ПОХОВАЛЬНІ ПАМ’ЯТКИ ТА ОБРЯД ПОХОВАННЯ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН ТИСО-ДУНАЙСЬКОГО БАСЕЙНУ

Автор
Павло ПЕНЯК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-123-134
Анотація

Висвітлено питання поховальних пам’яток й обряду поховання давніх слов’ян Тисо-Дунайського басейну. Це був цілий комплекс дій, пов’язаних із вшануванням предків і піклуванням про них у загробному житті. Він охоплював традиційні дії від біологічної смерті до поховання небіжчика в могилу, а також ритуальні, які згодом проводили в пам’ять померлого.

Як свідчать археологічні джерела, на середину І тис. н. е. у слов’ян сформувався традиційний ритуал із тілопальним способом поховання. Під впливом розселення на Балкани та в Центральну Європу останній зазнав значних змін. Завдяки культурному підґрунтю новозаселених територій і поховальному ритуалу місцевого населення традиційний слов’янський втрачав старі й набував нові деталі, що призвело до заміни тілопального на тілопокладальний спосіб поховання.

У традиційному тілопальному способі поховання виділяються безкурганні (ґрунтові) і курганні. Перші в Тисо-Дунайському басейні вивчені досить слабо, їх відомо поки найменше. Їхня особливість – залишки кремації у вигляді кальцинованих кісток, що розміщувалися в неглибоких ямках або у глиняних урнах без будь-яких зовнішніх ознак. Залежно від місця розміщення останків від кремації тілопальні безкурганні поховання поділяються на урнові й безурнові (ямкові). Притаманним для перших було розміщення останків від кремації в урнах або їх нижніх частинах – денцях. Інша велика група поховальних пам’яток репрезентована курганними могильниками з тілоспаленням. Залежно від місця і способу розміщення останків від кремації під земляним насипом виділяються такі варіанти: урновий, ямковий, на давньому горизонті, у дерев’яних домовинах.

Більшість нині відомих у Тисо-Дунайському басейні поховальних пам’яток належить тілопокладенню. Залежно від поховальної споруди некрополі з тілопокладальним ритуалом поховання поділяються на курганні і ґрунтові (ямні). Для перших визначальним було розміщення тіла небіжчика у витягнутому положенні на спині під земляним насипом. Друга велика група – ґрунтові, що супроводжувалися похованням тіла померлого в ямах, виритих у землі.

Ключові слова

давні слов’яни, тілопальний ритуал, тілопокладальний ритуал, Тисо-Дунайський басейн.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Bernjakovich, K. V. (1957). Drevneslavjanskie pamjatniki Zakarpatskoj oblasti. Slovenská archeólogia. Nitra, 2, 435–455 (in Russian).

Blifeld, D. (1977). Davnoruski pam’iatky Shestovytsi. Kyiv, 162 pp. (in Ukrainian).

Komsha, M. (1959). Kurgannyj mogil'nik s truposozhzheniem v Nushfaleu. Dacia, III, 525–534 (in Russian).

Komsha, M. (1978). Vostochnye jelementy v pogrebal'nom obrjade kurgannyh mogil'nikov u s. Nushfaleu i Somesheni. Drevnjaja Rus' i slavjane, Moskva, 96–100 (in Russian).

Litopys Ruskyi. (1989). Za Ipatskym spyskom, XVI. (L. Makhnovtsia, Trans.). Kyiv, 591 pp. (in Ukrainian).

Makrja, M. (1958). Slavjanskij mogil'nik v Somesheni. Dacia, II, 351–370 (in Russian).

Niderle, L. (1924). Byt i kul'tura drevnih slavjan. Praga, 285 pp. (in Russian).

Peniak, S. I. (1963). Deiaki naslidky doslidzhennia drevnoslov’ianskoho mohylnyka v raioni sil Cherveneve-Zniatseve Mukachivskoho raionu Zakarpatskoi oblasti. Tezy dopovidei ta povidomlen UzhDU, Uzhhorod, 76–78 (in Ukrainian).

Potushniak, F. M. Arkheolohichni znakhidky v Uzhhorodi. Fondy Zakarpatskoho kraieznavchoho muzeiu. Arkhivna hrupa, 5–6 (in Ukrainian).

