БАГАТОШАРОВА ПАМ’ЯТКА ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ТИМКІВ НА СЕРЕДНЬОМУ ПРИДНІСТЕР’Ї

Автор
Тарас ТКАЧУК, Яна ЯКОВИШИНА, Сергій ЛИСЮК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-236-255
Анотація

Стаття присвячена публікації нових матеріалів з трипільського поселення Тимків у Середньому Придністер’ї. На жаль, воно пограбоване нелегальними копачами. За уцілілими матеріалами з’ясовано, що пам’ятка багатошарова, помітні також контакти між локальними групами трипільської культури.

Найраніший шар пам’ятки нечисельний і відноситься до кінця етапу ВІ. Знаходимо багато аналогій у кераміці серед інших поселень цього часу. Керамічний комплекс другого шару поселення датований етапом В II. Його стилістика має риси синтезу традицій розписів двох локальних груп трипільської культури того часу. Такі орнаментальні схеми, як горизонтальні S-подібні дуги, вертикальні великі овали, з’єднані тонкими лініями, елементи “лицьових” розписів на великих вінцях кратерів, притаманні для орнаментики посуду мерешовської групи. До яскравих впливів шипинецьких традицій у розписах посуду з Тимкова відносяться вертикальні білі й чорні паралельні лінії і стрічки, нанесені поверх орнаментації або просто на поверхню кубків. Третій шар належить поселенню петренської групи етапу СI. Серед фрагментів посуду з третьої верстви Тимкова перебувають такі, що є впливами або “імпортами” за своїми орнаментами або ж формами, зокрема деякі стилістичні та морфологічні риси знаходять аналогії серед столового посуду (і його орнаментики) бадразької локальної групи трипільської культури, найближчі поселення якої розташовувалися неподалік, на території сходу сучасної Чернівецької області.

Ключові слова

енеоліт, Трипілля, кераміка, орнаментація, етап ВІ, мерешовська група, шипинецька група, петренська група.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Burdo, N. B. (2018). Struktura i social'nye modeli kul'tury Kukuten' A–Tripol'e B I. Stratum plus, 2, 17–34 (in Russian).

Vynokur, I. S., Hutsal, A. F., Peniak, S. I., Tymoshchuk, B. O., & Yakubovskyi, V. L. (1984). Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy. Khmelnytska, Chernivetska, Zakarpatska oblasti. Kyiv, 224 pp. (in Ukrainian).

Husiew, S. O. (1995). Trupilska kultura Seredn’oho Pobuzia rubezy IV–III tys. do n. e. Vinnicia, 304 pp. (in Ukrainian).

Kandyba, O. (2007). Shypyntsi. Mystetstvo ta vyroby odnoho neolitychnoho selyshcha. O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 111–250). Kyiv (in Ukrainian).

Kolesnykov, O. H. (1985). Novi poselennia serednoho Trypillia v Podnistrov’i. Arkheolohiia, 49, 49–53 (in Ukrainian).

Kosakivskyi, V. A., & Rud, V. S. (2009). Arkheolohichni doslidzhennia 2007–2009 rokiv. Busha. Pryroda, arkheolohiia, istoriia, etnohrafiia, folklor. Vinnytsia, 27–44 (in Ukrainian).

Markiewuch, V. I. (1981). Pozdnietripolskie plemena Sewernoi Moldawii. Kisheniew, 194 pp. (in Russian).

Palaguta, I. V. (2016). Tripol'skaja kul'tura v nachale razvitogo perioda (BІ): otnositel'naja hronologija i lokal'nye varianty pamjatnikov. Kiev, 410 pp. (in Russian).

Popowa, T. A. (2003). Poluwaniw Jar. K ewolucii tripolskoi kultury w Sredniem Podniestrowie. Sankt-Piterburg, 240 pp. (in Russian).

Skakun, N. N., & Starkowa, E. H. (2003). Osobennosti keramiceskoho kompleksa tripolskoho poselenia Bodaki. Trupilski poselenia-hihanty. Materialy miznarodnoi konferencii. Kyiv, 148–160 (in Russian).

Sokhatskyi, M. (2006). Doslidzhennia poselennia Zbruchanske na Borshchivshchyni. Litopys Borshchivshchyny, 11. Borshchiv, 3–7 (in Ukrainian).

