МОНГОЛЬСЬКИЙ НАПРЯМ У НАУКОВІЙ БІОГРАФІЇ ОЛЕКСІЯ ТЕРЕНОЖКІНА

Автор
Валерій САЄНКО
DOI
Анотація

Географія дослідницьких інтересів та особистих польових cпостережень видатного археолога Олексія Івановича Тереножкіна охоплює величезні території – від Центральної Європи до “глибин Азії”. Він вивчав впливи Гальштату на генезу скіфських культур на українських землях, а в пам’ятках на сході постійно шукав додаткової аргументації для підтвердження свідоцтв про міграційний шлях скіфів.

Ще на початку своєї наукової кар’єри О.І. Тереножкін планував виїхати до Монголії на два роки для проведння досліджень. Цей епізод взагалі жодного разу не згадано у написаних на сьогодні біографічних розвідках та в опублікованих джерелах.

Наведено три листи періоду 1932–початку 1933 рр. з переписки між О.І. Тереножкіним та геологом М.А. Мєєровим, виявлені в особистому архіві вченого, де висвітлено зазначені події.

Те, що вчений звернувся до геологічної експедиції, пояснюється частково тим, що археологічні дослідження в країні в цей період значно скоротилися. Втім учений мав й інші зв’язки безпосередньо з геологічними установами чи відділами.

Треба наголосити, що в ці роки О. Тереножкін не просто проводив розкопки в Середній Азії та цікавився її старожитностями “взагалі”, а став спеціалізуватися саме на середньовічній історії та археології.

Вчений також займався підготовкою праці з історії Монголії. Він був упевнений у своїх силах та планував у випадку переїзду написати за один-два роки підручник. І лише через низку обставин Олексій Іванович не став одним із засновників монгольської археології.

Ключові слова

Біографістика, епістолярій, історія археології, Олексій Тереножкін, Центральна Азія, Монголія.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Anketa O.I. Terenozhkina dlia vstupu do aspirantury DAIMK. 27.03.1934 r. (in Ukrainian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Lyst M.A. Meerova do O.I. Terenozhkina. 30.06.1932 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Lyst M.A. Meerova do O.I. Terenozhkina. 18.10.1932 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. LystO.I.Terenozhkina do M.A. Meerova. Pochatok 1933 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Rekomendatsiia S.V. Kiselova O.I. Terenozhkinu dlia vstupu do aspirantury DAIMK. 27.03.1934 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Dovidka, vydana O.I. Terenozhkinu, shcho vin pratsiuvav u Moskovskomu oblasnomu muzei 25.11.1931 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Dovidka, vydana O.I. Terenozhkinu, shcho vin pratsiuvav v Upravlinni po orhanizatsii VPVT ta TsMT. 21.04.1932 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Trudovyi spysok. Terenozhkyn Aleksei Ivanovych. 1931–1938 rr. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Posvidchennia. 26.06.1934 r. [O.I. Terenozhkin vidriadzhaetsia v Pivdennyi Khorezm] (in Ukrainian).

Grechishkina, M.V. (2011). A.I. Terenozhkin – maloizvestnye fakty nauchnoj biografii (1930–1935 gg.). Istorija arheologii: lichnosti i shkoly. Sankt-Peterburg, 141–144 (in Russian).

Il'inskij, A.A. (Compl.) (2006). Iz zhizni Alekseja Terenozhkina (napisano ego rukoj, sobrano ego synom). Kiev, 112 pp. (in Russian).

Kol'chenko, V.A. (2002). Arheologicheskie issledovanija v Kyrgyzstane v 1928–1930 gg. (raboty
M.P. Grjaznova, M.V. Voevodskogo, A.I. Terenozhkina i Paleojetnologicheskoj jekspedicii GAIMK). Stepi Evrazii v drevnosti i srednevekov'e. Materialy konferencii, posvjashhennoj 100-letiju M.P. Grjaznova, 1. Sankt-Peterburg, 43–46 (in Russian).

Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy.  F. 27. Spr. 4: Terenozhkin A.I. Tatarskie mogily okolo g. Orska: Mashinopis, maljunki, foto (in Russian).

Terenozhkin, A.I. (1932). Remeslennaja promyshlennost' Saraja Berke. Izvestija GAIMK, 5–6, 75–77 (in Russian).

Terenozhkin, A.I. (1935). Arheologicheskie razvedki po r. Chu v 1929 g. Problemy dokapitalisticheskih obshhestv, 5–6, 138–150 (in Russian).

Terenozhkin, A.I., (1932). Jakubovskij, A.Ju. K voprosu o proishozhdenii remeslennoj promyshlennosti Saraja Berke, Izvestija GAIMK, 1931. Soobshhenija GAIMK, 5–6. Leningrad, 75–77 (in Russian).

ISSN 2223-1218

Author
Valeriy SAYENKO
DOI
Annotation

The geography of the research interests and the personal field explorations of the prominent archeologist Oleksiy Ivanovich Terenozhkin embraces the widest territories – from the Central Europe to “the depths of Asia”. He investigated the impact of Hallstatt on the genesis of Scythian culture at the territory of Ukraine and searched for the additional argumentation for the confirmation of evidences of Scythian migration paths in the monuments of the East.

At the beginning of his scientific carrier, O. Terenozhkin has even planned to go to Mongolia for two years in order to carry out the respective researches and to proceed with the Mongolian history studies. The expectancies haven’t been mentioned ever before up to now in any written research or publication devoted to the biography of O. Terenozhkin.

These intentions are illustrated by three letters from the correspondence between O. Terenozhkin and geologist M. Meyerov dated from summer of year of 1932 to the beginning of 1933 which had been found in the personal archive of O. Terenozhkin and published and analyzed in the article.

The application of O. Terenozhkin to the geological expedition to realize these plans was partially explained by the situation that the archeological explorations in the country had been significantly cut by that moment. In addition, the scientist kept other partner cooperation and relationship directly with the geological research institutions before.

It’s necessary to emphasize that in 30th years of XX century O. Terenozhkin didn’t simply carry out archeological excavations in the Central Asia and is interested in the monuments and antiquities of the region ‘in general’ and for ‘nice to know’ but started to specialize exactly in medieval archeology and history.

The scientist was also preparing the study on Mongolian history that time. He was sure in the sufficiency of his knowledge and abilities to fulfil the plan and intended to complete this textbook in one-two years in case if the moving to Mongolia realized. So only because of whole range of obstacles Oleksiy Ivanovich didn’t become the one of the prominent founders of the archeological research of Mongolia.

Keywords

Biographic studies, epistolary, history of archaeology, Oleksiy Terenozhkin, Central Asia, Mongolia.

Reference

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Anketa O.I. Terenozhkina dlia vstupu do aspirantury DAIMK. 27.03.1934 r. (in Ukrainian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Lyst M.A. Meerova do O.I. Terenozhkina. 30.06.1932 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Lyst M.A. Meerova do O.I. Terenozhkina. 18.10.1932 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. LystO.I.Terenozhkina do M.A. Meerova. Pochatok 1933 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Rekomendatsiia S.V. Kiselova O.I. Terenozhkinu dlia vstupu do aspirantury DAIMK. 27.03.1934 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Dovidka, vydana O.I. Terenozhkinu, shcho vin pratsiuvav u Moskovskomu oblasnomu muzei 25.11.1931 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Dovidka, vydana O.I. Terenozhkinu, shcho vin pratsiuvav v Upravlinni po orhanizatsii VPVT ta TsMT. 21.04.1932 r. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Trudovyi spysok. Terenozhkyn Aleksei Ivanovych. 1931–1938 rr. (in Russian).

Simeinyi arkhiv Terenozhkinykh Illinskykh. Posvidchennia. 26.06.1934 r. [O.I. Terenozhkin vidriadzhaetsia v Pivdennyi Khorezm] (in Ukrainian).

Grechishkina, M.V. (2011). A.I. Terenozhkin – maloizvestnye fakty nauchnoj biografii (1930–1935 gg.). Istorija arheologii: lichnosti i shkoly. Sankt-Peterburg, 141–144 (in Russian).

Il'inskij, A.A. (Compl.) (2006). Iz zhizni Alekseja Terenozhkina (napisano ego rukoj, sobrano ego synom). Kiev, 112 pp. (in Russian).

Kol'chenko, V.A. (2002). Arheologicheskie issledovanija v Kyrgyzstane v 1928–1930 gg. (raboty
M.P. Grjaznova, M.V. Voevodskogo, A.I. Terenozhkina i Paleojetnologicheskoj jekspedicii GAIMK). Stepi Evrazii v drevnosti i srednevekov'e. Materialy konferencii, posvjashhennoj 100-letiju M.P. Grjaznova, 1. Sankt-Peterburg, 43–46 (in Russian).

Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy.  F. 27. Spr. 4: Terenozhkin A.I. Tatarskie mogily okolo g. Orska: Mashinopis, maljunki, foto (in Russian).

Terenozhkin, A.I. (1932). Remeslennaja promyshlennost' Saraja Berke. Izvestija GAIMK, 5–6, 75–77 (in Russian).

Terenozhkin, A.I. (1935). Arheologicheskie razvedki po r. Chu v 1929 g. Problemy dokapitalisticheskih obshhestv, 5–6, 138–150 (in Russian).

Terenozhkin, A.I., (1932). Jakubovskij, A.Ju. K voprosu o proishozhdenii remeslennoj promyshlennosti Saraja Berke, Izvestija GAIMK, 1931. Soobshhenija GAIMK, 5–6. Leningrad, 75–77 (in Russian).

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.