ПАМ’ЯТКА АРХЕОЛОГІЇ ГОРОДИЩЕ І ПОБЛИЗУ ЛУЦЬКА: СПРОБА КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автор
Віктор БАЮК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-328-339
Анотація

На основі аналізу попередніх робіт і власних археологічних досліджень схарактеризовано комплекс пам’яток, розташованих біля с. Городище І Луцького району Волинської області. Висвітлено питання комплексного дослідження пам’ятки, відкореговано її хронологічні межі та соціальну інтерпретацію.

Дослідженням охоплено групу пам’яток, розташованих на південь і південний захід від с. Городища І: городище, супутнє селище, дві курганні групи й орні угіддя. Досліджували цей комплекс пам’яток В. Антонович, К. Мельник-Антонович, М. Кучера та В. Баюк, матеріали також подані в узагальнювальних роботах О. Моці, М. Кучинка й С. Панишка.

Внаслідок аналізу попередніх досліджень і здобутих археологічних даних вбачається, що городище було зведене на місці давнішого поселення, а його первісні укріплення збудовані не раніше Х ст. Хоча первісні оборонні споруди простежені траншеєю лише на західному краї, проте закономірним можна вважати продовження їх по всьому периметру. Укріплення існувало впродовж усього давньоруського періоду, однак життя тут було найінтенсивнішим у Х–ХІ ст. У цей час роль передмістя городища виконувало прилегле селище, що простежено спорідненістю виявлених тут матеріалів, а вищих у суспільному становищі мешканців поховано на курганному могильнику неподалік. Не раніше ХVІ ст. городище підсипали, завдяки чому його поверхня набула стіжкової форми з рівною площадкою, поховавши під собою залишки валу та культурний шар давньоруського періоду. Що ж до соціальної інтерпретації городища в той час, то, враховуючи його розміщення, розміри і знахідку підковоподібної фібули кольорового металу, можна припустити, що він виконував функцій опорного центру князівської влади й фортеці на ближній околиці Лучеська, на зразок лицарського ранньофеодального замку.

Ключові слова

археологічний комплекс, городище, селище, курган, “стіжкове городище”, підковоподібна фібула, р. Чорногузка.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Antonovich, V. B. (1901). Arheologicheskaja karta Volynskoj gubernii. Trudy XІ Arheologicheskogo s'ezda, 1. Moskva, 52 (in Russian).

Baiuk, V. H. (2011). Sporuda piznoho serednovichchia poruch z davnoiu dorohoiu Lutsk–Volodymyr-Volynskyi. Naukovi studii, 4. Lviv, 280–285 (in Ukrainian).

Havryliuk, N. O. (Ed.). (1996). Slovnyk-dovidnyk z arkheolohii. Kyiv, 429 pp. (in Ukrainian).

Naukovyi Arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. № 1970/21. 14–20. Kuchera, M. P. (1970). Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia Volynskoho zahonu Instytutu arkheolohii Akademii nauk UkSSR. (in Ukrainian).

Kuchera, M. P. (1971). Arheologicheskie issledovanija Volynskogo otrjada. Arhologicheskie issledovanija na Ukraine 1968 g., 3. Kiev, 242–245 (in Russian).

Mel'nik, E. N. (1901). Raskopki v zemle Luchan. Dnevniki raskopok. Raskopka u s. Gorodishha Luckogo uezda. Trudy XІ Arheologicheskogo s'ezda, 1. Moskva, 554–555 (in Russian).

Mocja, A. P. (1987). Naselenie Srednego Podneprov'ja ІX–XІІІ vv. Kiev, 168 pp. (in Russian).

Motsia, O. P. (1993). Naselennia pivdenno-ruskykh zemel IX–XIII st. (za materialamy nekropoliv). Kyiv, 159 pp. (in Ukrainian).

Motsia, O., & Kazakov, A. (2011). Davnoruskyi Chernihiv. Kyiv, 316 pp. (in Ukrainian).

Panyshko, S. D. (2011). Stizhkovi horodyshcha Volyni. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 15. Lviv, 329–333 (in Ukrainian).

Pryshchepa, B. A. (2011). Dorohobuzh na Horyni u X–XIII st. Rivne, 250 pp. (in Ukrainian).