Starenkyi, I., & Levinzon, Ye. (2018). Doslidzhennia arkheolohichnoi ekspedytsii Kamianets-Podilskoho derzhavnoho muzeiu-zapovidnyka u 2018 r. Arkheolohiia i fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv VIII Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kam’ianets-Podilskyi, 8–26 (in Ukrainian).

Tkaczuk, T. (1999). Keramichnui komplex z Nezwuska III i joho znatchenia dla henezusy trupiskoi kultury na terutorii Halutchuny, Bukowuny i Podilia. Wisnuk Prukarpatskoho uniwersutety, 2. Iwano-Frankiwsk, 11–16 (in Ukrainian).

Tkachuk, T. (2018). Poselennia badrazkoi hrupy na Bukovyni. Arkheolohiia Bukovyny. Zdobutky i perspektyvy. Tezy dopovidei II naukovoho seminaru. Chernivtsi, 80–82 (in Ukrainian).

Chernysh, E. K. (1962). K istorii naselenia eneolititcheskoho wremeni w Sredniem Podniestrowie. Neolit i eneolit Juha ewropeiskoi chasti SSSR. Materialy i isledowania po archeologii USSR, 102, 5–85 (in Russian).

Shmahlii, M. M., Ruzow, S. M., & Dudkin, W. P. (1985). Trupilskie poselenia Konowka w Seredniomy Podnistrow’i. Archeologia, 52, 42–52 (in Ukrainian).

Dumitrescu, V. (1963). Oreginea si evolutia culturii Cucuteni-Tripolie. Studii єI CercetгRi De Istorie Veche, 15, 285–305 (in Romanian).

Krutz, V., & Ryzhov, S. (2000). Tripolye cultures in Volhynia (Gorodsk-Volhynian group). Baltic-Pontic studies, 9. Poznaс, 86–110.

Marinescu-Bоlcu, S. (1989). Ceramica cucutenian de la Drgușeni: tradiții, creații, proprii, aspecte regionale. Studii i Cercetг Ri De Istorie Veche, 40(3). București, 215–241 (in Romanian).

Schmidt, H. (1932). Cucuteni. Hubert Schmidt. București, 190 pp. (in Romanian).

 

ISSN 2223-1218

Author
Taras TKACHUK, Yana YAKOVYSHYNA, Sergiy LYSIUK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-236-255
Annotation

New materials from Trypillia settlement of Tymkiv in Middle Dnister region is published at the article. Unfortunately, it was robbed by illegal diggers. According to preserved materials, it was found that the site is multilayered; also contacts between local groups of Trypillia culture are noticeable.

The earliest layer of the site is presented by small collection of finds and belongs to the final of stage BII. We can find many analogies for it among ceramics from other settlements of this period. Ceramic complex of layer II of this settlement is dated back to stage BII. Its stylistics has features of the synthesis of traditions of paintings of two local groups of Trypillia culture of that time. Such ornamental schemes, as horizontal S-shaped arches, large vertical ovals connected by thin lines, elements of “facial” paintings on the great rims of craters are typical for ornamentation of ceramic ware of Mereshivka group. Vertical white and black parallel lines and stripes placed over ornamentation or simply on the surface of goblets represent bright influences of Shypyntsi traditions of paintings of ceramic ware from Tymkiv. The third layer belongs to settlement of the Petren group of stage CI.

Among fragments of ceramic ware from third layer of Tymkiv there are ones, which represent influences or “imports” according to their ornaments or forms. In particular, some stylistic and morphological features have analogies among tableware (and its ornaments) of Bădragii local group of Trypillia culture, the closest settlements of which are located not far from there, in the eastern part of modern Chernivtsi region.

Keywords

Eneolithic, Trypillia, ceramic ware, ornamentation, stage BI, Mereshivka group, Shypyntsi group, Petren group.

Reference

Burdo, N. B. (2018). Struktura i social'nye modeli kul'tury Kukuten' A–Tripol'e B I. Stratum plus, 2, 17–34 (in Russian).

Vynokur, I. S., Hutsal, A. F., Peniak, S. I., Tymoshchuk, B. O., & Yakubovskyi, V. L. (1984). Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy. Khmelnytska, Chernivetska, Zakarpatska oblasti. Kyiv, 224 pp. (in Ukrainian).

