Розглянуто проблеми формування й еволюції християнських монастирів у містах правобережжя Середнього Дністра, оскільки чорне духовенство становило в них досить значний прошарок. Монастирі на означеній території, як і на теренах Південно-Західної Русі, з’явилися в середині ХІІ ст. Показане їх значення як частини міста в поширенні християнської ідеології. Розглянуто також печерні монастирі Дністровського каньйону, що почали тут функціонувати уже з ХІ ст., на що вказує чимало дослідників. Першими “обителями” монахів слугували скельні навіси, гроти, печери, широко представлені в українському Прикарпатті. Для облаштування монастирів, як правило, використовували групи печер, а окремо розташовані підземні порожнини могли обживати ченці-пустельники, пов’язані з візантійськими традиціями. У структуру монастиря могли входити селища. Ймовірно, у ХІІ – першій половині ХІІІ ст. вони володіли такою кількістю землі з прикріпленими до неї селянами, що не лише задовольняли свої потреб, а й збагачувались.
Православні монастирі ХІІ – першої половини ХІІІ ст. розміщувалися або на території давньоруських міст, або неподалік, у приміській зоні. Тому ці культові об’єкти треба прийняти за суттєву ознаку того, що той чи той населений пункт у вказаний період був справжнім містом. У давньоруських містах чорне духовенство, крім своєї основної місіонерської діяльності, вело активне суспільне життя.
монастир, чорне духовенство, скит, єремітські монастирі, кеновіатські монастирі, печерні монастирі, Зенківці на Пруті, Василів, Кучелмин.
Afanas'ev-Chuzhbinskij, A. (1863). Poezdka v Juzhnuju Rossiju. Ch. ІІ. Ocherki Dnestra. Sankt-Peterburg, 438 pp. (in Russian).
Batjushkov, P. (1891). Podolija. Istoricheskoe opisanie. Sankt-Peterburg, 236 pp. (in Russian).
Berest, R. (2000). Do pytannia pro mistse chornoho dukhovenstva u suspilnomu zhytti davnoruskoi derzhavy. Serednovichna Yevropa: pohliad z kintsia ХХ st.: Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Chernivtsi, 255–257 (in Ukrainian).
Bobrovskij, T. A. (1990). K voprosu o tipologii i datirovke drevnerusskih peshhernyh monastyrej. Tezisy istoriko-arheologicheskogo seminara “Chernigov i ego okruga v ІX–XІІІ vv.” (15 maja 1990 g.). Chernigov, 70–73 (in Russian).
Bobrovskij, T. A. (1993). K voprosu o tipologii i datirovke drevnerusskih peshhernyh monastyrej. Rossijskaja arheologija, 4, 122–130 (in Russian).
Blhova M. I. (2002). Monastyri na Rusi XI – serediny XIV veka. Monashestvo v Rossii XI–XX veka: istoricheskie ocherki. Moskva, 25–56 (in Russian).
Vynokur, I. (1993). Bakota v istorii Halytsko-Volynskoho kniazivstva. Mizhnarodna naukova konferentsiia “Halytsko-Volynska derzhava: peredumovy vynyknennia, istoriia, kultura, tradytsii” Halych, 19–21 serpnia 1993 r. Tezy dopovidei ta povidomlen. Lviv, 39–41 (in Ukrainian).
Vynokur, I. S. (1994). Doslidzhennia Bushanskoho skelnoho kompleksu. Arkheolohiia, 3, 123–135 (in Ukrainian).
Vynokur, I., & Horishnii, P. (1994). Bakota. Stolytsia davnoruskoho Ponyzzia. Kam’ianets-Podilskyi, 362 pp. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (2009). Istoryko-kulturnyi rozvytok naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Siretu ta Serednoho Dnistra v Х–ХIV st. Ch. 2. Materialna, dukhovna kultura ta sotsialno-istorychnyi rozvytok. Chernivtsi, 568 pp. (in Ukrainian).