Potushniak, F. M. (1951). Zvit pro rozkopky mohylnyka v m. Uzhhorodi v 1951 rotsi. Arkhiv Fondiv Zakarpatskoho kraieznavchoho muzeiu. № 2101, 1–5 (in Ukrainian).

Rusanova, I. P. (1976). Slavjanskie drevnosti VI–VII vv. Moskva, 215 pp. (in Russian).

Rybakov, B. A. (1949). Drevnosti Chernigova. Materialy i issledovanija po arheologii USSR, 11, 7–93 (in Russian).

Simonova, E. N. (2008). Material'naja kul'tura slavjanskogo naselenija Severo-Vostochnoj Vengrii VII–XІ vekov (po keramicheskim materialam). Moskva, 223 pp. (in Russian).

Spicyn, A. A. (1899). Rasselenie drevnerusskih plemen po arheologicheskim dannym. Zhurnal Ministerstva Narodnogo Prosveshhenija, 8, 301–340 (in Russian).

Bialekova, D. (1962). Nové včasnoslovanské nálezy z juhozápadneho Slovenska. Slovenská archeólogia, X(1), Nitra, 97–148 (in Slovenian).

Béres, J. (1958). Vyskum slovanského mohylnika v Kralovskom Chlmci. Nové obzory, 20, 185–202 (in Slovenian).

Borkovsky, I. (1939). Nejstarši slovanska keramika ze střednich Čech. Památky archeologické, XXXI, Praha, 97–108 (in Czech).

Budavary, V. (1938–1939). Staroslovanske mohyly v Krasnanoch pri Varine, okr. Žilina. Sbornik Muz. Slov. Spoloč. Turčiansky Sv. Martin, XXXII–XXXIII, 85-105 (in Slovenian).

Budavary, V. (1955). Slovanske popolnicove pole z doby predhradištnej vo Vyčapoch-Opatovciach, okr. Nitra. Historika Slovaca, V, 135–144 (in Slovenian).

Budinsky-Krička, V. (1935). Vyskum staroslovanskych mohyl v Brezolupech a v Jerichove. Slovnik Matice Slovenskej, XIII, 359–360 (in Slovenian).

Budinsky-Krička, V. (1947). Slovanske popolnicove pole z doby predhradistnej vo Vyčapoch-Opatovciach, okres Nitra. Historika Slovaca, V, 135–144 (in Slovenian).

Budinsky-Krička, V. (1958). Slovanske mohyly na východnom Slovensku. Slovenská archeólogia, VI(1). Nitra, 138–187 (in Slovenian).

Budinsky-Krička, V. (1959). Slovanske mohyly v Skalici. Bratislava, 211 pp. (in Slovenian).

Chropovsky, B. (1959). Slovanské hrnčiarske peče v Nitre. Archeologické rozhledy, XI. Praha, 818–825 (in Slovenian).

Chropovsky, B. (1957). Slovanské pohrebisko z 9. st. vo Velkom Grobe. Slovenská archeólogia, V(1). Nitra, 174–239 (in Slovenian).

Chropovsky, B. (1962). Slovanské pohrebisko v Nitre na Lupke. Slovenská archeólogia, X(1). Nitra, 175–240 (in Slovenian).

Сs. Sós, A. (1958). Das frühawarenzeitliche Gräberfeld von Oroszlány. Folia archeologica, 10, 105–124 (in German).

Cs. Sós, A., & Salamon, A. (1995). Cemeteries of the Early Middle Ages (6 th–9 th A.D.) at Pókaszepetk. Budapest, 223 pp.

Eisner, J. (1947). Slovensko v dobe hradištnej. Slovenske dejini, I. Bratislava, 110–121 (in Slovenian).

Eisner, J. (1952). Devinska Nova Ves. Bratislava, 416 pp. + 120 pp. priloha, mapy (in Slovenian).

Jankovich, J. (1942). A munkacsy muzeum ásatasai a cseh megszállas allat. Hajnal, 72–73 (in Hungarian).

Kabat, J. (1955). Avarsko-slovanské pohrebište v Barci u Košic. Archeologické rozhledy, VII(5). Praha, 68–70 (in Slovenian).

Kostrzewski, J. (1947). Kultura prapolska. Poznan, 606 pp. (in Polish).

