ФОРМУВАННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КОЛЕКЦІЇ У ФОНДАХ ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ

Автор
Яна ЯКОВИШИНА, Оксана КУЦЕНЯК
DOI
Анотація

Фондова колекція трипільської культури Львівського історичного музею нараховує понад 6000 од. зб. Поповнення відбувалися шляхом передачі матеріалів з інших установ, а також завдяки польовим роботам співробітників музею.

Найбільшу частину колекції (майже 1200 од. зб.) складають матеріали, здобуті під час археологічних досліджень біля с. Кошилівці Заліщицького р-ну Тернопільської обл. Колекція передана 1940 р. з Музею Дідушицьких. Другою за чисельністю групою (1100 од. зб.) є матеріали з поселення біля с. Городниця Городенківського р-ну Івано‑Франківської обл. Збірка спочатку зберігалася в Музеї Дідушицьких, потім – у Міському музеї старожитностей Червенської землі, 1940 р. її передали до Львівського історичного музею. Такою ж за величиною є колекція знахідок із с. Незвисько Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. Ці матеріали зберігалися в Університеті та в Міському музеї старожитностей Червенської землі і 1940 р. передані у Львівський історичний музей. Майже 900 знахідок походить з пам’ятки біля м. Заліщики Тернопільської обл. Їх передано до Львівського історичного музею 1940 р. з Музею Наукового товариства ім. Шевченка та з Інституту суспільних наук (нині Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) у 1950 р.

У 1952 р. трипільську колекцію поповнили працівники відділу первісного суспільства (так тоді називали відділ археології Львівського історичного музею) І. Свєшніков, В. Савич, Г. Власова. Вони проводили розвідки на Тернопільщині біля сіл Більче-Золоте, Глубічка, Федорівка, Яблунівка.

Останнє надходження відбулося в 1988 р. Тоді співробітник Львівського історичного музею І. Михальчишин обстежував трипільське поселення біля с. Глиняни на Золочівщині.

Ключові слова
Фондова колекція, Львівський історичний музей, трипільська культура.
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Kandyba, O.O. (1937). Doslidy na halytskomu Podilli v rr. 1928–1929. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. T. Shevchenka, 154. Lviv, 1–14 (in Ukrainian).

Kandyba, O.O. (2007). Obihova spiral v ornamentytsi paskovoi keramiky. O. Olzhych. Arkheolohiia, Kyiv, 282–306 (in Ukrainian).

Kravec, V.P. (1955). Izuchenie pozdnetripol'skih pamjatnikov v Verhnem Podnestrov'e. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii Akademija nauk USSR, 4. Kiev, 133–136 (in Russian).

Pasternak, Ia. (1929). Novi arkheolohichni nabutky ukrainskykh muzeiv u Lvovi za 1928 r. Zapysky Naukovoho Tovarystva im. T. Shevchenka, 150. Lviv, 229–242 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1933). Novi arkheolohichni nabutky ukrainskykh muzeiv u Lvovi za chas vid 1929–1933 r. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. T. Shevchenka, 152. Lviv, 113–130 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1961). Arkheolohiia Ukrainy. Toronto, 164 pp. (in Ukrainian).

Polianskyi, Iu. (1928). Novi arkheolohichni znakhidky z Halychyny. Zapysky Naukovoho Tovarystva im. T. Shevchenka, 149. Lviv, 9–30 (in Ukrainian).

Sytnyk, O.S. (1993). Poselennia Buchach I ta yoho mistse sered trypilskoho masyvu Podnistrov’ia. Tezy dopovidei ta povidomlen mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “Trypilska kultura na Ukraini (do 100-richchia vidkryttia)”, Lviv, 58–60 (in Ukrainian).

Sytnyk, O.S. (2005). Postati arkheolohii Lvivskoho universytetu u fokusi stolitnoi istorii. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, Lviv, 17–25 (in Ukrainian).

Sytnyk, O.S., & Yahodynska, M.O. (2003). Nove trypilske poselennia Buchach. Naukovi zapysky Ternopilskoho kraieznavchoho muzeiu, Ternopil, 38–46 (in Ukrainian).

