КОНТАКТИ ЕНЕОЛІТИЧНИХ КУЛЬТУР ТА ЇХ ЛОКАЛЬНИХ ГРУП НА ТЕРИТОРІЯХ ПРИКАРПАТТЯ, ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ І ВОЛИНІ

Автор
Тарас ТКАЧУК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-54-90
Анотація
За даними аналізу матеріалів поселення Козина, енеолітизація Прикарпаття почалася близько 4500–4400 BC і пов’язана з приходом на ці землі носіїв трипільської культури (етап А). Зафіксовані контакти з носіями маліцької і тисаполгарської культур.

Близько 4400–4300 BC на Прикарпатті існує трипільська культура з поліхромним розписом і заглибленою орнаментацією кераміки типу Незвисько II (етап ВI). Трипільське населення цього регіону мало контакти з культурою Тисаполгар. У час 4200–4000 BC зазначена територія була щільно заселена трипільцями заліщицької групи (етап ВI–BII). Її представники контактували з маліцькою і люблінсько-волинською, а також із культурою Тисаполгар.

Приблизно 4000 BC у районі сучасної Городенківщини існували поселення I фази шипинецької групи типу Незвисько III (етап ВII). На півночі Прикарпаття їх не виявлено. Носії цієї групи проникли на Горинь (Бодаки), Поділля (Голосків) і далі – на Середнє Побужжя (Ворошилівка). Вони мали контакти з люблінсько-волинською культурою.

Близько 3900–3800 ВС на півдні Прикарпаття і Поділлі існували поселення шипинецької групи трипільської культури (етап СI). Представники цієї групи мали контакти з культурою Бодрогкерестур. Десь близько 3800 BC почалася експансія бадразької групи трипільської культури. Її “імпорти” знаходимо в Більче-Золотому–Вертебі II і Білому Потоці на Поділлі.

Близько 3600 BC (початок етапу СII) почалася міграція бринзенської групи трипільської культури. Під її впливом сформувалася кошиловецька. Носії бринзенських традицій дійшли до Волині. Почалися близькі й далекі контакти з культурою лійчастого посуду.

Близько 3300 BC (етап СII) носії трипільської культури майже повністю відмовилися від мальованого посуду. Його замінив шнуровий і штампований орнамент (група Гординешть–Касперівці–Ербічень) та покриття поверхні червоною фарбою (троянівська група на Волині). Продовжувалися контакти з культурами лійчастого посуду і Баден.
Ключові слова
Трипілля, енеоліт, кераміка, “імпорт”, орнаментація, контакти.
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Bandrivskyi, M., & Krushelnytska, L. (2002). Vidkryttia poselennia klasychnoi fazy malitskoi kultury u Verkhnomu Prydnistrov’i. Zapysky naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 244. Lviv, 441–452 (in Ukrainian).

Verteletskyi, D. (2013). Poselennia trypilskoi kultury Ostroh-Kaplytsia na Zakhidnii Volyni. Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury Trypolskiej. Rzeszów, 15–25 (in Ukrainian).

Vinogradova, N. M. (1983). Plemena Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurech'ja v period rascveta Tripol'skoj kul'tury. Kishinev, 107 pp. (in Russian).

Havinskyi, A., & Pasterkievich, V. (2016). Arkheolohichni pam’iatky kultury liichastoho posudu na terytorii Ukrainy. Lviv, 196 pp. (in Ukrainian).

Husiev, S. O. (1995). Trypilska kultura Serednoho Pobuzhzhia rubezhu IV–III tys. do n. e. Vinnytsia, 304 pp. (in Ukrainian).

Dergachev, V. A. (1980). Pamjatniki Pozdnego Tripol'ja. Kishinev, 210 pp. (in Russian).

Zbenovich, V. G. (1989). Rannij jetap Tripol'skoj kul'tury na territorii Ukrainy. Kiev, 224 pp. (in Russian).

Kovaliukh, M. M., Skrypkin, V. V., & Videiko, M. Yu. (2007). Osoblyvosti radiovuhlytsevoho datuvannia davnoi arkheolohichnoi keramiky na prykladi Trypilskoi kultury. Trypilska kultura. Poshuky. Vidkryttia. Svitovyi kontekst. Kyiv, 71–78 (in Ukrainian).

Kochkin, I. (2003). Importy ta imitatsii keramiky malitskoi kultury na prykarpatskykh pam’iatkakh etapu BI–BII u Verkhnomu Podnistrov’i. Halych v doistorii i serednovichchi. Halych, 82–87 (in Ukrainian).

