Помилування не просив... Доля Юліана Бачинського: Документи. Матеріали. Публікації

Помилування не просив... Доля Юліана Бачинського: Документи. Матеріали. Публікації / Упоряд.: Ю. Шаповал, О. Якубець; заг. ред. Ю. Шаповал; НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. 264 с.

У видання увійшли унікальні і недоступні раніше документи з архівів комуністичної спецслужби, що розкривають долю Юліана Бачинського (1870–1940). Громадський та політичний діяч, блискучий публіцист, автор знаменитої книжки «Україна irredenta» (1895), що обґрунтовувала необхідність створення Української незалежної держави, колишній дипломат УНР, він наприкінці 1933 року разом з дочкою Оленою приїздить до Харкова. Розпочавши працювати у редакції «Української Радянської Енциклопедії», Ю. Бачинський не підозрював, що доля його невдовзі кардинально зміниться...

Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією.


Завантажити оригінал



Дивіться також:

Дашкевич Я., Кук В., Бойко В., Посівнич М., Сова А. Про генерала Тараса Чупринку (Романа Шухевича)
Бандерівці – провісники держави
Українські націоналісти в боротьбі проти нацизму: збройне протистояння, спротив у німецьких тюрмах і концтаборах, діяльність на еміграції. Документи та матеріали
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар Валентини Прокіп на тему «Епістолярні скарби Драгоманових-Косачів: історія з багатьма невідомими»

21 жовтня 2025 року в гостинних стінах Львівського музею історії релігії відбувся черговий науковий семінар, співорганізаторами якого вже традиційно є відділи нової історії України, української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Львівський музей історії релігії. 

Науковці Інституту взяли участь у Міжнародній науковій конференції «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології»

16–17 жовтня 2025 року в Інституті української мови НАН України (Київ) відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології», що об’єднала понад 50 науковців із України, Польщі, Словенії, Болгарії.