Glovackij, Ja. (1871). Ob issledovanii pamjatnikov russkoj stariny, sohranjajushhihsja v Galichine i Bukovine. Tr. І arheologicheskogo s#ezda 1869 goda, 1. Moskva, 219–242 (in Russian).
Golovackij, Ja. (1885). Monastyri jugo-zapadnoj Rossii voobshhe i Krehovskij monastyr'. Sankt-Peterburg, 15 pp. (in Russian).
Golubinskij, E. (1901). Istorija Russkoj cerkvi, 1. Moskva, 968 pp. (in Russian).
Tolochko, P. P (Ed.). Davnia istoriia Ukrainy: v 3-kh t., 3. (2000). Kyiv, 696 pp. (in Ukrainian).
Karpovych, V. (1930). Skalnyi monastyr u Rozghirchi. Zapysky chyna sv. Vasyliia Velykoho, 3. Lviv, 562–573 (in Ukrainian).
Korzhyk, V. (1995). Pidzemni porozhnyny Bukovyny – svidky istoryko-heohrafichnoho protsessu. Zbirnyk tez, povid. ta dop. konf. “Skeli i pechery v istorii ta kulturi starodavnoho naselennia Ukrainy”. Lviv, 50–52 (in Ukrainian).
Krushevana, P. A. (Ed.). (1903). Bessarabija. Geograficheskij, istoricheskij sbornik. Moskva, 520 pp. (in Russian).
Matsiuk, O. (1993). Zamky i fortetsi Halytskoi zemli. Mizhnarodna naukova konferentsiia “Halytsko-Volynska derzhava: peredumovy vynyknennia, istoriia, kultura, tradytsii”, Halych, 19–21 serpnia 1993 r. Tezy dopovidei ta povidomlen. Lviv, 73–74 (in Ukrainian).
Mytsko, I. (1993). Monastyri Pidhir’ia ХIII–ХIV st. Mizhnarodna naukova konferentsiia “Halytsko-Volynska derzhava: peredumovy vynyknennia, istoriia, kultura, tradytsii” Halych, 19–21 serpnia 1993 r. Tezy dopovidei ta povidomlen. Lviv, 70–72 (in Ukrainian).
Movchan, I. I. (1988). Kiev i ego okruga. Trudy V Mezhdunarodnogo kongressa arheologov-slavistov. Kiev, 18–25 sentjabrja 1985 g., 2. Kyiv, 280–285 (in Russian).
Mocja, O. P. (1990). Pogrebal'nye pamjatniki juzhnorusskih zemel' ІX–XІІІ vv. Kyiv, 156 pp. (in Russian).
Pateryk Kyevo-Pecherskoho monastуria. (1911). Sankt-Peterburg, 281 pp. (in Russian).
Peshchak, M. M. (Ed.). (1974). Hramoty ХIV st., 15. Kyiv, 255 pp. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S., & Chekhovskyi, I. (2000). Na Dnistri na “oukrayne Halychskoi”. Chernivtsi, 143 pp. (in Ukrainian).
Pranickij, D. (1903, October 1). Starinnyj cerkovnyj pamjatnik. Kishinevskie Eparhial'nye vedomosti, 19, 506–508 (in Russian).
Pоlnoe sоbranie ruskikh lеtopisey. (1997). Тоm І. Lavrentevskaja lеtopis. Моskva, 496 pp. (in Old-Slavic).
Pоlnoe sоbranie ruskikh lеtopisey. (2001). Тоm ІІ. Ipatevskaja lеtopis. Моskva, 648 pp. (in Old-Slavic).
Ridush, B. (1996). Kultovi pechery Bukovynskoho Podnistrov’ia. Bukovynskyi istoryko-etnohrafichnyi visnyk, 1. Chernivtsi, 3–10 (in Ukrainian).
Ridush, B. (1997). Pechery v urochyshchi monastyr bilia Vasyleva. Materialy II istoryko-kraieznavchoi konferentsii “Bukovyna – mii ridnyi krai”. Chernivtsi, 29–31 (in Ukrainian).