Husiew, S. O. (1995). Trupilska kultura Seredn’oho Pobuzia rubezy IV–III tys. do n. e. Vinnicia, 304 pp. (in Ukrainian).

Kandyba, O. (2007). Shypyntsi. Mystetstvo ta vyroby odnoho neolitychnoho selyshcha. O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 111–250). Kyiv (in Ukrainian).

Kolesnykov, O. H. (1985). Novi poselennia serednoho Trypillia v Podnistrov’i. Arkheolohiia, 49, 49–53 (in Ukrainian).

Kosakivskyi, V. A., & Rud, V. S. (2009). Arkheolohichni doslidzhennia 2007–2009 rokiv. Busha. Pryroda, arkheolohiia, istoriia, etnohrafiia, folklor. Vinnytsia, 27–44 (in Ukrainian).

Markiewuch, V. I. (1981). Pozdnietripolskie plemena Sewernoi Moldawii. Kisheniew, 194 pp. (in Russian).

Palaguta, I. V. (2016). Tripol'skaja kul'tura v nachale razvitogo perioda (BІ): otnositel'naja hronologija i lokal'nye varianty pamjatnikov. Kiev, 410 pp. (in Russian).

Popowa, T. A. (2003). Poluwaniw Jar. K ewolucii tripolskoi kultury w Sredniem Podniestrowie. Sankt-Piterburg, 240 pp. (in Russian).

Skakun, N. N., & Starkowa, E. H. (2003). Osobennosti keramiceskoho kompleksa tripolskoho poselenia Bodaki. Trupilski poselenia-hihanty. Materialy miznarodnoi konferencii. Kyiv, 148–160 (in Russian).

Sokhatskyi, M. (2006). Doslidzhennia poselennia Zbruchanske na Borshchivshchyni. Litopys Borshchivshchyny, 11. Borshchiv, 3–7 (in Ukrainian).

Starenkyi, I., & Levinzon, Ye. (2018). Doslidzhennia arkheolohichnoi ekspedytsii Kamianets-Podilskoho derzhavnoho muzeiu-zapovidnyka u 2018 r. Arkheolohiia i fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv VIII Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kam’ianets-Podilskyi, 8–26 (in Ukrainian).

Tkaczuk, T. (1999). Keramichnui komplex z Nezwuska III i joho znatchenia dla henezusy trupiskoi kultury na terutorii Halutchuny, Bukowuny i Podilia. Wisnuk Prukarpatskoho uniwersutety, 2. Iwano-Frankiwsk, 11–16 (in Ukrainian).

Tkachuk, T. (2018). Poselennia badrazkoi hrupy na Bukovyni. Arkheolohiia Bukovyny. Zdobutky i perspektyvy. Tezy dopovidei II naukovoho seminaru. Chernivtsi, 80–82 (in Ukrainian).

Chernysh, E. K. (1962). K istorii naselenia eneolititcheskoho wremeni w Sredniem Podniestrowie. Neolit i eneolit Juha ewropeiskoi chasti SSSR. Materialy i isledowania po archeologii USSR, 102, 5–85 (in Russian).

Shmahlii, M. M., Ruzow, S. M., & Dudkin, W. P. (1985). Trupilskie poselenia Konowka w Seredniomy Podnistrow’i. Archeologia, 52, 42–52 (in Ukrainian).

Dumitrescu, V. (1963). Oreginea si evolutia culturii Cucuteni-Tripolie. Studii єI CercetгRi De Istorie Veche, 15, 285–305 (in Romanian).

Krutz, V., & Ryzhov, S. (2000). Tripolye cultures in Volhynia (Gorodsk-Volhynian group). Baltic-Pontic studies, 9. Poznaс, 86–110.

Marinescu-Bоlcu, S. (1989). Ceramica cucutenian de la Drgușeni: tradiții, creații, proprii, aspecte regionale. Studii i Cercetг Ri De Istorie Veche, 40(3). București, 215–241 (in Romanian).

Schmidt, H. (1932). Cucuteni. Hubert Schmidt. București, 190 pp. (in Romanian).

 

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.