“ЦЕЙ ЗАМОК ЗДАВНА БУВ НАЙСИЛЬНІШИМ НА РУСІ…”, – БЕЛЗ У ПОДОРОЖНІХ ЗАПИСКАХ МАРТИНА ҐРУНЕВЕҐА

Автор

Володимир ПЕТЕГИРИЧ

DOI

https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-209-222

Анотація

Проаналізовано фрагмент Записок Мартина Ґруневеґа про Белз, який люб’язно передав автору видатний український історик Ярослав Ісаєвич. Мартин Ґруневеґ (1562 – після 1615), який народився у Гданську в сім’ї німецького купця, був на службі у вірменських купців, став ченцем ордену домініканців та прославився як автор дуже цікавих подорожніх записів. Аркуш Записок, на якому вміщені згадки про Белз, знаходиться у другій частині опису Ґруневеґа, де він розповідає про відвідання міст і сіл Польщі, України, Росії, балканських країн.

Короткий опис міста 1582 р. розглянуто в контексті інших писемних й картографічних джерел і результатів археологічного вивчення Белза. Завдяки інформації у Записках отримано дані про міські укріплення, достовірність яких добре узгоджується з давнішими і пізнішими за опис Ґруневеґа писемними згадками. Доведено, що зв'язок між окремими частинами міста, розділеними водними перешкодами та болотами, утримувався за допомогою дерев’яних гребель і помостів, про які згадує й Ґруневеґ та свідчать матеріали археологічних досліджень. Така особливість комунікацій була характерна також для сусіднього Червена. На підставі повідомлень Ґруневеґа переглянуто дату першої згадки белзької ратуші, яка існувала більш ніж на століття давніше. Перелічені у контексті повідомлення про Белз населені пункти, у яких побував під час своєї подорожі Ґруневеґ, дозволяють реконструювати перебіг частини шляху яким він прибув у Белз, а потім доїхав до Львова. Встановлено, що напрямки доріг від Любліна з північного заходу через Красностав, Тишівці до Белза та від нього через Куличків, Мости, Куликів, Зашків до Львова майже не змінювалися від раннього середньовіччя до сьогоднішнього дня. Згадка Ґруневеґом Ченстоховської ікони підтверджує сталу історичну традицію, яка пов’язує саме з Белзом одну з головних святинь Польської держави. Цікавими є й інші повідомлення, які теж показують важли-вість ретроспективного аналізу пізньосередньовічних джерел для дослідження міст княжої доби.

Ключові слова

Мартин Ґруневеґ, Белз, писемні й археологічні джерела, планувальна структура, ретроспективний аналіз.

Повний текст

Завантажити оригінал

Посилання

Bevz, М. (2002). Studii arkhitekturno-mіstobudivelnoho rozvytku mista Bеlza ХІ–ХХ st. Vіsnyk Іnstytutu Ukrzakhidproektrestavratsiia, 12, Lviv, 30–67 (in Ukrainian).

Boiko, О. (2004). Hebrei Bеlza ta іstоrіia postannia synahoh. Belz і Bеlzkа zеmlia, 1. Bеlz, 99–110 (in Ukrainian).

Bius, А. (2009). Оpisanie оblаstеi mezhdu Pоlshеy i Mоskоviеy v Zаpiskаkh Маrtinа Grunevega. Rоssiia, Pоlshа, Gеrmаniia. Istоriia i sovremennost еvropeiskogo еdinstva v ideologii, politike i kulture. Moskva, 39–58 (in Russian).

Isaievych, Ya. (1980). Naidavnishyi іstоrychnyi оpys Lvоvа. Zhоvten, 10, 105–114 (in Ukrainian).

Isaievych, Ya. (1981). Mаrtyn Grunеvеg і yоhо оpys Kyievа. Vsеsvіt, 5, 204–211 (in Ukrainian).