Ridush, B. (1997a). Pecherni monastyri Bukovyny. Pytannia starodavnoi, serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii, 3, 108–111 (in Ukrainian).
Ridush, T., & Zakhar’iev, V. (1997). Speleoarkheolohichni ta speleistychni doslidzhennia u Sokiletskomu mikrorehioni (Khmelnytska oblast). Pytannia starodavnoi, serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii, 4, 120–126 (in Ukrainian).
Ridush, B., & Nechytailo, P. (1999). Subotskyi pechernyi monastyr. Pytannia starodavnoi, serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii, 2, 188–193 (in Ukrainian).
Ridush, B. (2000). Do pytannia pro kultovi pechery slov’ian u Serednomu Podnistrov’i. Arkheolohichni studii, 1. Kyiv–Chernivtsi, 184–193 (in Ukrainian).
Ridush, B. (2000a). Neporotivskyi (Halytskyi) pechernyi monastyr: stan ta perspektyvy doslidzhennia. Pytannia starodavnoi, serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii, 1, 108–127 (in Ukrainian).
Ridush, B. (2000b). Pechernyi khram u s. Korman. Materialy III istoryko-kraiezn. konf. molodykh doslidnykiv, studentiv ta naukovtsiv “Bukovyna − mii ridnyi krai”. Chernivtsi, 17 travnia 1998 r. Chernivtsi, 22–23 (in Ukrainian).
Ridush, B. (2000v). Pecherni monastyri Podnistrov’ia: problemy doslidzhennia ta datuvannia. Serednovichna Yevropa: Pohliad z kintsia ХХ st. Chernivtsi, 46–51 (in Ukrainian).
Ridush, B. T. (2000h). Pechery Serednoho Podnistrov’ia v istorii naselennia rehionu. DissertationAbstractsInternational, kand. ist. nauk: 07.00.01. Chernivetskyi natsionalnyi universytet im. Iu. Fedkovycha. Chernivtsi, 20 pp. (in Ukrainian).
Ridush, B. (2001). Poshyrennia pechernykh monastyriv u Serednomu Podnistrov’i. Mizhnarodnyi Naukovyi Konhres “Ukrainska istorychna nauka na porozi ХХІ st.”. Dopovidi ta povidomlennia, 3. Chernivtsi, 380–387 (in Ukrainian).
Timoshhuk, B. A. (1955). Drevnerusskie poselenija Severnoj Bukoviny. Kratkie soobshhenija instituta istoriii material'noj kul'tury, 57, 109–114 (in Russian).
Tymoshchuk, B. O. (1982). Davnoruska Bukovyna (Х – persha polovyna ХIV st.). Kyiv, 206 pp. (in Ukrainian).
Tymoshchuk, B. O. (1992). Vasyliv – misto Halytskoi Rusi. Chernivtsi, 30 pp. (in Ukrainian).
Timoshhuk, B. A. (1995). Vostochnye slavjane: Ot obshhiny k gorodam. Moskva, 261 pp. (in Russian).
Tomenchuk, B. (2016). Halych i Mala halytska zemlia ХII–ХIII st. Istorychna topohrafiia horodyshch. Ivano-Frankivsk, 596 pp. (in Ukrainian).
Shhapov, Ja. N., & Sokolova, E. I. (1988). K istorii gorodskih institutov Drevnej Rusi (igumeny i arhimandrity v gorode). Trudy V Mezhdunarodnogo kongressa arheologov-slavistov. Kiev, 18–25 sentjabrja 1985 g., 2. Kiev, 173–178 (in Russian).
Documente Romaniae Historica. A: Moldowa (1487–1504), 3. (1980). Bucureşti, 685 pp. (in Romanian).
Plameniţkaia, O., & Plameniţkaia, E. (1997). Mănăstirile în stîncă din zona Nistrului de mijloc: mănăstirii Mihalovca din s. Bakota (sfîrşitul secolului al XI-lea–începutul secolului al XV-lea). Sud-Est. Materialy Mizhnarodnoho seminaru “Kultova naskelna arkhitektura u tsyvilizatsii pivdenno-skhidnoi Yevropy”, 4(30). Kyshyniv, 36–41 (in Romanian).
