Гупало Віра Дeонізівна

старший науковий співробітник, старший дослідник, доктор історичних наук

Народилася 31 жовтня 1958 року в м. Львів.

1981 року закінчила історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

В Інституті від 1986 року: аспірант відділу археології (1986–1989),– молодший науковий (1989–1997), науковий (1997–2000), старший науковий співробітник відділу археології (від 2000).

1993 року захистила кандидатську дисертацію «Середньовічна кераміка заходу України в кінці VIII–XV ст.» (у Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова), 1998 –переатестація кандидатської дисертації в Інституті археології НАН України.

2015 року захистила дисертацію «Звенигород і Звенигородська земля у ХІ–ХІІІ ст. (соціоісторична реконструкція)» на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія (в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України).

Член редколегії щорічника «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині».

Член редколегії щорічника «Записки Львівського медієвістичного клубу».

Член Національної експертної керамологічної ради НАН України з проведення щорічного Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства в Україні «КеГоКе».

Член Спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України.

Наукові зацікавлення: археологія Середньовіччя та нової доби: гончарне виробництво Х–XVIII ст., матеріальна культура та поховальна обрядовість, урбанізаційні процеси княжої доби; фунеральна культура Західної, Центральної та Східної Європи у XVI–XVIII ст.

 

Стипендії

1998 – Stypendium Kasy im. Józefa Mianowskiego

 

Участь у міжнародних наукових проектах

2012–2015 – «Фунеральна культура еліт Речі Посполитої у XVI–XVIII ст. на території Корони і Великого Литовського князівства. Спроба міждисциплінарного аналізу» (керівник – професор, доктор габілітований Анна Дронжковська, Інститут археології Торунського університету Миколая Коперніка)

2013–2017 – «Культурно-поселенські перетворення в басейні річки Вишні в епоху бронзи і в ранньозалізну добу в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени» (виконавці НДЦ «Рятівна археологічна служба та Інститут археології Жешівського університету)

2013–2017 – «Пошук, ідентифікація та наукове ототожнення найдавнішого храму Богородиці, побудованого у Холмі королем Данилом Галицьким (керівники: професор, доктор історичних наук М. Бевз (Національний університет «Львівська Політехніка»), професор, доктор габілітований А. Буко (Інститут археології і етнології ПАН)

 

Участь у міжнародних експедиціях

1992–2002 – польсько-українська Карпатська експедиція (дослідження історії заселення Карпатського регіону)

1993–1995, 1998–1999, 2013–2017 – словацько-польська експедиція (дослідження курганного могильника епохи бронзи біля с. Ганковце, розвідка на території Північно-східної Словаччини)

1996–1997 – експедиція Словацької Академії наук (дослідження ранньосередньовічного городища та пізньо середньовічного замку у м. Кошице)

1996, 1998 – казахсько-російська експедиція (дослідження храму V ст. до н. е. та скіфо-сарматського могильника)

1999–2000 – експедиція Інституту археології Російської Академії наук (дослідження багатошарової пам’ятки VI–II до н. е., XIII–XV ст. біля с. Настасьїно)

2004–2005 – польсько-українська експедиція (керівник експедиції від України; розвідкові дослідження у межиріччі ВишніДністра і Щирця)

Участь у проекті «Історико-культурний парк «Древній Звенигород».

 

Нагороди

2007 – грамота Митрополита Рівненського і Острозького Української православної церкви Київського патріархату

2016 – диплом Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради

2018 – ювілейна Почесна грамота Президії Національної Академії наук України

 

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=ihScsLsAAAAJ

Е-mail: gupaloarcheo@ukr.net

ORCID 0000-0002-9946-8935 (https://orcid.org/0000-0002-9946-8935)

Web of Science ResearcherID ABB-1220-2020

Основні наукові праці

Монографії, розділи в колективних монографіях

·         Берестянські курганні могильники кінця X–XII ст. – Львів, 2006. – 12,5 д.а.

·         Звенигород і Звенигородська земля у ХІ–ХІІІ століттях (соціоісторична реконструкція). – Львів, 2014 . – 532 с. – 30,92 д.а.

·         Hupało W. Wyposażenie grobowe pochówków z kościoła pw. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Marzi Panny w Dubnie na Wołyniu na Ukrainie [в:] Kultura funeralna elit Rzeczypospolitej od XVI do XVIII wieku na terenie Korony i Wielkiego Księstwa Litewskiego: próba analizy interdyscyplinarnej /pod. Red. Anny Drążkowskiej. – Toruń, 2015. – S. 104–116.

·         HupałoW. Pochówki osób duchownych w kryptach [в:] Od cerkwi katedralnej króla Daniela Roma-nowicza do Bazyliki pw. Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013-2014. – S. 154–178.

Статті

·      Хрест-Релікварій «Хресна Дорога» XVII // Mente et rutro. Studia archaeologica Johanni Machnik viro doctissimo octogesimo vitae anno ab amicis, colleges et discipulis oblate. Ressoviae, 2010. – S. 445–449.

·      Wczesnośredniowieczne cmentarzyska Dźwinogrodu (Ukraina): kwestia periodyzacji i chronologii // In silvis, campis et urbe. – Rzeszów-Sanok, 2010. – S. 233–245.

·      Обереги та апотропеїчні знаки на побутових предметах зі Звенигорода // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2011. – Вип. 15. – С. 397–414.

·      До питання про технологічні особливості однієї керамологічної колекції з Дубна // Українська керамологія: Національний науковий щорічник. 2008. Експеримент у сучасній керамології. – Опішне: Українське народознавство, 2011. – Кн. IV. – Т.1.

·      Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода // Княжа доба: історія і культура. – Львів, 2012. – Вип. VI. – С. 280–289.

·      Christian devotional objects from early medieval Zvenigorod (now Zvenygorod, Ukraine) // Rome, Constantinople and Newly-Converted Europe. Archaeological and historical evidence. – Krakow–Leipzig–Rzeszow–Warszawa, 2012. – S. 591–610.

·      Исследование южного посада Звенигорода Галицкого (за материалами раскопок 2010 года) // Есенни четения. От находката до витрината. – Сборяново, 2014. – Т. 10. – С. 99–123 [співавт.: Н. Войцещук].

·      Релігійні медальйони із поховань у колишньому бернардинському костелі в Дубні на Волині // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2014. – Вип. 18. – С. 291–321.

·      Кам’яний хрест зі Звенигорода: історія, морфологія та реставрація // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Вип. 20. – 2016. – С. 362– 374 [співавт.: О. Мамчур].

·      Поховальний обряд та ритуальна атрибутика у XVII–XVIII ст. (за матеріалами розкопок у бернардинському костелі в Дубно // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Вип. 20. – 2016. – С. 209–219.

·      Христианские реликвии паломников из княжеского Звенигорода // В камне и бронзе. Сборник статей в честь Анны Песковой / Ред.: А.Е. Мусин, О.В. Щеглова // Труды ИИМК РАН. – 2017. – Т. XLVIII. – СПб., 2017. – С. 117–123.

Оголошення:
Новини:

Російсько-українська війна в польському й українському дискурсах

13 березня 2023 року у Львові презентовано Спеціальний рапорт Еміграційної платформи ЕВЛ та Студіум Східної Європи Варшавського університету "Воєнні біженці з України. Рік в Польщі". У презентації взяли участь науковці відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Дискусію викликало неточне формулювання терміна "воєнні біженці", а також відсутність у проєкті будь-яких згадок про історичну спадщину нинішніх переселень. Результати досліджень польських та українських науковців буде опубліковано у фаховому виданні Інституту "Україна-Польща: історична спадщина, суспільна свідомість".

Допомога історикам Малої академії наук

5 березня 2023 р. відбувся обласний тур Всеукраїнського конкурсу членів МАН, на якому найкращих молодих істориків відзначено грамотами дирекції Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Член журі, завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту, проф. Микола Литвин розповів молодим дослідникам та педагогам області про традиції Інституту і заохотив молодих науковців після завершення вищих навчальних закладів вступати до аспірантури Інституту.
Видання:

Гавінський А., Яковишина Я. Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот