ЛИСТУВАННЯ Л.С. КЛЕЙНА З Ю.М. ЗАХАРУКОМ ТА В.Ф. ГЕНІНГОМ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ РАДЯНСЬКОЇ ТЕОРЕТИЧНОЇ АРХЕОЛОГІЇ
У статті розглянуто листування Л.С. Клейна з Ю.М. Захаруком і В.Ф. Генінгом з особистого архіву Л.С. Клейна, надане автору статті для фотокопіювання і подальшого введення до наукового обігу. Ці документи є цінним джерелом з історії радянської теоретичної археології. Із 31 документу 24 одиниці – це листування з Ю.М. Захаруком, датоване головним чином 1970-ми роками, 7 одиниць – листування з В.Ф. Генінгом, що належить до початку 1980-х і 1990-х рр. Частина з них у вигляді фрагментів або повністю опублікована Л.С. Клейном у його мемуарах.
Листи містять цінну інформацію з історії радянської теоретичної археології періоду її становлення – початку 1970-х, коли організовано та проведено засідання теоретичних секцій на Пленумах ІА АН СРСР, присвячених підсумкам польових досліджень 1971 і 1972 рр., про взаємовідносини вчених теоретиків у 1970-ті – на початку 1990-х, труднощах, пов’язаних з публікацією статей Л.С. Клейна, загальним станом теоретичних досліджень у радянській археології.
Подальше детальне вивчення листування Л.С. Клейна з Ю.М. Захаруком і В.Ф. Генінгом дозволить відновити невідомі раніше факти з історії організації теоретичних секцій Пленумів ІА АН СРСР, котрі, на думку автора, були першими ознаками формування теоретичної археології у СРСР як окремої субдисципліни, оцінити роль кожного із учених у цьому процесі, а також розкрити вплив міжособистісних взаємовідносин на подальший розвиток методологічних досліджень у радянській археології.
Клейн Л.С.; Захарук Ю.М.; Генінг В.Ф.; радянська теоретична археологія; джерельна база.
Arhiv Rossijskoj akademii nauk. F. 1909. Op. 1. Od. zb. 1063. (Plenum Instituta arheologii, posvjashhennyj itogam polevyh issledovanij 1971 g. Sekcija teorii i metodiki (25–28 aprelja 1972 g.)). 35 ark. (in Russian).
Gerasimova, M.M. (2006). “Fil'kina gramota” A.A. Formozova (Pis'mo v redakciju). Rossijskaja arheologija, 3, 176–177 (in Russian).
Klejn, L.S. (1993). Fenomen sovetskoj arheologii. Sankt-Peterburg, 128 pp. (in Russian).
Klejn, L.S. (2010). Trudno byt' Klejnom. Avtobiografija v monologah i dialogah. Sankt-Peterburg, 724 pp. (in Russian).
Klejn, L.S. (2011). Istorija arheologicheskoj mysli, 2. Sankt-Peterburg, 624 pp. (in Russian).
Klejn, L.S. (2014). Istorija rossijskoj arheologii: uchenija, shkoly i lichnosti, 2: Arheologi sovetskoj jepohi. Sankt-Peterburg, 640 pp. (in Russian).
Lebedev, G.S. (1991). Istorija otechestvennoj arheologii. 1700–1917. Sankt-Peterburg, 464 pp. (in Russian).
Molodin, V.I. (2006). Chelovek, nauka i Formozov. Rossijskaja arheologija,3, 173–176 (in Russian).
Palienko, S.V. (2012). Istochniki po istorii metodseminara LOIA AN USSR. Evrazijskij arheologo-istoriograficheskij sbornik. Sankt-Peterburg. Krasnojarsk, 169–175 (in Russian).
Palienko, S.V. (2014). Obsuzhdenie knigi V.F. Geninga “Ob'ekt i predmet nauki v arheologii” na metodologicheskom seminare LOIA AN USSR: obstojatel'stva i fakty. Hileia: naukovyi visnyk, 89(10). Kyiv, 147–152 (in Russian).