Konoplia, V. M. (1990). Piznotrypilske poselennia Mali Dorohostai I. Pervyj polevoj seminar “Rannezemledel'cheskie poselenija-giganty tripol'skoj kul'tury na Ukraine”. Tal'janki–Veselyj Kut–Majdaneckoe, 205–213 (in Ukrainian).

Konoplia, V. (2005). Poselennia trypilskoi kultury Viktoriv I. Kultura Trypolska. Wybrane problemy. Stalowa Wola, 71–99 (in Ukrainian).

Kruc, V. A. (1977). Pozdnetripol'skie pamjatniki Srednego Podneprov'ja. Kiev, 160 pp. (in Russian).

Kruts, V. O., & Ryzhov, S. M. (1997). Verkhnodnistrovska lokalna hrupa pam’iatok trypilskoi kultury ta novi dani pro zv’iazky trypiltsiv z naselenniam bolharskoi i lendelskoi kultur. Arkheolohiia, 2, 23–32(in Ukrainian).

Kadrov, S. (2016). Nachalo jeneolita na severnyh okrainah pozdnih dunajskih kul'tur na rubezhe V i IV tis. do n. e. Stratumplus, 2. Kishinev, 17–35 (in Russian).

Manzura, I. V. (2000). Vladejushhie skipetrami. Stratumplus, 2, 237–295 (in Russian).

Markevich, V. I. (1981). Pozdnetripol'skie plemena Severnoj Moldavii. Kishinev, 194 pp. (in Russian).

Matskevyi, L., Kochkin, I., Tkachuk, T., Shchodrovski, R., & Yarach, A. (2004). Doslidzhennia Prykarpatskoi arkheolohichnoi ekspedytsii u 2004 r. Halychyna, 10. Ivano-Frankivsk, 17–22 (in Ukrainian).

Movsha, T. H. (1985). Vzaiemovidnosyny Trypillia-Kukuteni z synkhronnymy kulturamy Tsentralnoi Yevropy. Arkheolohiia, 51, 22–31 (in Ukrainian).

Movsha, T. G. (1994). Poselenija na r. Ushice i nekotorye voprosy zhvaneckoj kul'tury Tripol'sko-Kukutenskoj obshhnosti. Drevnee Prichernomor'e. Kratkie soobshhenija Odesskogo arheologicheskogo obshhestva. Odessa, 30–35 (in Russian).

Peleshchyshyn, M. A. (1973). Piznotrypilske poselennia u verkhiv’iakh Horyni. Arkheolohiia, 11, 11–58 (in Ukrainian).

Peleshchyshyn, M. A. (1997). Poselennia midnoho viku bilia sil Kostianets i Lystvyn u Zakhidnii Volyni. Lviv, 122 pp. (in Ukrainian).

Peleshchyshyn, M. A. (1997a). Z istorii pershykh trypilskykh obshchyn u Serednomu Pohorynni (za materialamy poselennia bilia s. Khorova). Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 2. Lviv, 47–65 (in Ukrainian).

Peleshchyshyn, M. A. (1998). Piznotrypilski poselennia v okolytsiakh s. Khorova na Volyni. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 3. Lviv, 45–72 (in Ukrainian).

Popova, T. A. (2003). Polivanov Jar. K jevoljucii tripol'skoj kul'tury v Srednem Podnestrov'e. Sankt-Peterburg, 240 pp. (in Russian).

Pozikhovskyi, O. (2010). Holyshiv i problema periodyzatsii eneolitu Zakhidnoi Volyni. Arkheolohiia, 2, 5–18 (in Ukrainian).

Sokhatskyi, M. (1993). Arkheolohichni roboty Borshchivskoho kraieznavchoho muzeiu u 1991–1993 rr. Litopys Borshchivshchyny, 3. Borshchiv, 10–22 (in Ukrainian).

Sokhatskyi, M. (2001). Arkheolohichni rozkopky v pecheri Verteba. Z arheologii Ukrainy i Jury Ojcowskiej. Ojców, 207–227 (in Ukrainian).

Sokhatskyi, M. (2003). Arkheolohichni rozkopky v pecheri Verteba bilia sela Bilche-Zolote v 1996–1998 rokakh. Arkheolohiia Ternopilshchyny, 45–59 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. S., & Yahodynska, M. O. (2012). Okhoronni rozkopky trypilskoho ta slov’ianskoho poselen v Buchachi. Zemledel'cy i skotovody Drevnej Evropy. Problemy, novye otkrytija, gipotezy. Kiev–Sankt-Peterburg, 187–201 (in Ukrainian).

