Александрович Володимир. Холмська ікона Богородиці з Емануїлом

Монографія присвячена одній з найвизначніших памʼяток релігійної культури українських земель – візантійській іконі Богородиці з Емануїлом, що від 1640-х років вшановувалася як чудотворна у катедральному соборі Різдва Богородиці в Холмі. 2000 року ця унікальна пам’ятка константинопольського аристократичного малярства зламу XII–XIII ст. була поновно віднайдена та в даний час зберігається у Волинському краєзнавчому музеї (м. Луцьк). Дослідження пропонує новаторський підхід до аналізу Холмського образу в контексті еволюції візантійської богородичної іконографії на ширшому порівняльному тлі мистецької культури імперії ромеїв і візантизуючого малярства Італії. Автор повʼязує ікону з холмським середовищем середини XIII ст., тобто епохою короля Данила Романовича (1201–1264), та трактує її як рідкісний приклад культурної взаємодії Київської митрополії з Царгородом у княжу добу й поширення візантійського мистецького експорту на теренах Центрально-Східної Європи.



Дивіться також:

Товариство «Просвіта»: в обороні української ідентичності, духовності та культури (до 150-літнього ювілею)
Слово політв’язня: періодичні видання Ліги українських політичних в’язнів 1946–1947 рр.
Сова А. О. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо долучитися до участі в Міжнародній науковій конференції "Археологія заходу України"

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас долучитися до участі в Міжнародній науковій конференції "Археологія заходу України", яка відбудеться онлайн на платформі Zoom 19-20 травня 2021 р. 

Доступ за наведеним нижче посиланням буде відкритий відповідно до програми конференції, яку надсилаємо у прикріпленому файлі.

Феодосій Стеблій: "Завжди було на кого орієнтуватися і з кого брати приклад"

На віртуальних сторінках міжнародного інтелектуального часопису «Україна модерна», у рубриці "Життєписи історії" з’явилася публікація, присвячена відомому історикові Феодосієві Стеблію, наукова біографія якого пов’язана з більше, аніж півстолітньою працею в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.