Sedov, V. V. (1982). Vostochnye slavjane v VІ–XІІІ vv. Moskva, 324 pp. (in Russian).

 

ISSN 2223-1218

Author
Viktor BAIUK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-328-339
Annotation

Complex of sites located near village Gorodyshche I (Lutsk district, Volhyn region) is described at the article on the basis of analysis of previous publications and archaeological research conducted by the author. Issues of complex study of the site are considered; its chronological position and social interpretation are corrected.

Researches cover group of sites, situated to the south and south-west from Gorodyshche I, Lutsk district, Volhyn region including hill-fort, surrounding village, two groups of barrows and arable lands. V. Antonovych, K. Melnyk-Antonovych, M. Kuchera and V. Baiuk examined this complex of sites; materials are also presented at generalizing works written by O. Motsia, M. Kuchynko and S. Panyshko.

As a result of analysis of previous studies and collected archaeological data conclusion can be made that hill-fort was built on the place of more ancient settlement, and its original fortifications were built not earlier than X century. Although original defensive structures are traced by trench only on western edge of the site, it is natural to consider their continuation throughout the whole perimeter. Fortification existed during entire Early Middle Ages. However, intensity of settlement here was largest in X–XI centuries. At this time, adjoining village served as suburb of the hill-fort. It is traced by similarity of materials found there. Representatives of higher social strata were buried on barrow cemetery situated nearby. Hill-fort was top up not earlier than XVI century, because of which its surface gained stitch shape with flat surface, covered remains of rampart and cultural layer from Early Medieval Ages. As for social interpretation of this hill-fort during Middle Ages, considering its location, size and finding of horseshoe fibula made of non-ferrous metal, can be assumed that it was center of princely authority and fortress on outskirts of Luchesk (like early-feudal knight’s castle).

Keywords

archaeological complex, hill-fort, settlement, barrow, “stitch hill-fort”, horseshoe fibula, Chornohuzka river.

Reference

Antonovich, V. B. (1901). Arheologicheskaja karta Volynskoj gubernii. Trudy XІ Arheologicheskogo s'ezda, 1. Moskva, 52 (in Russian).

Baiuk, V. H. (2011). Sporuda piznoho serednovichchia poruch z davnoiu dorohoiu Lutsk–Volodymyr-Volynskyi. Naukovi studii, 4. Lviv, 280–285 (in Ukrainian).

Havryliuk, N. O. (Ed.). (1996). Slovnyk-dovidnyk z arkheolohii. Kyiv, 429 pp. (in Ukrainian).

Naukovyi Arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. № 1970/21. 14–20. Kuchera, M. P. (1970). Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia Volynskoho zahonu Instytutu arkheolohii Akademii nauk UkSSR. (in Ukrainian).

Kuchera, M. P. (1971). Arheologicheskie issledovanija Volynskogo otrjada. Arhologicheskie issledovanija na Ukraine 1968 g., 3. Kiev, 242–245 (in Russian).

Mel'nik, E. N. (1901). Raskopki v zemle Luchan. Dnevniki raskopok. Raskopka u s. Gorodishha Luckogo uezda. Trudy XІ Arheologicheskogo s'ezda, 1. Moskva, 554–555 (in Russian).

Mocja, A. P. (1987). Naselenie Srednego Podneprov'ja ІX–XІІІ vv. Kiev, 168 pp. (in Russian).

Motsia, O. P. (1993). Naselennia pivdenno-ruskykh zemel IX–XIII st. (za materialamy nekropoliv). Kyiv, 159 pp. (in Ukrainian).

Motsia, O., & Kazakov, A. (2011). Davnoruskyi Chernihiv. Kyiv, 316 pp. (in Ukrainian).

Panyshko, S. D. (2011). Stizhkovi horodyshcha Volyni. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 15. Lviv, 329–333 (in Ukrainian).

Pryshchepa, B. A. (2011). Dorohobuzh na Horyni u X–XIII st. Rivne, 250 pp. (in Ukrainian).

Sedov, V. V. (1982). Vostochnye slavjane v VІ–XІІІ vv. Moskva, 324 pp. (in Russian).

 

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.