ISSN 2223-1218
The article considers the problem of the formation and evolution of Christian monasteries in the cities of the right bank of the Middle Dnister. Whereas the black clergy was very significant in their layer. The Monasteries on the specified territory, as well as on the territory of South-West Rus, appeared in the middle of the XII century. It is shown their importance as a part of the city in spreading the Christian ideology. Also were considered the cave monasteries of the Dnister canyon. The cave monasteries began to operate in the Dnister canyon already from XIth, as it was indicated by the group of researchers. As the first “Cloister” for the monks served the rock shelters, mainsails, caves, widely represented in the Ukrainian Carpathian Mountains. For the installation of the monasteries usually are used the group of the caves and separately placed underground cavities could be settled by the the desert monks who were associated with Byzantine monastic traditions. The structure of the monastery could include the settlements. Probably the monasteries of XII – early XIII century owned so many lands with attached peasants, which was required only to meet their needs and not for benefication.
The Orthodox Monasteries of the XII – early XIII century were placed in the territory of ancient rusian cities or in nearby suburbs. Therefore, these sacral objects should be taken as a essential sign that a one or another inhabited locality in XII – early XIII century was a real city. In ancient rusian cities the black clergy in addition to its core missionary activities led an active social life.
Afanas'ev-Chuzhbinskij, A. (1863). Poezdka v Juzhnuju Rossiju. Ch. ІІ. Ocherki Dnestra. Sankt-Peterburg, 438 pp. (in Russian).
Batjushkov, P. (1891). Podolija. Istoricheskoe opisanie. Sankt-Peterburg, 236 pp. (in Russian).
Berest, R. (2000). Do pytannia pro mistse chornoho dukhovenstva u suspilnomu zhytti davnoruskoi derzhavy. Serednovichna Yevropa: pohliad z kintsia ХХ st.: Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Chernivtsi, 255–257 (in Ukrainian).
Bobrovskij, T. A. (1990). K voprosu o tipologii i datirovke drevnerusskih peshhernyh monastyrej. Tezisy istoriko-arheologicheskogo seminara “Chernigov i ego okruga v ІX–XІІІ vv.” (15 maja 1990 g.). Chernigov, 70–73 (in Russian).
Bobrovskij, T. A. (1993). K voprosu o tipologii i datirovke drevnerusskih peshhernyh monastyrej. Rossijskaja arheologija, 4, 122–130 (in Russian).
Blhova M. I. (2002). Monastyri na Rusi XI – serediny XIV veka. Monashestvo v Rossii XI–XX veka: istoricheskie ocherki. Moskva, 25–56 (in Russian).
Vynokur, I. (1993). Bakota v istorii Halytsko-Volynskoho kniazivstva. Mizhnarodna naukova konferentsiia “Halytsko-Volynska derzhava: peredumovy vynyknennia, istoriia, kultura, tradytsii” Halych, 19–21 serpnia 1993 r. Tezy dopovidei ta povidomlen. Lviv, 39–41 (in Ukrainian).
Vynokur, I. S. (1994). Doslidzhennia Bushanskoho skelnoho kompleksu. Arkheolohiia, 3, 123–135 (in Ukrainian).
Vynokur, I., & Horishnii, P. (1994). Bakota. Stolytsia davnoruskoho Ponyzzia. Kam’ianets-Podilskyi, 362 pp. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (2009). Istoryko-kulturnyi rozvytok naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Siretu ta Serednoho Dnistra v Х–ХIV st. Ch. 2. Materialna, dukhovna kultura ta sotsialno-istorychnyi rozvytok. Chernivtsi, 568 pp. (in Ukrainian).
Glovackij, Ja. (1871). Ob issledovanii pamjatnikov russkoj stariny, sohranjajushhihsja v Galichine i Bukovine. Tr. І arheologicheskogo s#ezda 1869 goda, 1. Moskva, 219–242 (in Russian).
