Представлено аналіз трьох медальйонів на честь чеського святого Іоанна Непомуцького, виявлених під час розкопок у підвівтарній крипті колишнього бернардинського костелу в м. Дубно. Предмети знайдено серед знищених поховань XVIII ст., що перетворює їх на рідкісні артефакти. Окрему увагу зосереджено на характеристиці особливостей іконографії й ідейного змісту зображень. Описано сукупність знаків, що супроводжують образ святого, встановлено їхнє значення згідно з християнською символікою та зв’язок із життям святого. Для розуміння закономірностей іконографічного типу коротко розглянуто знакові етапи діяльності Іоанна Непомуцького, обставини формування, розвитку та шляхи вияву його культу. Відзначено зв’язок географії культу святого з виникненням релігійних братств його імені та діяльністю окремих чернечих спільнот. Встановлено, що медальйони, аналогічні дубенським знахідкам, були ознакою членів духовного братерства. Аналіз знахідок із пам’яток на теренах Центральної Європи дозволяє припускати, що їх цілеспрямовано вкладали до гробу. З огляду на це, можна констатувати, що медальйони – цінна джерельна база, придатна для розгляду слабо вивчених аспектів фунеральної культури. Як наслідок, виникає можливість для вивчення вияву релігійних тенденцій у суспільному житті східних окраїн Речі Посполитої у період нової доби.
Проведені дослідження дозволяють дійти висновку, що в XVII–XVIII ст. поширення культу святого вийшло за межі Чехії й охопило терени усієї Європи. Саме в цей період масовим явищем стало продукування релігійних медальйонів із зображенням св. Іоанна Непомуцького. В активному пропагуванні культу та розповсюдженні медальйонів відзначилися єзуїти, домініканці та францисканці. Девоціоналії, присвячені цьому святому, досі не були предметом окремого дослідження. Їхня присутність у похованнях, місцерозташуваннях і незначна кількість у колекціях поховального інвентарю, вказує на зв’язок похованих осіб із братськими спільнотами св. Іоанна Непомуцького. Ідейний зміст, закладений у культі цього мученика, збагатив новими духовними тенденціями фунеральну культуру доби бароко.
Sinkevych, N. (2009). Laudare Benedicere praedicare. Dominikanskyi orden na Volyni v kintsi XVI–na pochatku XIX st. Kyiv, 408 pp. (in Ukrainian).
Shevchenko, T. (2002). Domy Tovarystva Isusa, yikh fundatory i blahodiinyky na ukrainskykh zemliakh Rechi Pospolytoi: 1572–1647. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 13, 86–92 (in Ukrainian).
Archiwum Prowincji Bernardynów w Krakowie. rkps RGP-b-3. Oblata zapisu JMCi Paniey Barbary Jaykowskiey w Grodzie Łuckim Die 12 Januarij 1656. 339 pp. (in Polish).
Adamek, T. (1982). Św. Jan Nepomucen i jego relikwiarz na Jasnej Górze. Studia Claromontana, 3, 371–380 (in Polish).
Bentkowski, F. (1830). Spis medalów polskich lub z dziejami krainy polskiej stycznymi. Warszawa (in Polish).
Beranová, M. (1989). Kovové vínky pražských divek ze 17. a první poloviny 18. století. Archaeologica Pragensia, 10, 269–280 (in Czech).
Furmanek, M. & Michnik, M. (2004). Dewocjonalia z cmentarza przy kościele pw. Wszystkich Świętych w Gliwicach. Rocznik Muzeum w Gliwicach, 19, 399–420 (in Polish).
Chudzińska, B. (1998). Dewocjonalia z nowożytnego cmentarzyska we wsi Maniowy na Podhalu. Kraków, 178 pp. (in Polish).
Czapski, E.HR. (1871). Cataloque de la collection de medailles et monnaies Polonaises. Sankt-Petersbourg, 406 pp. (in French).
Hochleiter, J. (2009). Św. Jan Niepomucen jako katolicki bohater kultowy. Studia Ełckie, 11, 122–136 (in Polish).
Knapiński, R. (2002). Przedstawienia św. Jana Nepomucena w sztukach plastycznych jako przykład ikonografii hagiograficznej. Imago narrat. Obraz jako komunikat w społeczeństwach europejskich. Acta Universitatis Wratislaviensis, 111–135 (in Polish).