Skakun, N. N., & Starkova, E. G. (2003). Osobennosti keramicheskogo kompleksa tripol'skogo poselenija Bodaki. Trypіlskі poselennia-hіganty. Materіaly mіzhnarodnoi konferentsіi. Kyiv, 148–160 (in Russian).

Skakun, N., Starkova, E., Jakovleva, L., & Samzun, A. (2012). Specializirovannyj zhilishhno-proizvodstvennyj kompleks na poselenii Bodaki. Zemledel'cy i skotovody Drevnej Evropy. Kiev–Sankt-Peterburg, 216–224 (in Russian).

Tkachuk, T. (1999). Keramichnyi kompleks z Nezvyska III i yoho znachennia dlia henezysu trypilskoi kultury na terytorii Halychyny, Bukovyny i Podillia. Visnyk Prykarpatskoho universytetu, 2. Ivano-Frankivsk, 11–16 (in Ukrainian).

Tkachuk, T. (2002). Fazy rozvytku i vidnosna khronolohiia shypynetskoi hrupy arkheolohichnykh pam’iatok. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 244. Lviv, 89–114 (in Ukrainian).

Tkachuk, T. (2003). Kultura liichastoho posudu i Trypillia. Naukovi zapysky Ivano-Frankivskoho kraieznavchoho muzeiu, 7–8. Ivano-Frankivsk, 3–15 (in Ukrainian).

Tkachuk, T., & Kochkin, I. (2009). Etap BI–BII Trypilskoi kultury u Verkhnomu Podnistrov’i. Rocznik Przemyski, 46. Przemyśl, 15–40 (in Ukrainian).

Tkachuk, T., Kochkin, I., & Shchodrovskyi, R. (2017). Bahatosharove poselennia Bilshivtsi (ur. Kuty) na Verkhnomu Podnistrov’i. Ivano-Frankivsk, 140 pp. (in Ukrainian).

Tkachuk, T., Kukula, R., Krekhovetskyi, I., Melnychuk, O., Fihol. A. (2010). Poselennia rannoho Trypillia Kozyna (urochyshche Solovche) na Verkhnomu Podnister’i. Arkheolohichni doslidzhenia Lvivskoho uniwersytetu, 13, 219–238 (in Ukrainian).

Tkachuk, T., & Furmanek, M. (2011). Fortyfikatsiia kultury Trypillia-Kukuten. Zamky Ukrainy: doslidzhennia, zberezhennia, vykorystannia. Halych, 74–81 (in Ukrainian).

Chernysh, E. K. (1962). K istorii naselenija jeneoliticheskogo vremeni v Srednem Pridnestrov'e. Neolit i jeneolit Juga evropejskoj chasti USSR. Materialy i issledovanija po arheologii USSR, 102, 5–85 (in Russian).

Shmahlii, M. M., Ryzhov, S. M., & Dudkin, V. P. (1985). Trypilske poselennia Konovka v Serednomu Podnistrov’i. Arkheolohiia, 52, 42–52 (in Ukrainian).

Boyadjiev, Y. (1998). Radiocarbon Dates From Southeastern Europe and the Cultural Processes during the Fourth Millenium B. C. James Harvey Gaul: in Memoriam (In the Steps of James Gaul), 1. Sofia, 349–370.

Cynkałowski, A. (1969). Osiedle kultury Trypolskiej w Bodakach nad Horyniem. Materiały Archeologiczne. Warszawa, 221–227 (in Polish).

Guminski, W. (1989). Gródek Nadbużny osada kultury pucharów lejkowatych. Wroclaw–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Lódz, 189 pp. (in Polish).

Granenborn, D. (2009). Climate fluctuations and trajectories to complexity in the Neolithic: towards a theory. Documenta Praehistorica, 36, 97–110.

Hawinskyj, A., & Pasterkiewicz, W. (2013). Obiekt kultury pucharów lejkowatych na stanowidku “GrodziskoIII” w Kotorynach, rejon Źydaczów, Ukraina. Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury Trypolskiej. Rzeszów, 75–95 (in Polish).

Hawinsky, A., Pasterkiewicz, W., & Rybicka, M. (2014). Kotoryny, rej. Żydacziw, stan. Grodzisko III. Osadnictwo z okresu neolitu. Środowisko naturalne i człowiek nad Górnym Dniestrem – rejon Kotliny Halicko-Bukaczowskiej w pradziejach i wczesnym średniowieczu. Kraków, 167–283 (in Polish).

Iercoşan, N. (2002). CulturaTiszapolgár învestul Romănei. Cluj-Napoca (in Romanian).

Kadrow, S. (1996). Faza rzeszowska kultury malickiej. Kultura malicka. Drugi etap adaptacji naddunajskich wzorców kulturowych w neolicie pólnocno środkowej Europy. Kraków, 51–70 (in Polish).

