.ua/citations?user=BUtiTM8AAAAJ&hl=ru), ORCID (orcid.org/0000-0002-8685-9566).

E-mail: natalia_mysak@ukr.net

Основні наукові праці

Монографії, розділи в колективних монографіях

Етноніми «русин», «русский», «українець» у молодіжному середовищі Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Національна ідентифікація українців Галичини у ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма) / Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії; НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; наук. ред. І. Орлевич. Львів: Логос, 2016. С. 223-249.

Реалізація освітніх потреб національних меншин та народів Австро-Угорської імперії у вищій школі (на прикладі Галичини): юридична та практична складові. Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть): монографія / [відп. ред. І. Соляр; упоряд. М. Романюк]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2018. Кн. 1. С. 76–95.

Українські народні вчителі та вчительки в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: професіонали, громадяни, особистості. Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть): монографія / [відп. ред. І. Соляр; упоряд. М. Романюк]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2018. Кн. 1. С. 170–196.

Професійна діяльність, національне питання й міжнаціональні відносини у середовищі галицької інтелігенції наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Українсько-польсько-єврейські взаємини у Східній Галичині (перша половина ХХ ст.): вибрані питання. Дрогобич: Посвіт, 2018. С. 61–78.

Середня школа і (не) рівноправність освітніх можливостей народів та етнічних груп у Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: правові засади, освітня політика й навчально-виховний процес, міжнаціональні відносини. Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть): монографія / [відп. ред. І. Соляр; упоряд. Н. Колб]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2019. Кн. 2. С. 81–120.

«Поширенє образованя й громадянської та народної свідомости…»: просвітницька діяльність українських молодіжних організацій у Галичині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Товариство «Просвіта»: в обороні української ідентичності, духовності та культури (до 150-літнього ювілею). Львів: Логос, 2019. С. 160-197.

 Освіта і виховання як соціокультурні маркери національної ідентичності галицької молоді наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Ukraińcy i ich sąsiedzi na przestrzeni wieków: polityka, gospodarka, religia, kultura i życie codzienne. Słupsk–Warszawa, 2020. S. 77-93.

 Міжнаціональні відносини у системі середньої освіти Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Ukraińcy i ich sąsiedzi na przestrzeni wieków: polityka, gospodarka, religia, kultura i życie codzienne / Redakcja naukowa R. Drozd i B. Halczak. Tom II. Słupsk–Warszawa, 2021. S. 46-63.

 Формування національної тожсамости в гімназійному та студентському середовищах. Русь, Малоросія, Україна: галицькі українці у пошуках власного імені (ХІХ – перша половина ХХ століть) / наук. ред. І. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. Львів: Логос, 2021. С. 229–258.

Статті

Українські нотаріуси в Галичині наприкінці XIX — на початку XX ст.: соціально-професійна характеристика. Інтелігенція і влада. Серія: Історія. 2015. Вип. 32. С. 71–87.

Міжнаціональні відносини і професійна діяльність у середовищі галицької інтелігенції на рубежі ХІХ–ХХ ст.: співпраця чи конфронтація. Східноєвропейський історичний вісник. 2018. Вип. 3. С. 163–175.

Жіноча освіта і гендерні стереотипи в українському середовищі Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток української та польської освіти і педагогічної думки  (ХІХ – ХХІ ст.). Том 8. Жіноча освіта і просвітництво в Україні та Польщі (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.): зб. наук. пр. Львів, 2018. С. 28–45.

«Молодіж не повинна укладатися в готові вже, вироблені шаблони …»: Михайло Грушевський і українське студентство. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2019. Вип. 32. С. 3-21.

Дозвілля й відпочинок української інтелігенції Львова наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: на прикладі родини І. Франка. З історії західноукраїнських земель / [наук. ред. і упоряд. І. Орлевич]: Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2018. Вип. 14. С. 83-111.

Мандрівки галицької молоді наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.: організація, характер, маршрути, вплив на формування особистості гімназистів і студентів. Galicja. Studiaimateriały(Rzeszów). 2020. Tom 6. S. 238-273.

The intelligentsia as a driving force of Ukrainian nation-building in Galicia in the late 19th – early 20th century (according to the materials of the pastoral epistles of metropolitan Andrey Sheptytsky). З історії західноукраїнських земель / [наук. ред. і упоряд. І. Орлевич]: Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 2019. Вип. 15. С. 114-122 (у співавторстві з Н. Колб).

Українські судді в Галичині наприкінці ХІХ –початку ХХ ст.: соціально-професійний портрет. З історії західноукраїнських земель / [наук. ред. і упоряд. І. Орлевич]: Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 2020. Вип. 16. С. 17-52.

Особливості фінансової організації та діяльності студентських товариств у Галичині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. 2021. Вип. 34. С. 68–87.

 «Алкоголь ... робить молодого чутливого чоловіка брутальною звірюкою»: пияцтво у студентському та гімназійному середовищах Галичини й боротьба з ним наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. 2022. Вип. 35. С. 78-103.

Матеріальне забезпечення греко-католицьких дяків у Галичині наприкінці ХІХ ст.: стан і шляхи вирішення проблем. Сторінки історії. 2022. № 54. С. 38-52 (у співавторстві з Н. Колб).

Спогади Кирила Студинського про боротьбу за український університет у Львові на початку ХХ століття. Новітня доба / гол. ред. М. Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. 2022. Вип. 10. С. 23-68.

Оголошення:
Новини:

Юлія Артимишин взяла участь у програмі "Без брому" з Віталієм Ляскою

Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?
Про ці та інші аспекти у черговому випуску програми "Без брому" з Віталієм Ляскою розмовляла кандидат історичних наук, наукова співробітниця відділу новітньої історії нашого Інституту Юлія Артимишин.

Міжнародна наукова конференція, присвячена депортаціям на пограниччі у середині ХХ ст.

5 вересня 2024 р. у Львові відбулася міжнародна наукова конференція «депортації на українсько-польському пограниччі середини хх століття як злочини тоталітарних режимів проти людяності», співорганізаторами якої стали Львівська обласна рада, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Львівський історичний музей, львівські організації суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Холмщина», «Любачівщина», «Устріки».

Видання:

Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія