Галицько-Волинська доба Т. 1.

Галицько-волинська доба Т. 1: Студії з історії Галицько-Волинської держави ХІІ–ХІV століть. / відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. 216 с. ISBN 978-966-02-9514-8

Розглянуто різні аспекти історії західноукраїнських земель XI–XIV ст. Зіставлено й проаналізовано відомості про перших князів з-поміж Ростиславовичів та їх активність у Галицькій землі. Підсумовано розгортання контактів Галицько-Волинської держави з папським Римом за часів Романовичів. Проаналізовано комплекс джерельних переказів про коронацію та функціонування королівського титулу князя Данила Романовича (1201–1264) і їх трактування у дотеперішній історіографії. Запропоновано обґрунтування іменування укладеного у Володимирі перед кінцем ХІІІ ст. зведення найдавнішого київського та західноукраїнського літописання ХІІІ ст. Володимирським літописом.


Завантажити оригінал




Дивіться також:

Дашкевич Я., Кук В., Бойко В., Посівнич М., Сова А. Про генерала Тараса Чупринку (Романа Шухевича)
Бандерівці – провісники держави
Помилування не просив... Доля Юліана Бачинського: Документи. Матеріали. Публікації
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на науковий семінар за участю Павла Артимишина "Зовнішня політика Республіки Білорусь у 2014–2024 роках в інформаційному просторі України"

8 жовтня о 14:00 у Львівському музеї історії релігії відбудеться науковий семінар та розмова з автором монографії Павлом Артимишиним, присвяченій зовнішній політиці Республіки Білорусь у 2014–2024 роках та її висвітленню в інформаційному просторі України.

В Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”

24-25 вересня 2026 р. в  Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція  „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”  організована Інститутом історії Жешівського університету. У конференції, яка стала результатом проекту, підготовленого др. Агнешкою ​​Кавалєц у рамках програми „Wektory Nauki”, взяли участь понад сто дослідників історії Галичини з Польщі, України, Чехії та Словаччини. Учасники конференції дискутували про процеси модернізації в галузі освіти, науки, економіки, права, публічному просторі, суспільному та політичному житті Галичини.