Sytnyk, O.S., & Yahodynska, M.O. (2012). Okhoronni rozkopky trypilskoho ta slov’ianskoho poselen u Buchachi. Zemledel'cy i skotovody Drevnej Evropy. Problemy, novye otkrytija, gipotezy, Kiev–Sankt-Peterburg, 187–202 (in Ukrainian).

Smirnova, H.I., & Chernysh, K.K. (1954). Zvit pro robotu Zakhidno-ukrainskoi arkheolohichnoi ekspedytsii za 1954 rik. Naukovyiarkhiv Instytut ukrainoznavstva, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 154, 58 pp. (in Ukrainian).

Smirnova, H.I., & Chernysh, K.K. (1956). Zvit pro rozkopky verkhnikh shariv poselennia bilia s. Nezvysko v 1956 rotsi. Naukovyi arkhiv Instytut ukrainoznavstva, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 191, 64 pp. (in Ukrainian).

Smirnova, H.I., & Chernysh, K.K. (1957). Zvitproarkheolohichnirozkopkyvs. Nezvyskov 1957 rotsi. Naukovyiarkhiv Instytut ukrainoznavstva, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 206, 70 pp. (in Ukrainian).

Tkachuk, T.M. (1998). Pokhodzhennia ta vidnosna khronolohiia koshylovetskoi hrupy. Tezy mizhnarod­noi naukovoi konferentsii “Trypilske poselennia Koshylivtsi “Oboz” (do 120-richchia vidkryttia)”, Zalishchyky, 15–17 (in Ukrainian).

Todorova, H. (1979). Jeneolit Bolgarii. Sofija, 186 pp. (in Russian).

Chernysh, K.K. (1952). Zvit pro robotu trypilskoho zahonu Dnistrianskoi arkheolohichnoi ekspedytsii za 1952 rik. Naukovyi arkhiv Instytut ukrainoznavstva, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 118, 37 pp. (in Ukrainian).

Chernysh, K.K. (1953). Zvit pro rozkopky nyzhnikh horyzontiv poselen v s. Nezvysko Ivano-Frankivskoi oblasti za 1953 r. Instytut ukrainoznavstva Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 135, 28 pp. (in Ukrainian).

Shtokalo, V. (1998). Rozkopky trypilskoho poselennia v urochyshchi “Oboz”: istoriia ta suchasnist. Tezy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “Trypilske poselennia Koshylivtsi “Oboz” (do 120-richchia vidkryttia)”, Zalishchyky, 5–12 (in Ukrainian).

Dumitrescu, V. (1974). Arta preistorică în Romănia. Bucarești, 499 pp. (in Romanian).

Kozłowski, L.(1924). MlodszaepokakamiennawPolsce. Lwów, 242 pp. (in Polish).

Kozłowski, L. (1930). BudowlekulturyceramikimalowanejwswietlebadanprzeprowadzonychwKoszylowcach, Niezwiskach, Buczaczu. Lwów, 64 pp. (in Polish).

Kozłowski, L. (1939). ZaryspradziejówPolskiPołudniowo-wschodniej. Lwów, 104 pp. (in Polish).

Laszlo, A. (1914). Fouilles á la station primitive de Erösd (1907–1911). Dolgazatok, 2, 22–31 (in Romanian).

Marinescu-Bîlcu, S.(1981). Tîrpești. From Prehistory to History in Easten Romania. British Archaeological Reports, 167 pp. (in English).

Marinescu-Bîlcu, S.(1989). Ceramica cucuteniană de la Drăgușeni: tradiții, creații, proprii, aspecte regionale. Studii şI CercetăRi De Istorie Veche, 40(3). București, 215–241 (in Romanian).

Marinescu-Bîlcu, S., & Bolomey, A. (2000). Drăgușeni a cucutenian community. București, 205 pp. (in Romanian).

Matasă, C.(1946). Frumușica, village prehistorique a ceramique peinte dans la Moldavie du nord. București, 148 pp. (in Romanian).

Vulpe, R. (1957). Izvoare. Săpăturile din 1936–1948. Bucarești, 135 pp. (in Romanian).