Kral, J. (1955). Slovanský mohylnik ve Vysočanech na Dyji. Archeologické rozhledy, VII. Praha, 342–348 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1947–1948). Staroslovanske popolnicove pohrebište na Borove pri Moravskom Sv. Jane. Památky archeologické, XLIII. Praha, 116–119 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1952). Vyskum v Bešenove. Slovenská archeólogia, VI(2). Nitra, 441–447 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1956). Slovanské pohrebište pri Devinskom Jazere. Archeologické rozhledy, VIII. Praha, 684–685 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1972). Slovansko-avarske pohrebisko pri Zahorskej Bistrici. Bratislava, 166 pp. (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1956). Slovanské popolnicové pohrebisko v Stupave. Slovenská archeólogia, IV(1). Nitra, 163–167 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1960). Avarsko-slovanské pohrebisko v Bernolâkove na Slovensku. Archeologické rozhledy, XII. Praha, 366–369 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1962). Pohrebisko v Bernolákove. Slovenská archeólogia, X(2). Nitra, 425–476 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1963). Slovanské pohrebisko v Devine (Staré vinohrady). Slovenská archeólogia, XI(2). Nitra, 391–406 (in Slovenian).

László, Gy. (1938). Emlekkönyv Szent Jstvan kiraly halálanak kilenszazadik evlordulojau, III. Budapest, 529–537 (in Hungarian).

Lehoczky, T. (1894). A kiralyhelmeczy sirhalmokröl. Archeologia Értesitö, XIV, 278–279 (in Hungarian).

Lehoczky, T. (1912). Adatok hazank archeologiajahoz külonos tekintettel Beregmegyere és kornyekere, II. Munkacs, 237 pp. (in Hungarian).

Lipp, W. (1884). A keszthelyi sirmezök. A MTA ArchBizotKiadványai, IV. Budapest, 51–59 (in Hungarian).

Müller, R. (1978). IX századi sirok Nagypáliból. Zalai Gyüjtemeny, 8. Zalaegerszeg, 31–46 (in Hungarian).

Neustupny, J. (1958). Slovanské mohyly u Stredy nad Bodrogom. Slovenská archeólogia, VI(1). Nitra, 206–208 (in Slovenian).

Niederle, L. (1930). Přispĕvky k vyvoji byzantských šperků ze IV–X stoleti. Praha, 154 pp. (in Czech).

Pastor, J. (1961). Pohrebisko vo Vsechsvatych. Archeologické rozhledy, XIII. Praha, 376–377 (in Slovenian).

Pastor, J. (1971). Kostrove pohrebisko v Hraničnej pri Hornade. Vychodoslovensky pravek, 2, 78–94 (in Slovenian).

Porubsky, J. (1955). Slovanský mohylnik vo Velkých Hostiach, okr. Banovce nad Bebravou. Slovenská archeólogia, III. Nitra, 222–234 (in Slovenian).

Porubsky, J. (1967). Vyskum na žiarovem pohrebište zo staršej doby železnej a na slovanskom mohylniky vo Vel. Hostiach. Archeologické rozhledy, XIX. Praha, 27–29 (in Slovenian).

Točik, A. (1963). Pohrebisko a sidlisko z doby avarskej riše v Prši. Slovenská archeólogia, XI(1). Nitra, 121–198 (in Slovenian).

Točik, A. (1968). Slawisch-awarisches Gräberfeld in Šturovo. Bratislava, 130 pp. (in German).

Točik, A. (1968). Slawisch-awarisches Gräberfeld in Holiare. Bratislava, 208 pp. (in German).

Točik, A. (1970). Pohrebny ritus na včasnosredovekych pohrebiskach v Holiaroch a Šturove. Slovenská archeólogia, XVIII(1). Nitra, 29–56 (in Slovenian).

Szőke, B. M. (1994). Karoling-kori szolgálónépi temetkezések Mosaburg. Zalavár vonzáskörzetében. Garabonc-Ófalú I–II. Zalai Múzeum, 5. Zalaegerszeg, 251–317 (in Hungarian).

Čilinska, Z. (1963). Slovansko-avarské pohrebisko v Žitavskej Tǒni. Slovenská archeólogia, XI(1). Nitra, 87–120 (in Slovenian).

Čilinska, Z. (1966). Slawisch-awarisches Gräberfeld in Nove Zamky. Bratislava, 327 pp. (in German).

Čilinska, Z. (1973). Dva předvelkomoravske pohrebiska v Šali, okres Galanta. Archeologické rozhledy, XXV(5). Praha, 527–538 (in Slovenian).