Kołyszko, M. (2007). Aport w zaświaty. Dewocjonalia z nekropoli rodziny Wesslów w Pułtusku. Pułtuskie osobliwości. Materiały wydane w roku obchodów 750-lecia nadania praw miejskich, Warszawa, 65–111 (in Polish).
Kołyszko, M. (2013). Dewocjonalia z końca XVI–XVIII wieku pochodzące z badań archeologicznych na terenie Polski (stan zachowania, identyfikacja, zagadnienia konserwatorskie). Toruń, 318 pp. (in Polish).
Kondraciuk, P. (2010). “Roztoczański patron”. Kaplice i figury św. Jana Nepomucena w pejzażu kulturowym Roztocza. Retrieved from http://www.muzeum-zamojskie.pl/wp-pdf/nepomucen.pdf (in Polish).
Kult i patronat Jana Nepomucena. Relikwie i bractwa (n.d.). Retrieved from http://www.nepomuki.pl./nepomuki/kult.html (in Polish).
Kuźmiak, K. (1997). Jan Nepomucen. In Encyklpedia Katolicka, 7 (pp. 812–813) (in Polish).
Aleksandrowicz, T. (2017) Medalik św. Jana Nepomuckiego z wykopalisk w Starogardzie Grańskim. Retrieved from
http://www.wkregusakrum.blogspot.com/.../artykul-o-medaliku-sw-jana-nepomucena (in Polish).
Nepomuki kresów: Litwa, Ukraina, Ruś Biała, Inflanty (n.d.). Retrieved from http://www.nepomuki.pl/nepomuk/litwa.htm (in Polish).
Raczyński, E. (1841). Gabinet medalów polskich. Poznań, 359 pp. (in Polish).
Rewolińskі, T. (1887). Medale religijne odnoszące się do Kościoła katolickiego we wszystkich krajach dawnej Polski. Kraków, 126 pp. (in Polish).
Samek, J. (1984). Polskie rzemiosło artystyczne: czasy nowożytne. Warszawa, 465 pp. (in Polish).
Warchałowski, W. (2003). Kult i ikonografia św. Jana Nepomucena w Łowiczu. Mazowieckie Studia Humanistyczne, 1–2, 153–166 (in Polish).
Zawada, M. (2014). Święty Jan Nepomucen: milczący kapłan. Bystra, 68 pp. (in Polish).
ISSN 2223-1218
An analysis of three medallions, dedicated to the Czech Saint – John of Nepomuk, which were discovered during the excavations in the under the altar crypt of the former Bernardine Catholic church in Dubno, is presented at the article. These items were found in the context of the destroyed burials of the XVIII century, which transforms them into a category of rare artifacts. Particular attention is focused on the characteristics of the features of iconography and the ideological content of images. The set of characters accompanying the image of St. John of Nepomuk is described. Their value according to Christian symbolism and connection with the hagiography of saint are defined. To understand the consistent patterns of the iconographic type, a brief overview of the iconic stages of John of Nepomuk’s activity, the circumstances of formation, development and ways of manifestation of his cult are carried out. The connection of the geography of the cult of the saint with the emergence of religious brotherhoods of his name and the activities of certain monkhood communities is noted. It was established that medallions are similar to finds from Dubno were a sign of spiritual brotherhood members. An analysis of the findings from the sites on the territory of Central Europe suggests that these medallions were purposefully put into the grave. The data obtained provide medallions with the properties of a valuable source base, suitable for considering the poorly studied aspects of a funeral culture. As a result, the nature of the manifestation of religious tendencies in the social life of the eastern outskirts of the Polish-Lithuanian Commonwealth during the period of modern history is studied.
The conducted studies allow concluding that in the XVII–XVIII centuries the spread of the cult of the saint went beyond the bounds of the Czech Republic and covered the territory of the whole of Europe. At this particular time, the production of religious medallions with the depicting of the saint was a mass phenomenon. In the active propaganda of the cult and the distribution of medallions distinguished Jesuits, Dominicans and Franciscans. Devotional objects dedicated to St. John of Nepomuk, still have not been the subject of a separate study. Their presence in the burials, the location and a small amount in the collections of funeral equipment, indicates the connection of buried persons with the brotherhood communities of St. John of Nepomuk. The ideological meaning, embodied in the cult of this holy martyr, enriched with new spiritual trends of funeral culture of the Baroque period.
Dubno, Bernardine Catholic Church, crypt, burial, a religious medallion, a religious cult, John of Nepomuk.