ISSN 2223-1218

Author
Jana YAKOVYSHYNA, Oksana KUTSENIAK
DOI
Annotation

Collection of Trypillya culture of Lviv Historical Museum includes more than 6000 artifacts. Its was complemented by transferring of materials from other institutions, as well as through field researches carried out by scientists of the museum.

The largest part of the collection (almost 1200 artifacts) consists of the materials, obtained during archaeological researches conducted near Koshylivtsi, Zalischyky district, Ternopil region. Collection was transferred in 1940 from the Museum of Dzieduszycki. The second largest group (1100 artifacts) includes materials from the settlement near Horodnytsia, Horodenka district, Ivano-Frankivsk region. The collection was originally stored in the Museum of Dzieduszycki, then in the City Museum of Antiquities of Chervenska land. In 1940 it was transferred to the Lviv Historical Museum. Collection of finds of the same quantity comes from Nezvysko, Gorodenka district, Ivano-Frankivsk region. These materials were stored at the University of Lviv and in the City Museum of Antiquities of Chervenska land. In 1940 they were transferred to the Lviv Historical Museum. Almost 900 finds originate from the site near Zalischyky, Ternopil region. They were transferred to Lviv Historical Museum in 1940 from the Museum of Shevchenko Scientific Society and from the Institute of Social Sciences (now Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of National Academy of Sciences of Ukraine) in 1950.

In 1952 Trypillya collection was complemented by researchers of the Department of prehistoric society (department of archeology of Lviv Historical Museum was called in this way than) I. Sveshnikov, V. Savych, G. Vlasova. They conducted field surveys in Ternopil region near Bilche-Zolote, Glubichka, Fedorivka, Yablunivka.

The last complex of materials appeared in 1988, when the scientist of Lviv Historical Museum, I. Myhalchyshyn, researched Trypillya settlement near Glynyany, Zolochiv district.

Keywords
Collection, Lviv Historical Museum, Trypillya culture.
Reference

Kandyba, O.O. (1937). Doslidy na halytskomu Podilli v rr. 1928–1929. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. T. Shevchenka, 154. Lviv, 1–14 (in Ukrainian).

Kandyba, O.O. (2007). Obihova spiral v ornamentytsi paskovoi keramiky. O. Olzhych. Arkheolohiia, Kyiv, 282–306 (in Ukrainian).

Kravec, V.P. (1955). Izuchenie pozdnetripol'skih pamjatnikov v Verhnem Podnestrov'e. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii Akademija nauk USSR, 4. Kiev, 133–136 (in Russian).

Pasternak, Ia. (1929). Novi arkheolohichni nabutky ukrainskykh muzeiv u Lvovi za 1928 r. Zapysky Naukovoho Tovarystva im. T. Shevchenka, 150. Lviv, 229–242 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1933). Novi arkheolohichni nabutky ukrainskykh muzeiv u Lvovi za chas vid 1929–1933 r. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. T. Shevchenka, 152. Lviv, 113–130 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1961). Arkheolohiia Ukrainy. Toronto, 164 pp. (in Ukrainian).

Polianskyi, Iu. (1928). Novi arkheolohichni znakhidky z Halychyny. Zapysky Naukovoho Tovarystva im. T. Shevchenka, 149. Lviv, 9–30 (in Ukrainian).

Sytnyk, O.S. (1993). Poselennia Buchach I ta yoho mistse sered trypilskoho masyvu Podnistrov’ia. Tezy dopovidei ta povidomlen mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “Trypilska kultura na Ukraini (do 100-richchia vidkryttia)”, Lviv, 58–60 (in Ukrainian).

Sytnyk, O.S. (2005). Postati arkheolohii Lvivskoho universytetu u fokusi stolitnoi istorii. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, Lviv, 17–25 (in Ukrainian).

Sytnyk, O.S., & Yahodynska, M.O. (2003). Nove trypilske poselennia Buchach. Naukovi zapysky Ternopilskoho kraieznavchoho muzeiu, Ternopil, 38–46 (in Ukrainian).

