Бандрівський Микола Стефанович

старший науковий співробітник, доктор історичних наук

Народився 17 грудня 1964 р.

У 1991 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.

1989 року обраний секретарем Археологічної комісії НТШ (Голова АК НТШ Лариса Крушельницька). 

У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Пам’яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного відродження в Галичині (кінець ХІХ-ХХ ст.)» (науковий керівник акад. Ярослав Ісаєвич). 

У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза».

В Інституті працює від 1993 р. Учень професора Лариси Крушельницької.

Один із редакторів профільних томів Записок НТШ, співзасновник пам’яткоохоронної громадської організації «Товариство Шанувальників Львова». 


Наукові зацікавлення: археологія епохи бронзи – доби раннього заліза та ранніх форм релігії.

 

Основні результати досліджень

·       відкриття в Українських Карпатах у 1980–1990 рр. наскельних рисунків – петрогліфів і рельєфів від епохи бронзи до періоду раннього середньовіччя (Урич, Писаний Камінь, Лисівський Камінь, Розгірче, Бубнище та ін.);

·       виділення і детальна класифікація основних ознак поховань Висоцької культури;

·       розробка хронологічно-періодизаційних схем розвитку Висоцької і Голіградської культур та їх синхронізація з періодизацій ними шкалами для тогочасних пам’яток Центральної і Західної Європи;

·       виділення пам’яток Михалківської групи, які займають проміжне місце між найпізнішими пам’ятками Голіградської культури і найранішими пам’ятками Західноподільської групи;

·       широкомасштабні розкопки одного з найбільших на заході України могильників кінця бронзової – початку ранньозалізної доби в с. Петриків на околиці Тернополя, де за чотири польових сезони відкрито 183 поховання Висоцької культури, в т. ч. парні (чоловік і жінка в обіймах), одне з яких виставлене в експозиції Львівського музею історії релігії;

·       зіставив відомі на сьогодні археологічні культури заходу України з конкретними ранньоісторичними етносами, назви яких засвідчені античними і ранньосередньовічними джерелами;

·       монографічне опрацювання золотих Михалківських скарбів – однієї з найбільших у тогочасній Європі збірки золотих високомистецьких коштовностей ІХ-першої половини VІІІ ст. до нар. Хр. вага яких (лише офіційно придбаних) перевищувала 7,5 кг золота (Львів, 2012, у співавторстві з Л.І. Крушельницькою);

·       відкриття давньоруського поселення в Стрию і віднайдення на ньому низки житлово-господарських об’єктів ХІ – перша пол. ХІІІ ст., чим значно подавлено початки заснування Стрия (до цього офіційно прийнятою датою заснування вважався 1385 р.);

·       співавтор повторного відкриття тлінних останків галицького князя Ярослава Осьмомисла під час розкопок в усипальній крипті собору св. Юра у Львові (напередодні перезахоронення в ній владики УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого).

 

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=TvNJLmoAAAAJ

Е-mail: bandrm@ukr.net

ORCID0000-0001-7010-564Х


Основні наукові праці

Монографії

·      Сварожі лики (археологічно-релігієзнавчі нариси з історії Західної України). – Львів, 1992. –102 с.

·      Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи. – Львів, 1994. – 163 с.

·      Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури. – Львів, 2002. – 282 с.

·      З історії церкви святих апостолів Петра і Павла у Львові. – Львів, 2009. – С.2–39.

·      Золоті Михалківські скарби та їх доля. – Львів, 2012. – 239 с. [співавт.: Л. Крушельницька]

·      Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза. – Львів : Простір-М, 2014. – 573 с.

·      Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів Львівського середмістя). – Львів, 2014. – 151 с.

Статті

·       Поселенські структури Голіградської культури і основні критерії їхнього виділення в контексті проблеми протоурбанізаційних процесів у Верхньому Придністер’ї та Північно-Східних Карпатах в останній чверті ІІ тис. до нар. Хр.  // МДАПВ. – Львів, 2013. – Вип.17. – С. 73–110.

·       Наскельні рельєфи і петрогліфи гальштатського періоду з Урича у Сколівських Бескидах (Північно-Східні Карпати) // Z badan nad kultura spoleczenstw pradziejowych i wczesnosredniowiecznych. Ksiega Jubileuszowa dedukowana Profesorowi Boguslawowi Gedigze. – Wroclaw, 2013. – S. 109–116.

