Гавінський А., Яковишина Я. Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот

Гавінський А., Яковишина Я. Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот. Львів, 2022. 275 с.

У книзі розглянуто взаємозв’язки двох визначних європейських енеолітичних культур ІV тис. до н. е, які абсолютно відмінні за своїм походженням, матеріальними й духовними здобутками. Подається характеристика головних ознак цих спільнот: походження, час існування, поселенська організація, традиція побуту та ін. Основну увагу зосереджено на міжкультурних контактах, які найбільш інтенсивно відбувались у безпосередньому пограниччі і виражалися через прямий “імпорт” кераміки, запозичення технологій виготовлення та художнього оздоблення керамічних виробів, обмін виробничими навичками. Особливого переплетіння набула також духовна сфера із перейманням культових практик.

Дивіться також:

Александрович В. Західноєвропейське мистецтво у Львові. Вип. 1.

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.