Sinkevych, N. (2009). Laudare Benedicere praedicare. Dominikanskyi orden na Volyni v kintsi XVI–na pochatku XIX st. Kyiv, 408 pp. (in Ukrainian).
Shevchenko, T. (2002). Domy Tovarystva Isusa, yikh fundatory i blahodiinyky na ukrainskykh zemliakh Rechi Pospolytoi: 1572–1647. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 13, 86–92 (in Ukrainian).
Archiwum Prowincji Bernardynów w Krakowie. rkps RGP-b-3. Oblata zapisu JMCi Paniey Barbary Jaykowskiey w Grodzie Łuckim Die 12 Januarij 1656. 339 pp. (in Polish).
Adamek, T. (1982). Św. Jan Nepomucen i jego relikwiarz na Jasnej Górze. Studia Claromontana, 3, 371–380 (in Polish).
Bentkowski, F. (1830). Spis medalów polskich lub z dziejami krainy polskiej stycznymi. Warszawa (in Polish).
Beranová, M. (1989). Kovové vínky pražských divek ze 17. a první poloviny 18. století. Archaeologica Pragensia, 10, 269–280 (in Czech).
Furmanek, M. & Michnik, M. (2004). Dewocjonalia z cmentarza przy kościele pw. Wszystkich Świętych w Gliwicach. Rocznik Muzeum w Gliwicach, 19, 399–420 (in Polish).
Chudzińska, B. (1998). Dewocjonalia z nowożytnego cmentarzyska we wsi Maniowy na Podhalu. Kraków, 178 pp. (in Polish).
Czapski, E.HR. (1871). Cataloque de la collection de medailles et monnaies Polonaises. Sankt-Petersbourg, 406 pp. (in French).
Hochleiter, J. (2009). Św. Jan Niepomucen jako katolicki bohater kultowy. Studia Ełckie, 11, 122–136 (in Polish).
Knapiński, R. (2002). Przedstawienia św. Jana Nepomucena w sztukach plastycznych jako przykład ikonografii hagiograficznej. Imago narrat. Obraz jako komunikat w społeczeństwach europejskich. Acta Universitatis Wratislaviensis, 111–135 (in Polish).
Kołyszko, M. (2007). Aport w zaświaty. Dewocjonalia z nekropoli rodziny Wesslów w Pułtusku. Pułtuskie osobliwości. Materiały wydane w roku obchodów 750-lecia nadania praw miejskich, Warszawa, 65–111 (in Polish).
Kołyszko, M. (2013). Dewocjonalia z końca XVI–XVIII wieku pochodzące z badań archeologicznych na terenie Polski (stan zachowania, identyfikacja, zagadnienia konserwatorskie). Toruń, 318 pp. (in Polish).
Kondraciuk, P. (2010). “Roztoczański patron”. Kaplice i figury św. Jana Nepomucena w pejzażu kulturowym Roztocza. Retrieved from http://www.muzeum-zamojskie.pl/wp-pdf/nepomucen.pdf (in Polish).
Kult i patronat Jana Nepomucena. Relikwie i bractwa (n.d.). Retrieved from http://www.nepomuki.pl./nepomuki/kult.html (in Polish).
Kuźmiak, K. (1997). Jan Nepomucen. In Encyklpedia Katolicka, 7 (pp. 812–813) (in Polish).
Aleksandrowicz, T. (2017) Medalik św. Jana Nepomuckiego z wykopalisk w Starogardzie Grańskim. Retrieved from
http://www.wkregusakrum.blogspot.com/.../artykul-o-medaliku-sw-jana-nepomucena (in Polish).
Nepomuki kresów: Litwa, Ukraina, Ruś Biała, Inflanty (n.d.). Retrieved from http://www.nepomuki.pl/nepomuk/litwa.htm (in Polish).
Raczyński, E. (1841). Gabinet medalów polskich. Poznań, 359 pp. (in Polish).
Rewolińskі, T. (1887). Medale religijne odnoszące się do Kościoła katolickiego we wszystkich krajach dawnej Polski. Kraków, 126 pp. (in Polish).
Samek, J. (1984). Polskie rzemiosło artystyczne: czasy nowożytne. Warszawa, 465 pp. (in Polish).
Warchałowski, W. (2003). Kult i ikonografia św. Jana Nepomucena w Łowiczu. Mazowieckie Studia Humanistyczne, 1–2, 153–166 (in Polish).
Zawada, M. (2014). Święty Jan Nepomucen: milczący kapłan. Bystra, 68 pp. (in Polish).
ISSN 2223-1218
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!