·       Interferente culturale intre culturile Belozerka si Visotskaia: reatii de schimb sau stramutarea unor comunitati?  // Conferinta stiintifica cu participare internationala «Probleme actuale ale archeologiei, etnologiei». – Chisinau, 2012. – S. 5.

·       Комментарии к статье М.Т.Кашубы // Российский археологический ежегодник. – Санкт-Петербург, 2012. – № 2. – С.473–478.

·       Конская упряжь из клада в Бирках Великих и псалий из Дертки – как индикатор всаднической культуры раннежелезного века на Тернопольском плато // Историко-археологический альманах. – Армавир, Краснодар, Москва, 2013. – Вып. 12. – С. 28–39.

·       Курганы в Швайковцах и Коцюбинчиках – новый источник для датировки Западно-подольской группы раннескифской культуры (по материалам раскопок 2007–2009 гг.) // Российский археологический ежегодник. – СПб, 2013. – № 3. – С. 341–361.

·       До питання про датування кістяних стрижнеподібних псаліїв і поширення одноосьових колісниць (за матеріалами розкопок кургану в Гусятині на Збручі) // Археологія та етнологія півдня Східної Європи (на пошану Володимира Ромашка). – Дніпро, 2016. – С. 49–583.

·       Новий поховальний комплекс початку ранньозалізного віку з околиці Крилоса поблизу Галича на Івано-Франківщині // Вісник рятівної археології. Acta Arheologiae Conservative.  Львів, 2016. Вип. 2. С.91–100.

·       Снітинський і Лубенський «скарби» в контексті проблеми східних впливів голіградської металевої індустрії // МДАВП. – Львів, 2016. Вип. 20. С. 325–348 (співавт. М. Білик).

·       Про ймовірність антропогенного впливу на формування плейстоценового тафоценозу з околиць Хоросна-Виняви поблизу Львова (за матеріалами 2002 р.) // МДАВП. – Львів, 2016. – Вип. 20. – С. 251–256.

·       Нове нижньопалеолітичне місцезнаходження Східниця ІІ у північно-східній частині Бескидів (попередні результати дослідження) //  МДАПВ. – Львів, 2019. – Вип. 22. – С. 223–236 (співавт.: Р. Гнатюк, В. Степанчук)

·       Скарб римських денаріїв з с.Хідновичі Львівської області: перші результати досліджень // OIUM. – 2019. – № 6. –  С.230-243 (співавт.: М. Білик, К. Мизгін).

Гуни та їх роль в появі на заході Українського Лісостепу «комплексів престижу»: скловиробничої майстерні в Комарові та скарбів на Волинській височині // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2019. – Вип. 23. – С. 106–112.

Панцирные наборы раннежелезного века из кургана в Швайковцах на Западном Подолье // Early Iron Age of Eastern Europe. Studies Presented to Iryna Shramko. Харків, 2021.– С.71–83 (у співавторстві з М.Білик)

Ukrainian-Іtalian connections during the early iron age and how these are destroyed by illicit excavations and the art market // Archäologisches Korrespondenzblatt. - 52. 2022. (у співавторстві: Marianne Mödlinger,  Mykhailo Bilyk)  


Оголошення:
Новини:

Російсько-українська війна в польському й українському дискурсах

13 березня 2023 року у Львові презентовано Спеціальний рапорт Еміграційної платформи ЕВЛ та Студіум Східної Європи Варшавського університету "Воєнні біженці з України. Рік в Польщі". У презентації взяли участь науковці відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Дискусію викликало неточне формулювання терміна "воєнні біженці", а також відсутність у проєкті будь-яких згадок про історичну спадщину нинішніх переселень. Результати досліджень польських та українських науковців буде опубліковано у фаховому виданні Інституту "Україна-Польща: історична спадщина, суспільна свідомість".

Допомога історикам Малої академії наук

5 березня 2023 р. відбувся обласний тур Всеукраїнського конкурсу членів МАН, на якому найкращих молодих істориків відзначено грамотами дирекції Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Член журі, завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту, проф. Микола Литвин розповів молодим дослідникам та педагогам області про традиції Інституту і заохотив молодих науковців після завершення вищих навчальних закладів вступати до аспірантури Інституту.
Видання:

Гавінський А., Яковишина Я. Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот