Гавінський А., Яковишина Я. Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот

Гавінський А., Яковишина Я. Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот. Львів, 2022. 275 с.

У книзі розглянуто взаємозв’язки двох визначних європейських енеолітичних культур ІV тис. до н. е, які абсолютно відмінні за своїм походженням, матеріальними й духовними здобутками. Подається характеристика головних ознак цих спільнот: походження, час існування, поселенська організація, традиція побуту та ін. Основну увагу зосереджено на міжкультурних контактах, які найбільш інтенсивно відбувались у безпосередньому пограниччі і виражалися через прямий “імпорт” кераміки, запозичення технологій виготовлення та художнього оздоблення керамічних виробів, обмін виробничими навичками. Особливого переплетіння набула також духовна сфера із перейманням культових практик.



Дивіться також:

Росія–Україна: зради, союзи, війни
Александрович В. Західноєвропейське мистецтво у Львові. Вип. 1.
Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.