ПОХОВАННЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIIІ СТОЛІТТЯ ПОБЛИЗУ БАКОТСЬКОГО ПЕЧЕРНОГО МОНАСТИРЯ
Ця стаття – результат охоронних археологічних досліджень поблизу пам’ятки національного значення № 220005-Н “Бакотський скельний монастир”. Польові роботи, атрибуцію і датування рухомого археологічного матеріалу провели учасники Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП “НДЦ «ОАСУ»” ІА НАНУ. Антропологічний аналіз виконав лаборант відділу біоархеології Інституту археології НАНУ Ю. Долженко.
Проаналізовано парне поховання жінки з дитиною та сліди споруди. Подано стислий огляд результатів досліджень Бакотського монастиря і його периферії. Особливу увагу приділено роботам, що стосувалися вивчення давньоруських поховальних пам’яток на території літописної Бакоти. Проаналізовано особливості поховального обряду. Проведено порівняльно-типологічний аналіз поховального інвентарю. Положення та орієнтація похованих, низка датованих аналогій з колекцій давньоруської металопластики, топографія знахідки дозволяють віднести поховання до пам’яток християнської поховальної традиції Середнього Подністров’я другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ ст.
Вперше до матеріалів давньоруських поховань Бакоти застосовано низку антропологічних методів: краніометрію, краніоскопію, краніофенетику, остеометрію. За даними краніології визначено, що череп належав жінці 20–30 років доброї збереженості, за черепним індексом мезокранний. За таблицею Т. Рудич, череп потрапляє до категорії мезокранних зі середньою шириною обличчя краніологічних типів, де перебувають полянки київські.
Проаналізовано знахідки із заповнення нововиявленої споруди. Фрагментам гончарної кераміки знайдено відповідники в типологічних схемах давньоруської гончарної кераміки регіону.
Проведені дослідження підтверджують висновки попередніх дослідників старожитностей Бакоти щодо існування світського цвинтаря, пов’язаного з печерним монастирем, та наземних споруд, що входили в його інфраструктуру.
поховання, Бакота, печерний монастир, християнство, металопластика, антропологія, краніологія, остеометрія.
Alekseev, V. P., & Debec, G. F. (1964). Kraniometrija. Metodika antropologicheskih issledovanij. Moskva, 127 pp. (in Russian).
Alekseev, V. P. (1966).
Osteometrija. Metodika antropologicheskih issledovanij. Moskva, 251 pp.
(in Russian).
Antonovich, V. B. (1886). O skal'nyh peshherah na beregu Dnestra v Podol'skoj gubernii. Trudy VI Arheologicheskogo sezda, 1. Odessa, 101–102 (in Russian).
Antonovich, V. B. (1891). Bakotskij skal'nyj monastyr' (Ob#jasnenie k risunkam). Kievskaja starina, 10. Kiev, 108–116 (in Russian).
Bazhenov, O. L. (2004). Mista davnoruskoho Ponyzzia v litopysakh. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, 112–121 (in Ukrainian).
Bazhenov, O., & Mehei, V. (2007). Pro perspektyvy doslidzhennia Bakotskoho pechernoho monastyria. Materialy XII Podilskoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii, 1. Kam’ianets-Podilskyi, 210–214 (in Ukrainian).
Buzian, H., & Teteria, D. (2012). Novi znakhidky stavrohrafichnykh starozhytnostei davnoruskoho chasu na terytorii tsentralnoi Pereiaslavshchyny. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 31, 57–62 (in Ukrainian).
Bunak, V.V. (1962). Antropologicheskie tipy russkogo naroda i voprosy istorii ih formirovanija. Kratkie soobshhenija Instituta jetnografii, 36, 76–82 (in Russian).
Vamush, A. (2009). Skronevi prykrasy zhinochoho holovnoho uboru davnoruskoho naselennia ukrainskoho Prykarpattia. Pytannia istorii Ukrainy, 12, 227–233 (in Ukrainian).
Vynokur, I. S., & Horishnii, P. A. (1994). Bakota. Stolytsia davnoruskoho Ponyzzia. Kam’ianets-Podilskyi, 362 pp. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (1998). Chornivska feodalna ukriplena sadyba XII–XIII st. Chernivtsi, 153 pp. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (2010). Honcharna sprava ta kukhonni horshchyky silskoho naselennia na terytorii mizh Verkhnim Siretom ta Serednim Dnistrom u X – pershii polovyni XIII st. Pytannia istorii Ukrainy, 13, 108–116 (in Ukrainian).
Gorishnij, P. A., & Jura, R. A. (1975). Raskopki v selah Bakota i Studenica na Dnestre. Arheologicheskie otkrytija 1975. Moskva, 317–318 (in Russian).
Gul'dman, V. K. (1901). Pamjatniki stariny v Podolii (Materialy dlja sostavlenija arheologicheskoj karty Podol'skoj gubernii). Kamenec-Podol'skij, 401 pp. (in Russian).
Zanina-Pokrovskaja, V. S. (1972). O forme al'veoljarnoj dugi u rannih jetnicheskih grupp. Voprosy antropologii, 42. Moskva, 119–129 (in Russian).
Zakhar’iev, V. A. (2016). Naidavnishi arkheolohichno doslidzheni khrystyianski sviatyni Khmelnychchyny. Khmelnytskyi, 56 pp. (in Ukrainian).
Kajl', V. A., & Nechitajlo, V. V. (2006). Katalog natel'nyh hristianskih krestov, podvesok i nakladok s izobrazheniem kresta perioda Kievskoj Rusi X–XIII stoletij. Lugansk, 187 pp. (in Russian).
Kokorkina, N. A. (2013). Nagrudnye kresty drevnerusskogo vremeni iz arheologicheskih kollekcij Gosudarstvennogo Vladimiro-Suzdal'skogo muzeja-zapovednika. Vladimir, 76 pp. (in Russian).
Kutasov, S. N., & Seleznjov, A. B. (2010). Natel'nye kresty, krestovkljuchennye i krestovidnye podveski (nauchnoe izdanie). Moskva, 320 pp. (in Russian).
Malevskaja, M. V. (1969). K voprosu o keramike Galickoj zemli XII–XIII vv. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii Akademii Nauk Sojuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik, 120, 3–14 (in Russian).
Malevskaja-Malevich, M. V. (2005). Keramika zapadnorusskih gorodov X–XІІІ vekov. Trudy Instituta istorii material'noj kul'tury Rossijskoj Akademii nauk, XVII. Sankt-Peterburg, 160 pp. (in Russian).
Maiarchak, S. P. (2006). Arkheolohichni pam’iatky IX–XIII st. Livoberezhzhia Serednoho Podnistrov’ia. Kam’ianets-Podilskyi, 96 pp. (in Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2008). Pokhovannia i rozvytok pokhovalnoho obriadu v davnoruskoho naselennia Livoberezhzhia Serednoho Podnistrov’ia. Arkheolohiia, 2, 30–39 (in Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2009). Litopysni Bakota i Ponyzzia u Serednomu Podnistrov’i. Arkheolohiia, 2, 23–33 (in Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2012). Pasport
pam’iatky arkheolohii natsionalnoho znachennia “Bakotskyi skelnyi monastyr”.
Arkhiv viddilu okhorony pam’iatok istorii ta kultury u Khmelnytskii oblasti, Khmelnytskyi
(in Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2015). “Hryhoryi vozdvyh mesto se”. Zdobutky ta perspektyvy doslidzhen Bakotskoho serednovichnoho pechernoho monastyria. Available from: https://goo.gl/0ycHsR (in Ukrainian).
Melnyk, V. A. (2015). Stinopys skelnoho monastyria u Bakoti. Volynska ikona: doslidzhennia ta restavratsiia. Naukovyi Zbirnyk, Materialy XXII Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (m. Lutsk, 21–22 zhovtnia 2015 r.), 22. Lutsk, 86–88 (in Ukrainian).
Mel'nik, E. N. (1886). Sledy megaliticheskih sooruzhenij v nekotoryh mestnostjah Juzhnoj Rossii. Trudy VI Arheologicheskogo sezda, 1. Odessa, 103–134 (in Russian).
Nechitajlo, P. A. (2012). K voprosu datirovki peshhernogo monastyrja v sele Malievcy. Speleologija i spelestologija. Sbornik materialov III Mezhdunarodnoj nauchnoj zaochnoj konferencii. Naberezhnye Chelny, 132–136 (in Russian).
Nechitajlo, P. A., & Ridush, B. T. (2013). Sledy hristianskogo peshhernogo kompleksa okolo sela Studenica na Srednem Dnestre. Speleologija i spelestologija. Sbornik materialov IV Mezhdunarodnoj nauchnoj zaochnoj konferencii. Naberezhnye Chelny, 316–321 (in Russian).
Pyvovarov, S. (2006). Serednovichne naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Prutu ta Serednoho Dnistra. Chernivtsi, 299 pp. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S., & Vamush, A. (2011). Skronevi kiltsia v serednovichnykh starozhytnostiakh Bukovyny. Pytannia starodavnoi ta serednovichnoi istorii, arkheolohii i etnolohii, 1, 70–80 (in Ukrainian).
Plamenytska, O. A. (2000). Novyi pohliad na pochatky skelnoi khrystyianskoi arkhitektury v Ukraini-Rusi (skelni monastyri Naddnistrianshchyny). Ukrainska Akademiia Mystetstva: Doslidnytski ta naukovo-metodychni Pratsi, 7. Kyiv, 144–151 (in Ukrainian).
Plamenytska, O. A. (2001). Khrystyianski sviatyni Kam’iantsia na Podilli. Kyiv, 304 pp. (in Ukrainian).
Plamenytska, O. A. (2005). Sakralna arkhitektura Kam’iantsia na Podilli. Kam’ianets-Podilskyi, 388 pp. (in Ukrainian).
Ridush, B. T. (2008). Bakotsko-Komarivskyi bilateralnyi skelno-pechernyi kompleks. Arkheolohichni studii, 3. Kyiv–Chernivtsi, 223–240 (in Ukrainian).
Rudych, T. O. (2007). Rol naselennia Cherniakhivskoi kultury u formuvanni antropolohichnoho skladu slov’ianskoi liudnosti Ukrainy druhoi polovyny I–pochatku II tys. n. e. Arkheolohiia, 3. Kyiv, 47–58 (in Ukrainian).
Savytskyi, V. (2014). Nahrudni miniatiurni khresty ta pidvisky z khrestamy kniazhoi doby u zbirtsi Liubomlskoho kraieznavchoho muzeiu. Kniazha doba: istoriia i kultura, 8, 181–207 (in Ukrainian).
Secinskij, E. I. (1891). Raskopki drevnego skal'nogo monastyrja v s. Bakote Ushickogo uezda. Podol'skie eparhial'nye vedomosti, 46, 1–9 (in Russian).
Secinskij, E. I. (1892). Raskopki Bakotskogo monastyrishha v 1892 godu. Podol'skie eparhial'nye vedomosti, 39, 706–708 (in Russian).
Stanjukovich, A. K., Osipov, I. N., & Solov'jov, N. M. (2003). Tysjacheletie kresta. Proizvedenija russkoj hristianskoj metalloplastiki X–XX vekov iz chastnyh sobranij. Moskva, 62 pp. (in Russian).
Tymoshchuk, B. O. (1982). Davnoruska Bukovyna (X – persha polovyna XIV st.). Kyiv, 206 pp. (in Ukrainian).
Iahodynska, M. O. (2007). Novi kultovi rechi z davnoruskykh pam’iatok Zakhidnoho Podillia. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 11. Lviv, 346–357 (in Ukrainian).
Iahodynska, M. O. (2010). Yuvelirni vyroby z davnoruskykh pam’iatok Zakhidnoho Podillia (za materialamy Ternopilskoi oblasti). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy: zbirnyk naukovykh prats, 2. Kyiv, 235–248 (in Ukrainian).
Iakubovskyi, V. I. (2003). Skarby Bolokhivskoi zemli: naukove vydannia. Kam’ianets-Podilskyi, 159 pp. (in Ukrainian).
Bach, H. (1965). Zur Berechnung der Körperhöhe aus den langen Gliedmaßenknochen weiblicher Skelette. Anthrop. Anz. Jg. 29, 12–21 (in German).
Buxton, L. H. D., & Morant, G. D. (1933). Essential Craniological Technique. J. Roy. Anthrop. Inst., 63, 19–47.
Dupertius, C. W. J., & Hadden, A. (1951). On the Reconstruction of Stature From Long Bones. American Journal of Physical Anthropology, 9, 15–54.
Kozintsev, A. (1992). Homo. Ethnic epigenetics: A new approach Ethnische Epigenetik, 43(3). Jena–New York, 213–244.
Martin,
R. (1928). Lehrbuch der Anthropologie. In systematischer
Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthropologischen Methoden für
Studierende, Ärzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Zweiter
Band: kraniologie, osteologie Mit 281 abbildungen im Text, Bd. II, Jena, 1062 pp.
(in German).
Plamenicka, E., & Plamenicka, O. (1997). Mănăstirile în stîncă din zonan Nistrului de Mijoc: cercetare în bazamănăstirii Mihalovca dins. Bakota (sfîrsitulsecolului al 11-lea – începutulsecolului al 15-lea). SudEs: artă – cultură – civilizaţie, 4, Chişinau, 36–41 (in Romanian).
Trotter, M., & Gleser, G. C. (1958). A Re-Evaluation of Estimation of Stature Based on Measurements of Stature Taken During Life and of Long Bones after Death. American Journal of Physical Anthropology, 16 (1), 79–123.
Vallois, H. V. (1937). La duree de la vie chez l’homme fossile. L’Ànthropologie, 47, 499–532 (in French).
ISSN 2223-1218
The article deals with the results of protective archaeological studies near the Rocks-Caves Monastery in Bakota. In April 2017 members of architectural-archaeological expedition cleared up a double entombment of the women with the child and searched out a contour of the immersed building. These objects were placed in the section of the hill flank on the hiking trail between the wellsprings № 2 and № 3. The funerary implements, the buried woman pointing and her limbs position are typical for the Christian necropolises of the Middle Transnistrian Ancient Rus. Furthermore, the series of Ancient Russian entombments were examined on the South-Eastern outskirt of the monastery during previous years. There were some double entombments among them. It’s possible to conclude that the women with the child were buried in the 2nd half of 12th – the 1st half of 13th ct. on the base of the ceramic fragments in the funerary filling, wire-woven and similar with finger-ring temporal rings as well as of the cross worn next to the skin. The ruins, founded near the wellspring № 3 also belong to this period on the base of the fictile ware rims. Such anthropological methods as craniometry, cranioskopy, craniophenetic and osteometry were applied to the Ancient Russian entombments from Bakota for the 1st time. According to craniological data the well preserved skull belonged to the women of 20–30 years, its cranial index is mesocranic. The face is mesognathic, its absolute width and absolute length are moderate, its superior facial index is mesen. The face is strongly profiled on the upper as well as on the middle level. The general facial index is mesoprosopic. The orbits are wide and moderately high, they have a moderate height according to the index (mesoconchy). The nose is moderately high and narrow its relatival width is leptorhynic. The nasal bridge is considered as high. The nasal projection angle is big. The skull as well as the skulls of Kyivan Polans belongs to the series of mesocranic craniological types with moderately wide faces according to the table of T. Rudych.
entombment, Bakota, cave monastery, Christianity, repoussage, anthropology, craniology, osteometry.
Alekseev, V. P., & Debec, G. F. (1964). Kraniometrija. Metodika antropologicheskih issledovanij. Moskva, 127 pp. (in Russian).
Alekseev, V. P. (1966).
Osteometrija. Metodika antropologicheskih issledovanij. Moskva, 251 pp.
(in Russian).
Antonovich, V. B. (1886). O skal'nyh peshherah na beregu Dnestra v Podol'skoj gubernii. Trudy VI Arheologicheskogo sezda, 1. Odessa, 101–102 (in Russian).
Antonovich, V. B. (1891). Bakotskij skal'nyj monastyr' (Ob#jasnenie k risunkam). Kievskaja starina, 10. Kiev, 108–116 (in Russian).
Bazhenov, O. L. (2004). Mista davnoruskoho Ponyzzia v litopysakh. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, 112–121 (in Ukrainian).
Bazhenov, O., & Mehei, V. (2007). Pro perspektyvy doslidzhennia Bakotskoho pechernoho monastyria. Materialy XII Podilskoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii, 1. Kam’ianets-Podilskyi, 210–214 (in Ukrainian).
Buzian, H., & Teteria, D. (2012). Novi znakhidky stavrohrafichnykh starozhytnostei davnoruskoho chasu na terytorii tsentralnoi Pereiaslavshchyny. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 31, 57–62 (in Ukrainian).
Bunak, V.V. (1962). Antropologicheskie tipy russkogo naroda i voprosy istorii ih formirovanija. Kratkie soobshhenija Instituta jetnografii, 36, 76–82 (in Russian).
Vamush, A. (2009). Skronevi prykrasy zhinochoho holovnoho uboru davnoruskoho naselennia ukrainskoho Prykarpattia. Pytannia istorii Ukrainy, 12, 227–233 (in Ukrainian).
Vynokur, I. S., & Horishnii, P. A. (1994). Bakota. Stolytsia davnoruskoho Ponyzzia. Kam’ianets-Podilskyi, 362 pp. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (1998). Chornivska feodalna ukriplena sadyba XII–XIII st. Chernivtsi, 153 pp. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (2010). Honcharna sprava ta kukhonni horshchyky silskoho naselennia na terytorii mizh Verkhnim Siretom ta Serednim Dnistrom u X – pershii polovyni XIII st. Pytannia istorii Ukrainy, 13, 108–116 (in Ukrainian).
Gorishnij, P. A., & Jura, R. A. (1975). Raskopki v selah Bakota i Studenica na Dnestre. Arheologicheskie otkrytija 1975. Moskva, 317–318 (in Russian).
Gul'dman, V. K. (1901). Pamjatniki stariny v Podolii (Materialy dlja sostavlenija arheologicheskoj karty Podol'skoj gubernii). Kamenec-Podol'skij, 401 pp. (in Russian).
Zanina-Pokrovskaja, V. S. (1972). O forme al'veoljarnoj dugi u rannih jetnicheskih grupp. Voprosy antropologii, 42. Moskva, 119–129 (in Russian).
Zakhar’iev, V. A. (2016). Naidavnishi arkheolohichno doslidzheni khrystyianski sviatyni Khmelnychchyny. Khmelnytskyi, 56 pp. (in Ukrainian).
Kajl', V. A., & Nechitajlo, V. V. (2006). Katalog natel'nyh hristianskih krestov, podvesok i nakladok s izobrazheniem kresta perioda Kievskoj Rusi X–XIII stoletij. Lugansk, 187 pp. (in Russian).
Kokorkina, N. A. (2013). Nagrudnye kresty drevnerusskogo vremeni iz arheologicheskih kollekcij Gosudarstvennogo Vladimiro-Suzdal'skogo muzeja-zapovednika. Vladimir, 76 pp. (in Russian).
Kutasov, S. N., & Seleznjov, A. B. (2010). Natel'nye kresty, krestovkljuchennye i krestovidnye podveski (nauchnoe izdanie). Moskva, 320 pp. (in Russian).
Malevskaja, M. V. (1969). K voprosu o keramike Galickoj zemli XII–XIII vv. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii Akademii Nauk Sojuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik, 120, 3–14 (in Russian).
Malevskaja-Malevich, M. V. (2005). Keramika zapadnorusskih gorodov X–XІІІ vekov. Trudy Instituta istorii material'noj kul'tury Rossijskoj Akademii nauk, XVII. Sankt-Peterburg, 160 pp. (in Russian).
Maiarchak, S. P. (2006). Arkheolohichni pam’iatky IX–XIII st. Livoberezhzhia Serednoho Podnistrov’ia. Kam’ianets-Podilskyi, 96 pp. (in Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2008). Pokhovannia i rozvytok pokhovalnoho obriadu v davnoruskoho naselennia Livoberezhzhia Serednoho Podnistrov’ia. Arkheolohiia, 2, 30–39 (in Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2009). Litopysni Bakota i Ponyzzia u Serednomu Podnistrov’i. Arkheolohiia, 2, 23–33 (in Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2012). Pasport
pam’iatky arkheolohii natsionalnoho znachennia “Bakotskyi skelnyi monastyr”.
Arkhiv viddilu okhorony pam’iatok istorii ta kultury u Khmelnytskii oblasti, Khmelnytskyi
(in Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2015). “Hryhoryi vozdvyh mesto se”. Zdobutky ta perspektyvy doslidzhen Bakotskoho serednovichnoho pechernoho monastyria. Available from: https://goo.gl/0ycHsR (in Ukrainian).
Melnyk, V. A. (2015). Stinopys skelnoho monastyria u Bakoti. Volynska ikona: doslidzhennia ta restavratsiia. Naukovyi Zbirnyk, Materialy XXII Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (m. Lutsk, 21–22 zhovtnia 2015 r.), 22. Lutsk, 86–88 (in Ukrainian).
Mel'nik, E. N. (1886). Sledy megaliticheskih sooruzhenij v nekotoryh mestnostjah Juzhnoj Rossii. Trudy VI Arheologicheskogo sezda, 1. Odessa, 103–134 (in Russian).
Nechitajlo, P. A. (2012). K voprosu datirovki peshhernogo monastyrja v sele Malievcy. Speleologija i spelestologija. Sbornik materialov III Mezhdunarodnoj nauchnoj zaochnoj konferencii. Naberezhnye Chelny, 132–136 (in Russian).
Nechitajlo, P. A., & Ridush, B. T. (2013). Sledy hristianskogo peshhernogo kompleksa okolo sela Studenica na Srednem Dnestre. Speleologija i spelestologija. Sbornik materialov IV Mezhdunarodnoj nauchnoj zaochnoj konferencii. Naberezhnye Chelny, 316–321 (in Russian).
Pyvovarov, S. (2006). Serednovichne naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Prutu ta Serednoho Dnistra. Chernivtsi, 299 pp. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S., & Vamush, A. (2011). Skronevi kiltsia v serednovichnykh starozhytnostiakh Bukovyny. Pytannia starodavnoi ta serednovichnoi istorii, arkheolohii i etnolohii, 1, 70–80 (in Ukrainian).
Plamenytska, O. A. (2000). Novyi pohliad na pochatky skelnoi khrystyianskoi arkhitektury v Ukraini-Rusi (skelni monastyri Naddnistrianshchyny). Ukrainska Akademiia Mystetstva: Doslidnytski ta naukovo-metodychni Pratsi, 7. Kyiv, 144–151 (in Ukrainian).
Plamenytska, O. A. (2001). Khrystyianski sviatyni Kam’iantsia na Podilli. Kyiv, 304 pp. (in Ukrainian).
Plamenytska, O. A. (2005). Sakralna arkhitektura Kam’iantsia na Podilli. Kam’ianets-Podilskyi, 388 pp. (in Ukrainian).