Golovackij, Ja. (1885). Monastyri jugo-zapadnoj Rossii voobshhe i Krehovskij monastyr'. Sankt-Peterburg, 15 pp. (in Russian).
Golubinskij, E. (1901). Istorija Russkoj cerkvi, 1. Moskva, 968 pp. (in Russian).
Tolochko, P. P (Ed.). Davnia istoriia Ukrainy: v 3-kh t., 3. (2000). Kyiv, 696 pp. (in Ukrainian).
Karpovych, V. (1930). Skalnyi monastyr u Rozghirchi. Zapysky chyna sv. Vasyliia Velykoho, 3. Lviv, 562–573 (in Ukrainian).
Korzhyk, V. (1995). Pidzemni porozhnyny Bukovyny – svidky istoryko-heohrafichnoho protsessu. Zbirnyk tez, povid. ta dop. konf. “Skeli i pechery v istorii ta kulturi starodavnoho naselennia Ukrainy”. Lviv, 50–52 (in Ukrainian).
Krushevana, P. A. (Ed.). (1903). Bessarabija. Geograficheskij, istoricheskij sbornik. Moskva, 520 pp. (in Russian).
Matsiuk, O. (1993). Zamky i fortetsi Halytskoi zemli. Mizhnarodna naukova konferentsiia “Halytsko-Volynska derzhava: peredumovy vynyknennia, istoriia, kultura, tradytsii”, Halych, 19–21 serpnia 1993 r. Tezy dopovidei ta povidomlen. Lviv, 73–74 (in Ukrainian).
Mytsko, I. (1993). Monastyri Pidhir’ia ХIII–ХIV st. Mizhnarodna naukova konferentsiia “Halytsko-Volynska derzhava: peredumovy vynyknennia, istoriia, kultura, tradytsii” Halych, 19–21 serpnia 1993 r. Tezy dopovidei ta povidomlen. Lviv, 70–72 (in Ukrainian).
Movchan, I. I. (1988). Kiev i ego okruga. Trudy V Mezhdunarodnogo kongressa arheologov-slavistov. Kiev, 18–25 sentjabrja 1985 g., 2. Kyiv, 280–285 (in Russian).
Mocja, O. P. (1990). Pogrebal'nye pamjatniki juzhnorusskih zemel' ІX–XІІІ vv. Kyiv, 156 pp. (in Russian).
Pateryk Kyevo-Pecherskoho monastуria. (1911). Sankt-Peterburg, 281 pp. (in Russian).
Peshchak, M. M. (Ed.). (1974). Hramoty ХIV st., 15. Kyiv, 255 pp. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S., & Chekhovskyi, I. (2000). Na Dnistri na “oukrayne Halychskoi”. Chernivtsi, 143 pp. (in Ukrainian).
Pranickij, D. (1903, October 1). Starinnyj cerkovnyj pamjatnik. Kishinevskie Eparhial'nye vedomosti, 19, 506–508 (in Russian).
Pоlnoe sоbranie ruskikh lеtopisey. (1997). Тоm І. Lavrentevskaja lеtopis. Моskva, 496 pp. (in Old-Slavic).
Pоlnoe sоbranie ruskikh lеtopisey. (2001). Тоm ІІ. Ipatevskaja lеtopis. Моskva, 648 pp. (in Old-Slavic).
Ridush, B. (1996). Kultovi pechery Bukovynskoho Podnistrov’ia. Bukovynskyi istoryko-etnohrafichnyi visnyk, 1. Chernivtsi, 3–10 (in Ukrainian).
Ridush, B. (1997). Pechery v urochyshchi monastyr bilia Vasyleva. Materialy II istoryko-kraieznavchoi konferentsii “Bukovyna – mii ridnyi krai”. Chernivtsi, 29–31 (in Ukrainian).
Ridush, B. (1997a). Pecherni monastyri Bukovyny. Pytannia starodavnoi, serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii, 3, 108–111 (in Ukrainian).