Paliienko, S.V. (2012). Usna istoriia yak dzherelo do vyvchennia radianskoi teoretychnoi arkheolohii. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia Istoriia, 111, 44–46 (in Ukrainian).
Paliienko, S.V. (2015). Za lashtunkamy dyskusii pro predmet arkheolohii: lystuvannia V.F. Heninha z redaktsiieiu “Radianskoi arkheolohii”. Pratsi Tsentru pam’iatkoznavstva, 28. Kyiv, 204–212 (in Ukrainian).
Paliienko, S.V. (2015). Metodolohichni seminary naukovykh ustanov AN SRSR ta URSR yak zasib rozvytku radianskoi teoretychnoi arkheolohii. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 19, 392–397 (in Ukrainian).
Savinov, D.G. (2006). O “jubilejnyh knigah” A.A. Formozova. Rossijskaja arheologija,3, 169–173 (in Russian).
Tipy v kul'ture. Metodologicheskie problemy klassifikacii, sistematiki i tipologii v social'no-istoricheskih i antropologicheskih naukah(1979). Leningrad, 184 pp. (in Russian).
Formozov, A.A. (2004). Rasskazy ob uchenyh. Kursk, 124 pp. (in Russian).
Formozov, A.A. (2005). Chelovek i nauka: Iz zapisej arheologa. Moskva, 224 pp. (in Russian).
Chernyh, E.N. (2006). Ob “istoriograficheskoj” serii knig A.A. Formozova: literaturno-psihologicheskie associacii. Rossijskaja arheologija,3, 177–181 (in Russian).
Sher, Ja.A. (2006). O nekotoryh osobennostjah osveshhenija novejshej istorii rossijskoj arheologii. Rossijskaja arheologija,3, 165–169 (in Russian).
Klejn, L.S. (1997). Das Phänomen der sovjetischen Archäologie: Geschichte, Schulen, Protagonisten. Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York; Paris; Wien: Lang, 412 pp. (in German)
Klejn, L.S. (2012). Soviet archaeology: schools, trends, and history. Oxford, 411 pp. (in English).
ISSN 2223-1218
The article deals with Leo Klejn’s correspondents with Yurii Zakharuk and Vladimir Gening from Leo Klejn’s private archive. All these scholars were the main theorists and organizers of theoretical archaeology in the USSR. I had the owner’s acceptance to make photocopies of letters for further research. There are 31 documents. 24 items are from L. Klejn’s correspondents with Yu. Zakharuk dated predominantly the 1970s and 7 items belongs to L. Klejn’s correspondents with V. Gening written at the beginning of the 1980s and the 1990s. Letters were partly published in L. Klejn’s memoirs.
These documents contain information on the initial period of the Soviet theoretical archaeology history when at the beginning of the 1970s theoretical section sessions on Annual Plenums of IA AS of the USSR dedicated to results of 1971 and 1972 field seasons were organized. In my opinion the work of these sessions was evidence that the Soviet theoretical archaeology had formed as a subdiscipline in the USSR. It was an unique phenomenon as the New archaeology was for the West.
New facts in the history of theoretical archaeology in the USSR could be established by these sources. There are interrelations between theorists at the beginning of the 1970s – the beginning of the 1990s, their contribution and influence to the archaeological theory development, difficulties with Leo Klejn’s theoretical articles publication and a general situation in this field during referred above period. All these topics will be explored in my further research.
Klejn Leo; Zakharuk Yurii; Gening Vladimir; Soviet theoretical archaeology; source studies.
Arhiv Rossijskoj akademii nauk. F. 1909. Op. 1. Od. zb. 1063. (Plenum Instituta arheologii, posvjashhennyj itogam polevyh issledovanij 1971 g. Sekcija teorii i metodiki (25–28 aprelja 1972 g.)). 35 ark. (in Russian).