 

ISSN 2223-1218

Author
Pavlo PENYAK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-123-134
Annotation

The paper is devoted to the burial artefacts and funeral ritual of ancient Slavs in the basin of the Tysa and Danube. This was a whole set of actions related to the tribute to ancestors and care of them in the afterlife. It included a traditional ritual from the biological death of a decedent till its burial in a tomb as well as ritual acts performed afterwards in memoriam of the decedent.

As follows from archeological sources, by the middle of the first millennium A.D. Slavs had formed a traditional burial ritual with the body being burned. This ritual underwent considerable changes due to the Slav expansion to the Balkans and Central Europe. Due to the cultural basis of the newly inhabited territories and the burial ritual of the local population, the traditional Slavic ritual was losing old details and acquiring new ones, resulting in a transition from cremation to inhumation.

Traditional body-burning burial rite can be barrowless (ground-based) or barrow-type. Barrowless burials with body burning in the Tysa-Danube basin are studied rather narrowly, with only a minimal amount of them being known. Their characteristic feature was that after the cremation the relics in the form of calcinated bones were left in shallow pits or in clay urns without any external sings.

Depending on the place of the cremation relics being left, the barrowless cremation burials are divided into urn-type and urnless (pit-type). The first were characterised by the post-cremation relics being placed in clay urns or in their bottom parts. Urnless burials were ended up by placement of the post-cremation relics in small pits with the depth of 0,25 to 0,6 m.

Another large group of burial artefacts is represented by barrow-type burial mounds with body burning. They were different in size, occupying on the average the area from 1 to 5 ha where from 20 to 90 barrows could be located. Depending on the place and way of the post-cremation relics being placed under the mound, the following variations are distinguished: urn-type, pit-type, long horizon-type, and wooden coffin-type.

The majority of the known burial artefacts in the Tysa-Danube basin belong to the inhumation type. Depending on the character of the burial structure, the inhumation rite burial grounds are divided into barrow-type and ground-type (hole-type). Burials of the first type were characterised by placing the decedent’s body in an outstretched position on the back under a ground mound.

The second large group of necropoles are ground-type, ending up in the decedent’s body being placed in holes that had been dug in the ground. In most cases they are of rectangular shape with sizes ranging from 1,7 to 2,1 m (length) and 0,6 to 1,1 m (width).

Keywords

ancient Slavs, burial artefacts, funeral ritual, Tysa-Danube basin.

Reference

Bernjakovich, K. V. (1957). Drevneslavjanskie pamjatniki Zakarpatskoj oblasti. Slovenská archeólogia. Nitra, 2, 435–455 (in Russian).

Blifeld, D. (1977). Davnoruski pam’iatky Shestovytsi. Kyiv, 162 pp. (in Ukrainian).

Komsha, M. (1959). Kurgannyj mogil'nik s truposozhzheniem v Nushfaleu. Dacia, III, 525–534 (in Russian).

Komsha, M. (1978). Vostochnye jelementy v pogrebal'nom obrjade kurgannyh mogil'nikov u s. Nushfaleu i Somesheni. Drevnjaja Rus' i slavjane, Moskva, 96–100 (in Russian).

Litopys Ruskyi. (1989). Za Ipatskym spyskom, XVI. (L. Makhnovtsia, Trans.). Kyiv, 591 pp. (in Ukrainian).

Makrja, M. (1958). Slavjanskij mogil'nik v Somesheni. Dacia, II, 351–370 (in Russian).

Niderle, L. (1924). Byt i kul'tura drevnih slavjan. Praga, 285 pp. (in Russian).

Peniak, S. I. (1963). Deiaki naslidky doslidzhennia drevnoslov’ianskoho mohylnyka v raioni sil Cherveneve-Zniatseve Mukachivskoho raionu Zakarpatskoi oblasti. Tezy dopovidei ta povidomlen UzhDU, Uzhhorod, 76–78 (in Ukrainian).

Potushniak, F. M. Arkheolohichni znakhidky v Uzhhorodi. Fondy Zakarpatskoho kraieznavchoho muzeiu. Arkhivna hrupa, 5–6 (in Ukrainian).

Potushniak, F. M. (1951). Zvit pro rozkopky mohylnyka v m. Uzhhorodi v 1951 rotsi. Arkhiv Fondiv Zakarpatskoho kraieznavchoho muzeiu. № 2101, 1–5 (in Ukrainian).

