АЛЬБОМ ФОТОГРАФІЙ СЕЛА БІЛГОРОДКА З ФОНДУ АРХІТЕКТОРА ПАВЛА АЛЬОШИНА

Автор
Олена МОКРОУСОВА
DOI
Анотація

Стаття присвячена матеріалам рідкісного фотоальбому, що зберігається в особовому фонді архітектора Павла Альошина у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (м. Київ). Павло Альошин (1881−1961) належить до видатних українських творців. Фонд архітектора є одним з найбільш насичених особових фондів митців України. Крім текстових документів та креслень, збереглася велика кількість різноманітних фотографій. Вони мають значну роль для вивчення київської забудови XIX−середини XX ст.

В саморобному недатованому альбомі з архівної справи “Елементи с. Білогородка Київської області: церков, розкопки та ін.” представлено 10 фотографій: загальний вигляд дерев’яної церкви, портал з призьбою та інтер’єри, загальні види села з валами, фрагменти археологічних розкопок. Одна із світлин змальовує самого Павла Альошина в групі з іншими особами. Достеменно невідомо, коли архітектор відвідав Білогородку, але його інтерес до пам’яток старовини засвідчений багатьма документами.

Давньоруське місто Бєлгород під Києвом на початку ХХ ст. стало одним з найважливіших обʼєктів археологічних досліджень. Інтерес до нього зʼявився завдяки розкопкам Вікентія Хвойки, що розпочалися у 1909 р. Значну увагу вивченню Білогородки приділяв Київський відділ Імператорського воєнно-історичного товариства, який фінансував дослідження. Археологічні розкопки мали значний резонанс в суспільстві, тому Київський відділ ІВІТ організовував туди екскурсійні поїздки. Учасником однієї з таких екскурсій був і Павло Альошин, чиї якісні фотографії слугували виразними ілюстраціями до описів розкопок, що збереглися у тогочасній пресі та в окремих брошурах.

Окрім дореволюційного альбому, в архівній справі міститься ще 17 чорно-білих непідписаних та недатованих фотографій, зроблених наприкінці 1920‑х–1930‑х рр. Вони фіксують якусь місцевість поза містом, фундаменти будівлі, але не мають відношення до Білогородки. Атрибуція цих світлин залишається перспективною.

Проаналізований альбом фотографій П. Альошина є вкрай важливим візуальним джерелом для реконструкції перших розкопок в літописному Бєлгороді і засвідчує значний інтерес суспільства початку ХХ ст. до археологічних досліджень.

Ключові слова

Павло Альошин, фотоальбом, світлина, Білогородка, археологічне дослідження, розкопки, екскурсія.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Antepovich, S. (1909). K raskopkam pamjatnikov Vladimirskoj jepohi (pis'mo v redakciju). Kievljanin, 281,  11 oktjabrja, 3 (in Russian).

Arheologicheskie raskopki v s. Belgorodke (1910). Illjustrirovannoe prilozhenie k gazete “Kievskaja mysl'”, 34, 273 (in Russian).

Zimin, P. (1909). Arheologicheskaja jekskursija chlenov Kievskogo Otdela I.R.V.I. Obshhestva. Poezdka v sel. Belgorodku. Voenno-Istoricheskij Vestnik, 5–6, 55 (in Russian).

De Lia Fliz, Dominik P’ier. Etnohrafichnyi opys selian kyivskoi hubernii, available at: http://litopys.org.ua/deflise/flise.htm (in Ukrainian).

Mokrousova, O. (2014). Rol materialiv arkhivnoho fondu arkhitektora Pavla Aloshyna v atrybutsii oformlennia inter’ieriv osobniaka S. Mohylovtseva (“Shokoladnoho budynku”). Fundatory muzeinykh kolektsii ta realii suchasnoho stanu rozvytku muzeinoi spravy. Kyiv, 384–392 (in Ukrainian).

Mokrousova, O. (2015). Fotohrafii ta maliunky arkhivu Pavla Aloshyna yak dzherelo z istorii arkhitektury Kyieva: novi znakhidky ta atrybutsii. Sofiiski chytannia. Kyiv, 305–315 (in Ukrainian).

Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. VUAK. Spr. 521 [Dzherelo nadano doslidnytseiu L. Tomilovych] (in Ukrainian).

N.N. (1914). Jekskursija Imperatorskogo russkogo voenno−istoricheskogo obshhestva. Kievljanin, 176, 8 ijulja, 4 (in Russian).

Narkevich, N.F. (1914). Pamjatka dlja uchastnikov jekskursii kievskogo otdela imp. Russkogo voenno-istoricheskogo obshhestva. 1. Marshrutnoe obozrenie po puti v Belgorodku. Kiev, 30 pp. (in Russian).

Pohilevich, L. (Ed.) (1864). Skazanija o naselennyh mestnostjah Kievskoj gubernii ili statisticheskie, istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnjah, selah, mestechkah i gorodah, v predelah gubernii nahodjashhihsja. Kiev: Tipografija Kievo-Pecherskoj Lavry, 763 pp. (in Russian).

Stelleckij, B. (1909). Belgorodka (drevnij Belgorod). Kiev, 24 pp. (in Russian).

Fedorova, L. (2005). Kyivske voienno-istorychne tovarystvo v pam’iatkookhoronnomu i kraieznavchomu rusi Naddniprianskoi Ukrainy pochatku 20 st. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy, 261 pp. (in Ukrainian).

Hvojko, V. (1911). Drevnie obitateli Srednego Podneprov'ja i ih kul'tura v doistoricheskie vremena (po raskopkam). S prilozhenie opisanija raskopok v us. M.M. Petrovskogo v g. Kieve i v s. Belgordka Kievskogo uezda Kiev, 101 pp. (in Russian).

Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv-muzei literatury i mystetstva Ukrainy. F.8. Op. 1. Spr. 1071 (in Ukrainian).

ISSN 2223-1218

Author
Olena MOKROUSOVA
DOI
Annotation

This article is devoted to rare photo album materials that is stored in the personnel Pavlo Alioshyn the architect’s fund in the Central State Archive of Literature and Arts of Ukraine (Kyiv). Pavlo Alioshyn (1881–1961) belongs to the outstanding Ukrainian artists. The fund of the architect is one of the most rewarding personal funds of artists of Ukraine. Beside the text documents and drawings there are stored the large variety of photos. They have an important role to study the Kyiv area of the 19 mid–20th century.

In the undated self-made album from the “Elements of Kyiv region Bilohorodka village: churches, excavations and others” the archive case 10 photographs are presented: the general view of the wooden church portal with a mound of earth and interiors, common view of village with ground walls, pieces of the archaeological sites. One of the photos depicts Pavlo Alioshyn in a group with others. It is not known when the architect visited Bilohorodka, but his interest in ancient monuments witnessed with lots of documents.

The ancient city of Belgorod (Kyiv suburb) in the early XXth century was one of the most important objects of archaeological research. The interest in it appeared thanks to Vincent Khvoika’s excavations that started in 1909. Kyiv department of the Imperial Military and Historical Society, which funded the study, paid the special attention to the study of Bilohorodka. The archaeological excavations had the considerable resonance in the society that is why Kyiv department of IMHC organized the trips there. Pavlo Alioshin was one of the participants of those trips. His expressive quality photos served as illustrations for the descriptions of the excavations and were preserved in the contemporary press and some brochures.

In addition, the pre-revolutionary album the archival case contains 17 more black and white unsigned and undated photographs taken in the late 1920's–in the 1930's. They show some area outside the city, the bases of buildings but they are not related to Bilhorodka. The attribution of these photographs is still promising.

The analysed P. Alioshyn’s photo album is the essential visual source to the reconstruction of the first excavations in the chronicle of Belgorod and demonstrates a significant public interest in archaeological research in the early XXth century.

Keywords

Pavlo Alioshyn, photo album, photographs, Bilohorodka, archaeological research, excavation, trip.

Reference

Antepovich, S. (1909). K raskopkam pamjatnikov Vladimirskoj jepohi (pis'mo v redakciju). Kievljanin, 281,  11 oktjabrja, 3 (in Russian).

Arheologicheskie raskopki v s. Belgorodke (1910). Illjustrirovannoe prilozhenie k gazete “Kievskaja mysl'”, 34, 273 (in Russian).

Zimin, P. (1909). Arheologicheskaja jekskursija chlenov Kievskogo Otdela I.R.V.I. Obshhestva. Poezdka v sel. Belgorodku. Voenno-Istoricheskij Vestnik, 5–6, 55 (in Russian).

De Lia Fliz, Dominik P’ier. Etnohrafichnyi opys selian kyivskoi hubernii, available at: http://litopys.org.ua/deflise/flise.htm (in Ukrainian).

Mokrousova, O. (2014). Rol materialiv arkhivnoho fondu arkhitektora Pavla Aloshyna v atrybutsii oformlennia inter’ieriv osobniaka S. Mohylovtseva (“Shokoladnoho budynku”). Fundatory muzeinykh kolektsii ta realii suchasnoho stanu rozvytku muzeinoi spravy. Kyiv, 384–392 (in Ukrainian).

Mokrousova, O. (2015). Fotohrafii ta maliunky arkhivu Pavla Aloshyna yak dzherelo z istorii arkhitektury Kyieva: novi znakhidky ta atrybutsii. Sofiiski chytannia. Kyiv, 305–315 (in Ukrainian).

Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. VUAK. Spr. 521 [Dzherelo nadano doslidnytseiu L. Tomilovych] (in Ukrainian).

N.N. (1914). Jekskursija Imperatorskogo russkogo voenno−istoricheskogo obshhestva. Kievljanin, 176, 8 ijulja, 4 (in Russian).

Narkevich, N.F. (1914). Pamjatka dlja uchastnikov jekskursii kievskogo otdela imp. Russkogo voenno-istoricheskogo obshhestva. 1. Marshrutnoe obozrenie po puti v Belgorodku. Kiev, 30 pp. (in Russian).

Pohilevich, L. (Ed.) (1864). Skazanija o naselennyh mestnostjah Kievskoj gubernii ili statisticheskie, istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnjah, selah, mestechkah i gorodah, v predelah gubernii nahodjashhihsja. Kiev: Tipografija Kievo-Pecherskoj Lavry, 763 pp. (in Russian).

Stelleckij, B. (1909). Belgorodka (drevnij Belgorod). Kiev, 24 pp. (in Russian).

Fedorova, L. (2005). Kyivske voienno-istorychne tovarystvo v pam’iatkookhoronnomu i kraieznavchomu rusi Naddniprianskoi Ukrainy pochatku 20 st. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy, 261 pp. (in Ukrainian).

Hvojko, V. (1911). Drevnie obitateli Srednego Podneprov'ja i ih kul'tura v doistoricheskie vremena (po raskopkam). S prilozhenie opisanija raskopok v us. M.M. Petrovskogo v g. Kieve i v s. Belgordka Kievskogo uezda Kiev, 101 pp. (in Russian).

Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv-muzei literatury i mystetstva Ukrainy. F.8. Op. 1. Spr. 1071 (in Ukrainian).

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.