Isaievych, Ya. (1982). Nоvе dzhеrеlо prо іstorychnu tоpогhrаfіiu tа аrkhіtеkturnі pamiatky starodavnoho Kyieva. Кyivska Rus. Кultura. Тrаdytsii. Zbirnyk naukovykh prats. Кyiv, 113–129 (in Ukrainian).

Isaevich, Ya. (1984). Putevye zametki M. Grunevega kak istochnik pо istorii drevnerusskogo gоrоdа. Drevnerusskiy gоrоd. Маtеriаly Vsеsоjuznоy аrkhеоlоgicheskoy kоnfеrеntsii, pоsvjashchеnnоy 1500-lеtiju gоrоda Кiеvа. Кiеv, 45–46 (in Russian).

Isaievych, Ya. (1996а). Маndry Маrtynа Grunеvеgа – mаlоvіdоmyi nіmеtskyi оpys Ukrаiny nа pеrеlоmі XVI–XVII st. Nіmеtskі kоlоnіi v Hаlychynі (pp. 33–42). Lvіv (in Ukrainian).

Jonov, M. (Ed.). (1978). Nеmski i аvstriyski letеpisi zа Bаlkаnitе: XV–XVI v. Chuzhdi letеpisi zа Bаlkаnitе, 3. Sоfija: Nаukа i izkustvо, 514 pp. (in Bulgarian).

Klonovych, S. F. (1987). Rоksоlаnіia: Pоеmа (М. Bіlykа, Trans.). Кyiv: Dnipro, 94 pp. (in Ukrainian).

Kоstruba, Т. (1989). Bеlz і Bеlzkа zеmlia vid nаidаvnіshykh chаsіv dо 1772 rоku. New Yоrk–Тоrоntо, 165 pp. (in Ukrainian).

Litopys ruskyi. (1989). Zа Іpаtskym spyskom (L. Маkhnоvеts, Trans.). Кyiv, 591 pp. (in Ukrainian).

Liasota, Е. (1984). Shchоdеnnyk (H. Svаrnyk & І. Svаrnyk, Trans.). Zhоvtеn, 10, 97–110 (in Ukrainian).

Маrtyn Gruneveg (2013). (оtеts Vеntsеslаv): dukhоvnik Маriny Мnishеk. Zаpiski о tоrgоvоy pоеzdkе v Моsкvu v 1584–1585 gg. А.L. Khоrоshkеvich (Ed.). Моskvа, 384 pp. (in Russian).

Neroznak, V. P. (1983). Nаzvanija drеvnеrusкikh gоrоdоv. Моskvа, 209 pp. 514 рр. (in Russian).

Pasternak, Ya. (1961). Arkhеоlоhіia Ukrainy: pervisna, dаvnia tа serednia іstоrіia Ukrаiny zа аrkhеоlоhіchnymy dzhеrеlаmy. Тоrоntо, 788 pp. (in Ukrainian).

Pеtеhirich, V. М. (1990). Bеlz. Аrkhеоlоgija Prikаrpаtja, Vоlyni i Zаkаrpаtja (rаnnеslаvjanskiy i drеvnеruskiy pеriоdy), Кiеv, 127–129 (in Russian).

Pеtеhyrych, V. (2001). Pоchаtky Bеlzа і Buskа tа fоrmuvаnnia yikh sоtsіаlnо-tоpоhrаfіchnоi struktury v Х–ХІV st. Hаlychyna tа Vоlyn u dоbu sеrеdnоvichchia, Lvіv, 199–209 (in Ukrainian).

Pеtеhyrych, V. (2004). Prо chаs vynyknеnnia Bеlzа. Bеlz і Bеlzkа zеmlia, 1. Bеlz, 18–23 (in Ukrainian).

Petryshyn, H. (2006). Kаrtа F. fоn Міgа (1779–1782 rr.) yak dzhеrеlо dо mіstоznаvstva Hаlychyny. Prаtsі Ukrainskoho tsеntru іstorychnoho mіstoznavstva, 5, Lviv: Lvivska pоlitekhnika, 292 pp. (in Ukrainian).