Ridush, T., & Zakhar’iev, V. (1997). Speleoarkheolohichni ta speleistychni doslidzhennia u Sokiletskomu mikrorehioni (Khmelnytska oblast). Pytannia starodavnoi, serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii, 4, 120–126 (in Ukrainian).
Ridush, B., & Nechytailo, P. (1999). Subotskyi pechernyi monastyr. Pytannia starodavnoi, serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii, 2, 188–193 (in Ukrainian).
Ridush, B. (2000). Do pytannia pro kultovi pechery slov’ian u Serednomu Podnistrov’i. Arkheolohichni studii, 1. Kyiv–Chernivtsi, 184–193 (in Ukrainian).
Ridush, B. (2000a). Neporotivskyi (Halytskyi) pechernyi monastyr: stan ta perspektyvy doslidzhennia. Pytannia starodavnoi, serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii, 1, 108–127 (in Ukrainian).
Ridush, B. (2000b). Pechernyi khram u s. Korman. Materialy III istoryko-kraiezn. konf. molodykh doslidnykiv, studentiv ta naukovtsiv “Bukovyna − mii ridnyi krai”. Chernivtsi, 17 travnia 1998 r. Chernivtsi, 22–23 (in Ukrainian).
Ridush, B. (2000v). Pecherni monastyri Podnistrov’ia: problemy doslidzhennia ta datuvannia. Serednovichna Yevropa: Pohliad z kintsia ХХ st. Chernivtsi, 46–51 (in Ukrainian).
Ridush, B. T. (2000h). Pechery Serednoho Podnistrov’ia v istorii naselennia rehionu. DissertationAbstractsInternational, kand. ist. nauk: 07.00.01. Chernivetskyi natsionalnyi universytet im. Iu. Fedkovycha. Chernivtsi, 20 pp. (in Ukrainian).
Ridush, B. (2001). Poshyrennia pechernykh monastyriv u Serednomu Podnistrov’i. Mizhnarodnyi Naukovyi Konhres “Ukrainska istorychna nauka na porozi ХХІ st.”. Dopovidi ta povidomlennia, 3. Chernivtsi, 380–387 (in Ukrainian).
Timoshhuk, B. A. (1955). Drevnerusskie poselenija Severnoj Bukoviny. Kratkie soobshhenija instituta istoriii material'noj kul'tury, 57, 109–114 (in Russian).
Tymoshchuk, B. O. (1982). Davnoruska Bukovyna (Х – persha polovyna ХIV st.). Kyiv, 206 pp. (in Ukrainian).
Tymoshchuk, B. O. (1992). Vasyliv – misto Halytskoi Rusi. Chernivtsi, 30 pp. (in Ukrainian).
Timoshhuk, B. A. (1995). Vostochnye slavjane: Ot obshhiny k gorodam. Moskva, 261 pp. (in Russian).
Tomenchuk, B. (2016). Halych i Mala halytska zemlia ХII–ХIII st. Istorychna topohrafiia horodyshch. Ivano-Frankivsk, 596 pp. (in Ukrainian).
Shhapov, Ja. N., & Sokolova, E. I. (1988). K istorii gorodskih institutov Drevnej Rusi (igumeny i arhimandrity v gorode). Trudy V Mezhdunarodnogo kongressa arheologov-slavistov. Kiev, 18–25 sentjabrja 1985 g., 2. Kiev, 173–178 (in Russian).
Documente Romaniae Historica. A: Moldowa (1487–1504), 3. (1980). Bucureşti, 685 pp. (in Romanian).
Plameniţkaia, O., & Plameniţkaia, E. (1997). Mănăstirile în stîncă din zona Nistrului de mijloc: mănăstirii Mihalovca din s. Bakota (sfîrşitul secolului al XI-lea–începutul secolului al XV-lea). Sud-Est. Materialy Mizhnarodnoho seminaru “Kultova naskelna arkhitektura u tsyvilizatsii pivdenno-skhidnoi Yevropy”, 4(30). Kyshyniv, 36–41 (in Romanian).
ISSN 2223-1218
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!