Ridush, B. T. (2008). Bakotsko-Komarivskyi bilateralnyi skelno-pechernyi kompleks. Arkheolohichni studii, 3. Kyiv–Chernivtsi, 223–240 (in Ukrainian).
Rudych, T. O. (2007). Rol naselennia Cherniakhivskoi kultury u formuvanni antropolohichnoho skladu slov’ianskoi liudnosti Ukrainy druhoi polovyny I–pochatku II tys. n. e. Arkheolohiia, 3. Kyiv, 47–58 (in Ukrainian).
Savytskyi, V. (2014). Nahrudni miniatiurni khresty ta pidvisky z khrestamy kniazhoi doby u zbirtsi Liubomlskoho kraieznavchoho muzeiu. Kniazha doba: istoriia i kultura, 8, 181–207 (in Ukrainian).
Secinskij, E. I. (1891). Raskopki drevnego skal'nogo monastyrja v s. Bakote Ushickogo uezda. Podol'skie eparhial'nye vedomosti, 46, 1–9 (in Russian).
Secinskij, E. I. (1892). Raskopki Bakotskogo monastyrishha v 1892 godu. Podol'skie eparhial'nye vedomosti, 39, 706–708 (in Russian).
Stanjukovich, A. K., Osipov, I. N., & Solov'jov, N. M. (2003). Tysjacheletie kresta. Proizvedenija russkoj hristianskoj metalloplastiki X–XX vekov iz chastnyh sobranij. Moskva, 62 pp. (in Russian).
Tymoshchuk, B. O. (1982). Davnoruska Bukovyna (X – persha polovyna XIV st.). Kyiv, 206 pp. (in Ukrainian).
Iahodynska, M. O. (2007). Novi kultovi rechi z davnoruskykh pam’iatok Zakhidnoho Podillia. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 11. Lviv, 346–357 (in Ukrainian).
Iahodynska, M. O. (2010). Yuvelirni vyroby z davnoruskykh pam’iatok Zakhidnoho Podillia (za materialamy Ternopilskoi oblasti). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy: zbirnyk naukovykh prats, 2. Kyiv, 235–248 (in Ukrainian).
Iakubovskyi, V. I. (2003). Skarby Bolokhivskoi zemli: naukove vydannia. Kam’ianets-Podilskyi, 159 pp. (in Ukrainian).
Bach, H. (1965). Zur Berechnung der Körperhöhe aus den langen Gliedmaßenknochen weiblicher Skelette. Anthrop. Anz. Jg. 29, 12–21 (in German).
Buxton, L. H. D., & Morant, G. D. (1933). Essential Craniological Technique. J. Roy. Anthrop. Inst., 63, 19–47.
Dupertius, C. W. J., & Hadden, A. (1951). On the Reconstruction of Stature From Long Bones. American Journal of Physical Anthropology, 9, 15–54.
Kozintsev, A. (1992). Homo. Ethnic epigenetics: A new approach Ethnische Epigenetik, 43(3). Jena–New York, 213–244.
Martin,
R. (1928). Lehrbuch der Anthropologie. In systematischer
Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthropologischen Methoden für
Studierende, Ärzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Zweiter
Band: kraniologie, osteologie Mit 281 abbildungen im Text, Bd. II, Jena, 1062 pp.
(in German).
Plamenicka, E., & Plamenicka, O. (1997). Mănăstirile în stîncă din zonan Nistrului de Mijoc: cercetare în bazamănăstirii Mihalovca dins. Bakota (sfîrsitulsecolului al 11-lea – începutulsecolului al 15-lea). SudEs: artă – cultură – civilizaţie, 4, Chişinau, 36–41 (in Romanian).
Trotter, M., & Gleser, G. C. (1958). A Re-Evaluation of Estimation of Stature Based on Measurements of Stature Taken During Life and of Long Bones after Death. American Journal of Physical Anthropology, 16 (1), 79–123.
Vallois, H. V. (1937). La duree de la vie chez l’homme fossile. L’Ànthropologie, 47, 499–532 (in French).
ISSN 2223-1218
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».