Gerasimova, M.M. (2006). “Fil'kina gramota” A.A. Formozova (Pis'mo v redakciju). Rossijskaja arheologija, 3, 176–177 (in Russian).
Klejn, L.S. (1993). Fenomen sovetskoj arheologii. Sankt-Peterburg, 128 pp. (in Russian).
Klejn, L.S. (2010). Trudno byt' Klejnom. Avtobiografija v monologah i dialogah. Sankt-Peterburg, 724 pp. (in Russian).
Klejn, L.S. (2011). Istorija arheologicheskoj mysli, 2. Sankt-Peterburg, 624 pp. (in Russian).
Klejn, L.S. (2014). Istorija rossijskoj arheologii: uchenija, shkoly i lichnosti, 2: Arheologi sovetskoj jepohi. Sankt-Peterburg, 640 pp. (in Russian).
Lebedev, G.S. (1991). Istorija otechestvennoj arheologii. 1700–1917. Sankt-Peterburg, 464 pp. (in Russian).
Molodin, V.I. (2006). Chelovek, nauka i Formozov. Rossijskaja arheologija,3, 173–176 (in Russian).
Palienko, S.V. (2012). Istochniki po istorii metodseminara LOIA AN USSR. Evrazijskij arheologo-istoriograficheskij sbornik. Sankt-Peterburg. Krasnojarsk, 169–175 (in Russian).
Palienko, S.V. (2014). Obsuzhdenie knigi V.F. Geninga “Ob'ekt i predmet nauki v arheologii” na metodologicheskom seminare LOIA AN USSR: obstojatel'stva i fakty. Hileia: naukovyi visnyk, 89(10). Kyiv, 147–152 (in Russian).
Paliienko, S.V. (2012). Usna istoriia yak dzherelo do vyvchennia radianskoi teoretychnoi arkheolohii. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia Istoriia, 111, 44–46 (in Ukrainian).
Paliienko, S.V. (2015). Za lashtunkamy dyskusii pro predmet arkheolohii: lystuvannia V.F. Heninha z redaktsiieiu “Radianskoi arkheolohii”. Pratsi Tsentru pam’iatkoznavstva, 28. Kyiv, 204–212 (in Ukrainian).
Paliienko, S.V. (2015). Metodolohichni seminary naukovykh ustanov AN SRSR ta URSR yak zasib rozvytku radianskoi teoretychnoi arkheolohii. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 19, 392–397 (in Ukrainian).
Savinov, D.G. (2006). O “jubilejnyh knigah” A.A. Formozova. Rossijskaja arheologija,3, 169–173 (in Russian).
Tipy v kul'ture. Metodologicheskie problemy klassifikacii, sistematiki i tipologii v social'no-istoricheskih i antropologicheskih naukah(1979). Leningrad, 184 pp. (in Russian).
Formozov, A.A. (2004). Rasskazy ob uchenyh. Kursk, 124 pp. (in Russian).
Formozov, A.A. (2005). Chelovek i nauka: Iz zapisej arheologa. Moskva, 224 pp. (in Russian).
Chernyh, E.N. (2006). Ob “istoriograficheskoj” serii knig A.A. Formozova: literaturno-psihologicheskie associacii. Rossijskaja arheologija,3, 177–181 (in Russian).
Sher, Ja.A. (2006). O nekotoryh osobennostjah osveshhenija novejshej istorii rossijskoj arheologii. Rossijskaja arheologija,3, 165–169 (in Russian).
Klejn, L.S. (1997). Das Phänomen der sovjetischen Archäologie: Geschichte, Schulen, Protagonisten. Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York; Paris; Wien: Lang, 412 pp. (in German)
Klejn, L.S. (2012). Soviet archaeology: schools, trends, and history. Oxford, 411 pp. (in English).
ISSN 2223-1218
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».