Sytnyk, O.S., & Yahodynska, M.O. (2012). Okhoronni rozkopky trypilskoho ta slov’ianskoho poselen u Buchachi. Zemledel'cy i skotovody Drevnej Evropy. Problemy, novye otkrytija, gipotezy, Kiev–Sankt-Peterburg, 187–202 (in Ukrainian).

Smirnova, H.I., & Chernysh, K.K. (1954). Zvit pro robotu Zakhidno-ukrainskoi arkheolohichnoi ekspedytsii za 1954 rikNaukovyiarkhiv Instytut ukrainoznavstva, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 154, 58 pp. (in Ukrainian).

Smirnova, H.I., & Chernysh, K.K. (1956). Zvit pro rozkopky verkhnikh shariv poselennia bilia s. Nezvysko v 1956 rotsi. Naukovyi arkhiv Instytut ukrainoznavstva, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 191, 64 pp. (in Ukrainian).

Smirnova, H.I., & Chernysh, K.K. (1957). Zvitproarkheolohichnirozkopkyvs. Nezvyskov 1957 rotsiNaukovyiarkhiv Instytut ukrainoznavstva, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 206, 70 pp. (in Ukrainian).

Tkachuk, T.M. (1998). Pokhodzhennia ta vidnosna khronolohiia koshylovetskoi hrupy. Tezy mizhnarod­noi naukovoi konferentsii “Trypilske poselennia Koshylivtsi “Oboz” (do 120-richchia vidkryttia)”, Zalishchyky, 15–17 (in Ukrainian).

Todorova, H. (1979). Jeneolit Bolgarii. Sofija, 186 pp. (in Russian).

Chernysh, K.K. (1952). Zvit pro robotu trypilskoho zahonu Dnistrianskoi arkheolohichnoi ekspedytsii za 1952 rikNaukovyi arkhiv Instytut ukrainoznavstva, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 118, 37 pp. (in Ukrainian).

Chernysh, K.K. (1953). Zvit pro rozkopky nyzhnikh horyzontiv poselen v s. Nezvysko Ivano-Frankivskoi oblasti za 1953 r. Instytut ukrainoznavstva Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Op. 5. Od. zb. 135, 28 pp. (in Ukrainian).

Shtokalo, V. (1998). Rozkopky trypilskoho poselennia v urochyshchi “Oboz”: istoriia ta suchasnist. Tezy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “Trypilske poselennia Koshylivtsi “Oboz” (do 120-richchia vidkryttia)”, Zalishchyky, 5–12 (in Ukrainian).

Dumitrescu, V. (1974). Arta preistorică în Romănia. Bucarești, 499 pp. (in Romanian).

Kozłowski, L.(1924). MlodszaepokakamiennawPolsce. Lwów, 242 pp. (in Polish).

Kozłowski, L. (1930). BudowlekulturyceramikimalowanejwswietlebadanprzeprowadzonychwKoszylowcachNiezwiskachBuczaczu. Lwów, 64 pp. (in Polish).

Kozłowski, L. (1939). ZaryspradziejówPolskiPołudniowo-wschodniej. Lwów, 104 pp. (in Polish).

Laszlo, A. (1914). Fouilles á la station primitive de Erösd (1907–1911). Dolgazatok, 2, 22–31 (in Romanian).

Marinescu-Bîlcu, S.(1981). Tîrpești. From Prehistory to History in Easten Romania. British Archaeological Reports, 167 pp. (in English).

Marinescu-Bîlcu, S.(1989). Ceramica cucuteniană de la Drăgușeni: tradiții, creații, proprii, aspecte regionale. Studii şI CercetăRi De Istorie Veche, 40(3). București, 215–241 (in Romanian).

Marinescu-Bîlcu, S., & Bolomey, A. (2000). Drăgușeni a cucutenian community. București, 205 pp. (in Romanian).

Matasă, C.(1946). Frumușica, village prehistorique a ceramique peinte dans la Moldavie du nord. București, 148 pp. (in Romanian).

Vulpe, R. (1957). Izvoare. Săpăturile din 1936–1948. Bucarești, 135 pp. (in Romanian).

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.