Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу

Микола Ільницький. Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу / Вступне слово Михайла Шалати. – Дрогобич: Коло, 2014. – 60 с. – (Серія: Doctor Honoris Causa).

Друкуються матеріали урочистого засідання Вченої ради Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка з нагоди присудження звання Почесного доктора Миколі Ільницькому. 

Видання містить «Слово про вченого і поета Миколу Ільницького» літературознавця, професора Михайла Шалати, наукову працю Миколи Ільницького «Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу», бібліографію окремих видань і наукових публікацій вченого за останні 10 років, а також світлини, які відображають зв’язок Миколи Ільницького з Дрогобицьким університетом.



Дивіться також:

Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Львівська археологія ХІХ – початку ХХ століття: дослідники, наукові установи, музеї
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.