Базюк Христина Тарасівна

доктор філософії, молодший науковий співробітник

Народилася 30 липня 1996 року у м. Львові. Навчалася в львівських школі святої Софії (2002–2007 рр.) та НВК «Школа-гімназія “Галицька”» (2007–2013 рр.).

Упродовж 2013 – 2018 рр. була студенткою історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (диплом магістра історії, викладача історії).

З 2019 р. – аспірантка відділу середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Працює над дисертацією «Шотландці в Руському воєводстві у XІV–XVII ст.» (науковий керівник – к.і.н, Паршин Ілля Леонтійович).

Сфера наукових зацікавлень: медієвістика, історія нового часу, історія Львова, історія торгівлі, історія міграцій.

Адреса електронної пошти (e-mail) для листувань: khrystynabaziuk@gmail.com

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7625-4985

Статті:

Базюк Х. Шотландці в Руському воєводстві: аналіз британської історіографії. Україна: культурна спадщина, національна свідомість. 2022. Вип. 36. С. 28–36.

Базюк Х. Львівська копія «Декларації свободи совісті» Якова II від 12 лютого 1687 року: контекст створення документа та його аналіз. Рукописна та книжкова спадщина України. 2024. № 1 (32). С. 38–55. (WoS).

Базюк Х. Спроба локалізації торгової мережі шотландського купця Артура Форбса на землях Речі Посполитої у 1685–1692 роках. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2024. Вип. 17. С. 36–52.

Базюк Х. Аналіз торгових знаків із листування шотландського купця Артура Форбса. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2024. Вип. 39. С. 14–22.

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.

Видання:

Базюк Христина Тарасівна

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937–1953)