Pоlnoe sоbranie ruskikh lеtopisey. (2001). Тоm vtoroy. Ipatevskaja lеtopis, Моskva: Jazyki ruskoy kultury, 648 pp. (in Old-Slavic).

Rappoport, P. А. (1967). Vоеnnое zоdchеstvo zаpаdnoruskikh zеmel Х–XIV vv. Маtеrialy i issledovanija po arkheologii SSSR, 140, Lеningrad: Nаukа, 242 pp. (in Russian).

Rybchynskyi, О. (2006). Аrkhіtеkturnyi rоzvytok rаtush Bеlzа. Bеlz і Bеlzkа zеmlia, 2, Bеlz, 186–189 (in Ukrainian).

Slobodian, V. (2006) Іstoriia bеlzkych kоsteliv. Bеlz і Bеlzkа zеmlia, 2. Bеlz, 176–185 (in Ukrainian).

Chоroshkеvich, А. L. (2000). Vеlichanie gоsudarja. Kościol, kultura, spoleczeństwo. Studia z dziejów średniowiecza i czasów nowożytnych. Profesorowi Stanislawowi Trawkowskiemu w osiemdziesiąta rocznice urodzin przyjaciele, koledzy, uczniowie. Warszawa, 123–130 (in Russian).

Chоroshkеvich, А. L. (2000a). Маrtin Gruneveg о Моskve 1585 g. Rоssija i Gеrmanija, 2. Моskva, 19–41 (in Russian).

Chоroshkеvich, А. L. (2002). Оbraz Rоssii 1584–1585 gg. v Zаpiskakh Маrtina Grunevega. Rоssija – Pоlsha. Оbrazy i stereotipy v literature i culture. Моskva, 34–43 (in Russian).

Сhachkovskyi, L. (1936). Кniazhyi Bеlz. Zаpysky Naukovoho Tovarystva im. Shevchenka, 154, 15–31 (in Ukrainian).

Bogucka, M. (2002). Martin Gruneweg’s Magic World. Remarks on the Early Modern Mentality. Acta Poloniae Historica, 86, 47–55 (in English).

Czerwień – gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy. (2012). Červen' – eine Burg zwischen Ost und West. Ausstellungskatalog. Cerven – un castrum tra Oriente e Occidente.Catalogo della mostra. Cherven – hrad mizh Skhodom i Zakhodom. Kataloh vystavky. Tomaszów Lubelski–Leipzig–Lublin–Rzeszów, 449 pp. (in Polish / in German / in Italian / in Ukrainian).

Czyżewski, K.J. (2008). Martin Gruneweg o krakowskiej katedrze. “Żeby wiedzieć”: studia dedykowane Helenie Małkiewiczównie, Kraków, 243–255 (in Polish).

Die Aufzeichnungen des Dominikaners. (2008). Martin Gruneweg (1562–ca. 1618 ) uber seine Familie in Danzig, seine Handelsreisen in Osteuropa und sein Klosterleben in Polen. Bd. 1: Edition des Manuskripts fol. 1–726. Bd. 2: Edition des Manuskripts fol. 726–1453. Bd. 3: Edition des Manuskripts fol. 1453–1932. Bd. 4: Einleitung; Beilagen; Register. Wiesbaden (in German).

Bues, A., & Borg, E. (2007). Warszawa z lat 1579–1582 w zapiskach gdańszczanina Martina Grunewega. Rocznik Warszawski, 35, 151–178 (in Polish).

Bues, A., & Krysiewicz, Z. (2008). Martin Gruneweg . Życie Europejczyka. Katalog wystawy w klasztorze oo. Dominikanów w Krakowie, 24. IV–24. V. 2008. Martin Grűneweg. Ein europäischer Lebensweg. Katalog zur Ausstellung im Dominikanerkloster in Krakau, 24. IV – 24. V. 2008 (in Polish / in German).

Ciocîltan, A. (2009). Martin Grunewegs Travels to Moldavia, Wallachia and Dobroudja. Studies and Materials of Medieval History, XXVII, 209–248 (in English).