Rusanova, I. P. (1976). Slavjanskie drevnosti VI–VII vv. Moskva, 215 pp. (in Russian).

Rybakov, B. A. (1949). Drevnosti Chernigova. Materialy i issledovanija po arheologii USSR, 11, 7–93 (in Russian).

Simonova, E. N. (2008). Material'naja kul'tura slavjanskogo naselenija Severo-Vostochnoj Vengrii VII–XІ vekov (po keramicheskim materialam). Moskva, 223 pp. (in Russian).

Spicyn, A. A. (1899). Rasselenie drevnerusskih plemen po arheologicheskim dannym. Zhurnal Ministerstva Narodnogo Prosveshhenija, 8, 301–340 (in Russian).

Bialekova, D. (1962). Nové včasnoslovanské nálezy z juhozápadneho Slovenska. Slovenská archeólogia, X(1), Nitra, 97–148 (in Slovenian).

Béres, J. (1958). Vyskum slovanského mohylnika v Kralovskom Chlmci. Nové obzory, 20, 185–202 (in Slovenian).

Borkovsky, I. (1939). Nejstarši slovanska keramika ze střednich Čech. Památky archeologické, XXXI, Praha, 97–108 (in Czech).

Budavary, V. (1938–1939). Staroslovanske mohyly v Krasnanoch pri Varine, okr. Žilina. Sbornik Muz. Slov. Spoloč. Turčiansky Sv. Martin, XXXII–XXXIII, 85-105 (in Slovenian).

Budavary, V. (1955). Slovanske popolnicove pole z doby predhradištnej vo Vyčapoch-Opatovciach, okr. Nitra. Historika Slovaca, V, 135–144 (in Slovenian).

Budinsky-Krička, V. (1935). Vyskum staroslovanskych mohyl v Brezolupech a v Jerichove. Slovnik Matice Slovenskej, XIII, 359–360 (in Slovenian).

Budinsky-Krička, V. (1947). Slovanske popolnicove pole z doby predhradistnej vo Vyčapoch-Opatovciach, okres Nitra. Historika Slovaca, V, 135–144 (in Slovenian).

Budinsky-Krička, V. (1958). Slovanske mohyly na východnom Slovensku. Slovenská archeólogia, VI(1). Nitra, 138–187 (in Slovenian).

Budinsky-Krička, V. (1959). Slovanske mohyly v Skalici. Bratislava, 211 pp. (in Slovenian).

Chropovsky, B. (1959). Slovanské hrnčiarske peče v Nitre. Archeologické rozhledy, XI. Praha, 818–825 (in Slovenian).

Chropovsky, B. (1957). Slovanské pohrebisko z 9. st. vo Velkom Grobe. Slovenská archeólogia, V(1). Nitra, 174–239 (in Slovenian).

Chropovsky, B. (1962). Slovanské pohrebisko v Nitre na Lupke. Slovenská archeólogia, X(1). Nitra, 175–240 (in Slovenian).

Сs. Sós, A. (1958). Das frühawarenzeitliche Gräberfeld von Oroszlány. Folia archeologica, 10, 105–124 (in German).

Cs. Sós, A., & Salamon, A. (1995). Cemeteries of the Early Middle Ages (6 th–9 th A.D.) at Pókaszepetk. Budapest, 223 pp.

Eisner, J. (1947). Slovensko v dobe hradištnej. Slovenske dejini, I. Bratislava, 110–121 (in Slovenian).

Eisner, J. (1952). Devinska Nova Ves. Bratislava, 416 pp. + 120 pp. priloha, mapy (in Slovenian).

Jankovich, J. (1942). A munkacsy muzeum ásatasai a cseh megszállas allat. Hajnal, 72–73 (in Hungarian).

Kabat, J. (1955). Avarsko-slovanské pohrebište v Barci u Košic. Archeologické rozhledy, VII(5). Praha, 68–70 (in Slovenian).

Kostrzewski, J. (1947). Kultura prapolska. Poznan, 606 pp. (in Polish).

