Спогади. Постаті. Вибране

Науменко Кім. Спогади. Постаті. Вибране. – Львів, 2010. – 488 с.

В мемуарно-аналітичній праці  відтворено життя і діяльність автора – ветерана Збройних Сил, учасника війни та історика, а також досліджено коріння роду від часів Богдана Хмельницького. 

Представлені портрети вітчизняних і зарубіжних громадсько-політичних і військових діячів, діячів науки, культури та мистецтва, з якими перетиналися шляхи автора.

Праця складається з двох частин – "Спогади" та "Вибране" (публікації у пресі та науково-історичних збірниках, присвячені активним учасникам національно-визвольних змагань першої половини ХХ століття та маловідомим або сфальсифікованим сторінкам історії України). 



Дивіться також:

Іван Франко у критиці: західноукраїнська рецепція 20-30-х років ХХ ст.
Хто і коли заснував місто Львів? Вірогідні й невірогідні дати заснування столиці Галичини
Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 роках
Оголошення:
Новини:

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича і бажає ювілярові міцного здоров’я, творчого натхнення і всіляких гараздів на многії літа!

Формуємо нову культуру пам'яті: співпраця із владою і громадськістю Львівщини

1 березня 2026 р. завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин у складі делегації Львівської області взяв участь у вшануванні місць української пам'яті на території сусідньої Польщі. Учасники акції - представники влади, науковці, краєзнавці, представники суспільно-культурних товариств депортованих "Лемківщина", "Надсяння", "Холмщина", місцевих українських товариств Польщі організували пропам'ятні заходи, зокрема на цвинтарі в Горайці, де поховані українські жертви зруйнованого 1945 р. села; на горі Монастир, де поховані вояки УПА, що прийняли бій із відділом НКВС. Українські представники мали нагоду також відвідати цвинтарі Першої світової війни у селі Верхрата (біля місцевої церкви та на горі Монастир).