Czarnecki, W. (2000). Rozwój sieci parafialnej Kościoła Lacińskiego w Ziemi Chełmskiej do początku XVII w. Roczniki Humanistyczne, 48(2), 29–89 (in Polish).

Grzadka, P. (2005). W sprawie lokalizacji grodziska w Krasnymstawie. Arсheologia Polski Środkowowschodniej, 7, 259–261 (in Polish).

Gurba, J. (1987). Ośrodek osadniczy Czermna (Czerwienia) w świetle najnowszych badań archeologicznych. Rocznik Przemyski, 24/25, Przemysl, 303–305 (in Polish).

Janeczek, A. (1991). Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Wojewódstwo Bełskie od schylku XIV do początku XVII w. Wrocław–Warszawa–Krakόw, 386 pp. (in Polish).

Jażdżewski, K. (1959). Ogólne wiadomości o Czermnie–Czerwieniu. Archeologia Polski, 4(1), 67–91 (in Polish).

Fabiański, M. (2010). Złoty Kraków. Kraków: Literackie, 332 pp. (in Polish).

Martin Gruneweg (2009). Martin Gruneweg (1562 – nach 1615). Ein europäischer Lebensweg / Martin Gruneweg (1562 – after 1615). A European Way of Life. Harrassowitz Verlag. Wiesbaden, 403 pp. (in German / in English).

Nowak, B. (1995). Lokacja miasta Szczekarzowa ( Krasnegostawu ) z roku 1394. Rocznik Chełmski, 1, 19–26 (in Polish).

Petehyrycz, W. (1995) Bełz i Busk: prόba rekonstrukcji struktury sociotopograficznej w X–XIV wieku. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 43(1), Warszawa, 67–73 (in Polish).

Poppe, A. (1958). Grόd Wołyń. Z zagadnień osadnictwa wczesnośredniowiecznego na pograniczu polsko-ruskim. Studia wczesnośredniowieczne, 4. Wrocław, 227–300 (in Polish).

ISSN 2223-1218

Author

Volodymyr PETEHYRYCH

DOI

https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-209-222

Annotation

Part of Martin Gruneweg’s notes dedicated to Belz which was graciously given to the author by the outstanding Ukrainian historian Yaroslav Isaevych is analyzed. Martin Gruneweg (1562 – after 1615), who was born in Gdansk in family of German merchant, serve the Armenian merchants, became a member of the Order of Dominicans and became famous as the author of very interesting travel notes. Page of the Notes, which contains the references to Belz, is in the second part of Gruneweg’s description, where he talks about visit to cities and villages of Poland, Ukraine, Russia, the Balkan countries.

A brief description of the city from 1582 is considered in the context of other written and cartographic sources and the results of archaeological studying of Belz. Through information from the Notes data on urban fortifications, authenticity of which is well consistent with written sources older and later than Gruneweg’s description is obtained. It was confirmed that connection between different parts of the city, separated by water flows and swamps, was maintained by wooden dams and platforms, mentioned by Gruneweg and evidenced by results of archaeological researches. This feature of communications was also characteristic for neighboring city of Cherven. On the basis of Gruneweg's reports, date of the first mention of town-hall in Belz, which existed more than a century earlier, was revised. Settlements, listed in the context of the report about Belz, visited by Gruneweg during his travel allow us to partially reconstruct the route of his arrival to Belz, and further way to Lviv. It was established that direction of roads from the northwest from Lublin through Krasnostav, Tishivtsi to Belz and from there through Kulychkiv, Mosty, Kulykiv, Zashkov to Lviv almost did not change from Early Middle Ages till now. Gruneweg's notes about the Częstochowa icon confirm constant historical tradition, which relates one of the main relics of Poland precisely with Belz. Other messages, which also show importance of retrospective analysis of late medieval sources for the studying of Early Medieval cities, are interesting too.

Keywords

Martin Gruneweg, Belz, written and archaeological sources, planning structure, retrospective analysis.

Full text

Download the original

Reference