Kral, J. (1955). Slovanský mohylnik ve Vysočanech na Dyji. Archeologické rozhledy, VII. Praha, 342–348 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1947–1948). Staroslovanske popolnicove pohrebište na Borove pri Moravskom Sv. Jane. Památky archeologické, XLIII. Praha, 116–119 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1952). Vyskum v Bešenove. Slovenská archeólogia, VI(2). Nitra, 441–447 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1956). Slovanské pohrebište pri Devinskom Jazere. Archeologické rozhledy, VIII. Praha, 684–685 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1972). Slovansko-avarske pohrebisko pri Zahorskej Bistrici. Bratislava, 166 pp. (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1956). Slovanské popolnicové pohrebisko v Stupave. Slovenská archeólogia, IV(1). Nitra, 163–167 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1960). Avarsko-slovanské pohrebisko v Bernolâkove na Slovensku. Archeologické rozhledy, XII. Praha, 366–369 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1962). Pohrebisko v Bernolákove. Slovenská archeólogia, X(2). Nitra, 425–476 (in Slovenian).

Kraskovska, L. (1963). Slovanské pohrebisko v Devine (Staré vinohrady). Slovenská archeólogia, XI(2). Nitra, 391–406 (in Slovenian).

László, Gy. (1938). Emlekkönyv Szent Jstvan kiraly halálanak kilenszazadik evlordulojau, III. Budapest, 529–537 (in Hungarian).

Lehoczky, T. (1894). A kiralyhelmeczy sirhalmokröl. Archeologia Értesitö, XIV, 278–279 (in Hungarian).

Lehoczky, T. (1912). Adatok hazank archeologiajahoz külonos tekintettel Beregmegyere és kornyekere, II. Munkacs, 237 pp. (in Hungarian).

Lipp, W. (1884). A keszthelyi sirmezök. A MTA ArchBizotKiadványai, IV. Budapest, 51–59 (in Hungarian).

Müller, R. (1978). IX századi sirok Nagypáliból. Zalai Gyüjtemeny, 8. Zalaegerszeg, 31–46 (in Hungarian).

Neustupny, J. (1958). Slovanské mohyly u Stredy nad Bodrogom. Slovenská archeólogia, VI(1). Nitra, 206–208 (in Slovenian).

Niederle, L. (1930). Přispĕvky k vyvoji byzantských šperků ze IV–X stoleti. Praha, 154 pp. (in Czech).

Pastor, J. (1961). Pohrebisko vo Vsechsvatych. Archeologické rozhledy, XIII. Praha, 376–377 (in Slovenian).

Pastor, J. (1971). Kostrove pohrebisko v Hraničnej pri Hornade. Vychodoslovensky pravek, 2, 78–94 (in Slovenian).

Porubsky, J. (1955). Slovanský mohylnik vo Velkých Hostiach, okr. Banovce nad Bebravou. Slovenská archeólogia, III. Nitra, 222–234 (in Slovenian).

Porubsky, J. (1967). Vyskum na žiarovem pohrebište zo staršej doby železnej a na slovanskom mohylniky vo Vel. Hostiach. Archeologické rozhledy, XIX. Praha, 27–29 (in Slovenian).

Točik, A. (1963). Pohrebisko a sidlisko z doby avarskej riše v Prši. Slovenská archeólogia, XI(1). Nitra, 121–198 (in Slovenian).

Točik, A. (1968). Slawisch-awarisches Gräberfeld in Šturovo. Bratislava, 130 pp. (in German).

Točik, A. (1968). Slawisch-awarisches Gräberfeld in Holiare. Bratislava, 208 pp. (in German).

Točik, A. (1970). Pohrebny ritus na včasnosredovekych pohrebiskach v Holiaroch a Šturove. Slovenská archeólogia, XVIII(1). Nitra, 29–56 (in Slovenian).

Szőke, B. M. (1994). Karoling-kori szolgálónépi temetkezések Mosaburg. Zalavár vonzáskörzetében. Garabonc-Ófalú I–II. Zalai Múzeum, 5. Zalaegerszeg, 251–317 (in Hungarian).

Čilinska, Z. (1963). Slovansko-avarské pohrebisko v Žitavskej Tǒni. Slovenská archeólogia, XI(1). Nitra, 87–120 (in Slovenian).

Čilinska, Z. (1966). Slawisch-awarisches Gräberfeld in Nove Zamky. Bratislava, 327 pp. (in German).

Čilinska, Z. (1973). Dva předvelkomoravske pohrebiska v Šali, okres Galanta. Archeologické rozhledy, XXV(5). Praha, 527–538 (in Slovenian).


ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.