Духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття від найдавніших часів до середньовіччя (вибрані проблеми)

Духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття від найдавніших часів до середньовіччя (вибрані проблеми). Колективна монографія / [відп. ред. Наталя Булик; упоряд. Олена Томенюк]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. 580 с.

У монографії представлено результати досліджень духовної культури населення великого географічного регіону України. Досліджено широкий спектр проблем, зокрема, мобільне мистецтво палеолітичної доби, поховальний обряд енеоліту, трипільську антропоморфну пластику, кургани доби бронзи та ранньозалізного віку, могильники ранньослов’янського та ранньосередньовічного періодів, середньовічне ювелірне мистецтво, історію досліджень пам’яток духовної культури у ХІХ–ХХ ст.

Із текстом монографії можна ознайомитися за покликанням

Дивіться також:

Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення:<br />
монографія

Міжнаціональні відносини в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст. Західні землі: монографія / від. ред. Іван Патер, упоряд. Михайло Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. 698 с.

Стратегії мемуарної та мандрівної літератур західноукраїнських письменників другої половини ХІХ ‒ першої половини ХХ століття

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Біля Донецька на війні загинув правнук академіка Івана Крип'якевича Артемій Димид

Артемія Димида накрило мінометним вогнем зранку 18 червня.

Відбулася XXXII Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні»

30 - 31 травня 2022 р. у Львівському музеї історії релігії відбулася XXXII Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», організована Інститутом релігієзнавства, філією Львівського музею історії релігії, за участі Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса УКУ та Навчально-дослідницької програми УКУ «Київське християнство».