Бандрівський Микола Стефанович

Народився 17 грудня 1964 р.

У 1991 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.

1989 року обраний секретарем Археологічної комісії НТШ (Голова АК НТШ Лариса Крушельницька). 

У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Пам’яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного відродження в Галичині (кінець ХІХ-ХХ ст.)» (науковий керівник акад. Ярослав Ісаєвич). 

У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза».

В Інституті працює від 1993 р. Учень професора Лариси Крушельницької.

Один із редакторів профільних томів Записок НТШ, співзасновник пам’яткоохоронної громадської організації «Товариство Шанувальників Львова». 

Наукові зацікавлення: археологія епохи бронзи – доби раннього заліза та ранніх форм релігії.

Основні результати досліджень

·       відкриття в Українських Карпатах у 1980–1990 рр. наскельних рисунків – петрогліфів і рельєфів від епохи бронзи до періоду раннього середньовіччя (Урич, Писаний Камінь, Лисівський Камінь, Розгірче, Бубнище та ін.);

·       виділення і детальна класифікація основних ознак поховань Висоцької культури;

·       розробка хронологічно-періодизаційних схем розвитку Висоцької і Голіградської культур та їх синхронізація з періодизацій ними шкалами для тогочасних пам’яток Центральної і Західної Європи;

·       виділення пам’яток Михалківської групи, які займають проміжне місце між найпізнішими пам’ятками Голіградської культури і найранішими пам’ятками Західноподільської групи;

·       широкомасштабні розкопки одного з найбільших на заході України могильників кінця бронзової – початку ранньозалізної доби в с. Петриків на околиці Тернополя, де за чотири польових сезони відкрито 183 поховання Висоцької культури, в т. ч. парні (чоловік і жінка в обіймах), одне з яких виставлене в експозиції Львівського музею історії релігії;

·       зіставив відомі на сьогодні археологічні культури заходу України з конкретними ранньоісторичними етносами, назви яких засвідчені античними і ранньосередньовічними джерелами;

·       монографічне опрацювання золотих Михалківських скарбів – однієї з найбільших у тогочасній Європі збірки золотих високомистецьких коштовностей ІХ-першої половини VІІІ ст. до нар. Хр. вага яких (лише офіційно придбаних) перевищувала 7,5 кг золота (Львів, 2012, у співавторстві з Л.І. Крушельницькою);

·       відкриття давньоруського поселення в Стрию і віднайдення на ньому низки житлово-господарських об’єктів ХІ – перша пол. ХІІІ ст., чим значно подавлено початки заснування Стрия (до цього офіційно прийнятою датою заснування вважався 1385 р.);

·       співавтор повторного відкриття тлінних останків галицького князя Ярослава Осьмомисла під час розкопок в усипальній крипті собору св. Юра у Львові (напередодні перезахоронення в ній владики УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого).

Scopus Author ID: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=58284852500&fbclid=IwAR3RyEvkqoGZG4IDEd5aXLT9z7G-aB68dN8zEgWMrHKqGoKR2316zOnehXU

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=TvNJLmoAAAAJ

Е-mail: bandrm@ukr.net

ORCID0000-0001-7010-564Х

Основні наукові праці

Монографії

·      Сварожі лики (археологічно-релігієзнавчі нариси з історії Західної України). – Львів, 1992. –102 с.

·      Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи. – Львів, 1994. – 163 с.

·      Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури. – Львів, 2002. – 282 с.

·      З історії церкви святих апостолів Петра і Павла у Львові. – Львів, 2009. – С.2–39.

·      Золоті Михалківські скарби та їх доля. – Львів, 2012. – 239 с. [співавт.: Л. Крушельницька]

·      Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза. – Львів : Простір-М, 2014. – 573 с.

·      Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів Львівського середмістя). – Львів, 2014. – 151 с.

Статті

·       Поселенські структури Голіградської культури і основні критерії їхнього виділення в контексті проблеми протоурбанізаційних процесів у Верхньому Придністер’ї та Північно-Східних Карпатах в останній чверті ІІ тис. до нар. Хр.  // МДАПВ. – Львів, 2013. – Вип.17. – С. 73–110.

·       Наскельні рельєфи і петрогліфи гальштатського періоду з Урича у Сколівських Бескидах (Північно-Східні Карпати) // Z badan nad kultura spoleczenstw pradziejowych i wczesnosredniowiecznych. Ksiega Jubileuszowa dedukowana Profesorowi Boguslawowi Gedigze. – Wroclaw, 2013. – S. 109–116.

·       Interferente culturale intre culturile Belozerka si Visotskaia: reatii de schimb sau stramutarea unor comunitati?  // Conferinta stiintifica cu participare internationala «Probleme actuale ale archeologiei, etnologiei». – Chisinau, 2012. – S. 5.

·       Комментарии к статье М.Т.Кашубы // Российский археологический ежегодник. – Санкт-Петербург, 2012. – № 2. – С.473–478.

·       Конская упряжь из клада в Бирках Великих и псалий из Дертки – как индикатор всаднической культуры раннежелезного века на Тернопольском плато // Историко-археологический альманах. – Армавир, Краснодар, Москва, 2013. – Вып. 12. – С. 28–39.

·       Курганы в Швайковцах и Коцюбинчиках – новый источник для датировки Западно-подольской группы раннескифской культуры (по материалам раскопок 2007–2009 гг.) // Российский археологический ежегодник. – СПб, 2013. – № 3. – С. 341–361.

·       До питання про датування кістяних стрижнеподібних псаліїв і поширення одноосьових колісниць (за матеріалами розкопок кургану в Гусятині на Збручі) // Археологія та етнологія півдня Східної Європи (на пошану Володимира Ромашка). – Дніпро, 2016. – С. 49–583.

·       Новий поховальний комплекс початку ранньозалізного віку з околиці Крилоса поблизу Галича на Івано-Франківщині // Вісник рятівної археології. Acta Arheologiae Conservative.  Львів, 2016. Вип. 2. С.91–100.

·       Снітинський і Лубенський «скарби» в контексті проблеми східних впливів голіградської металевої індустрії // МДАВП. – Львів, 2016. Вип. 20. С. 325–348 (співавт. М. Білик).

·       Про ймовірність антропогенного впливу на формування плейстоценового тафоценозу з околиць Хоросна-Виняви поблизу Львова (за матеріалами 2002 р.) // МДАВП. – Львів, 2016. – Вип. 20. – С. 251–256.

·       Нове нижньопалеолітичне місцезнаходження Східниця ІІ у північно-східній частині Бескидів (попередні результати дослідження) //  МДАПВ. – Львів, 2019. – Вип. 22. – С. 223–236 (співавт.: Р. Гнатюк, В. Степанчук)

·       Скарб римських денаріїв з с.Хідновичі Львівської області: перші результати досліджень // OIUM. – 2019. – № 6. –  С.230-243 (співавт.: М. Білик, К. Мизгін).

Гуни та їх роль в появі на заході Українського Лісостепу «комплексів престижу»: скловиробничої майстерні в Комарові та скарбів на Волинській височині // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2019. – Вип. 23. – С. 106–112.

Панцирные наборы раннежелезного века из кургана в Швайковцах на Западном Подолье // Early Iron Age of Eastern Europe. Studies Presented to Iryna Shramko. Харків, 2021.– С.71–83 (у співавторстві з М.Білик)

Ukrainian-Іtalian connections during the early iron age and how these are destroyed by illicit excavations and the art market // Archäologisches Korrespondenzblatt. - 52. 2022. (у співавторстві: Marianne Mödlinger,  Mykhailo Bilyk)