Kadrow, S. (2003). Mutual contacts between Central European and Tripolyan culture circles in Neolithic. Halych v doistorii i Serednovichchi. Halych, 24–28.

Kadrow, S. (2005). Związki kultury Trypolskiej z kulturami Środkowej i Południowo-Wshodniej Europy – wybrane zagadnienia. Kultura Trypolska. Wybrane problemy. Stalowa Wola, 7–31 (in Polish).

Kadrow, S., & Zakościelna, A. (2000). An outline of the evolution of Danubian cultures in Małopolska and Western Ukraine. Baltic-Pontic studies, 9. Poznań, 187–255.

Kadrow, S., Trela-Kieferling, E., Tkachuk, T., Ţurcanu, S., Gluza, I., Prokopowicz, A., & Godula, G. (2013). Bilcze Złote. Materials of the Tripolye culture from the Werteba and the Ogród sites. S. Kadrow (Ed.). Kraków, 323 pp.

Klochko, V. I., Manichev, V. I., Kvasnitsa, V. N., Kozak, S. A., Demchenko, L. V., & Sokhatskiy, M. P. (2000). Issues concerning tripolie metallurge and the virgin cooperin Volhynia. Baltic-Pontic studies, 9. Poznań, 168–186.

Krutz, V., & Ryzhov, S. (2000). Tripolye cultures in Volhynia (Gorodsk-Volhynian group). Baltic-Pontic studies, 9. Poznań, 86–110.

Makowiecki, D. (2016). Exploitation of Mammals. Biały Potok. Materiały z badań Józefa Kostrzewskiego na Podolu. M. Szmyt (Ed.). Poznań, 397–407.

Machnik, J. (1998). Uwagi o najstarszym osadnictwie posterskiej ludności kultury ceramiki sznurowej (III tysiąclecie przed Chr.) w strefie Karpackiej. Dzieje Podkarpacia. Krosno, 99–120 (in Polish).

Nowak, M. (2009). Drugi etap neolityzacji ziem polskich. Kraków, 717 pp. (in Polish).

Pogoševa, A. P. (1985). Die Statueetten der Tripolie-Kultur. Belträgezur Allgemeinenund Vergleichenden Archäologie, 7. Bonn, 95–242 (in German).

Pelisiak, A., & Tkachuk, T. (2016). Chipped stone assemblage of Early Trypolie culture object from Kozyna settlement site (Western Ukraine). Cucuteni culture within the European Neo-Eneolithic context. Piatra-Neamţ, 355–375.

Přichystal A. (1977). Petras archeologicka charakteristika kamenné śtipané industrie. (in Czech).

Raczky, P., Domdoróczki, L., & Hajdú, Z. (2007). The site of Polgár-Czöszhalom and its cultural and chronological connection with the Lengyel culture. The Lengyel, Polgár and related cultures in the Middle/Late Neolithic in Central Europe. Kraków, 49–70.

Raczky, P., & Siklósi, Z. (2013). Reconsideration of the Cooper Age chronology of the eastern Carpathian Basin: a Bayesian approach. Antiquity, 87(336), 555–573.

Szmyt, M. (1999). Between West and East. People of the Globular Amphora culture in Eastern Europe: 2950–2350 BC. Baltic-Pontic studies, 8. Poznań, 354 pp.

Szmyt, M. (2016). Prehistoric Settlement in Bialy Potok in the Lightof Józef Kostrzewski’s Investigation. Biały Potok. Materiałyzbadań Józefa Kostrzewskiego na Podolu. M. Szmyt (Ed.). Poznań, 509–512.

Sulimirski, T. (1936). Notatki archeologiczne z Małopolski Wschodniej. Wiadomości Archeologiczne, 14, 189–195 (in Polish).

Tkaczuk, T. (2005). Importy kultury malickiej i lubelsko-wolyńskiej na osadach kultury Trypolskiej. Archeologia Polski Środkowowshodniej, 7. Lublin, 150–155 (in Polish).

Tkaczuk, T. (2005а). Chronological phases of the Koshylivtsy group of the Tripolye culture. Sprawozdania archeologiczne. Kraków, 87–119.

Tkaczuk, T. (2008). Ceramic Imports and Imitation in Trypillia Culture at the End of Period of Period CII (3900–3300 BC), Import and Imitation in Archeology. Langenweißbach, 35–45.

Tkaczuk, T. (2013). Painted ceramics. In S. Kadrov (Ed.), Bilcze Złote. Materials of the Tripolye culture from the Werteba and the Ogród sites (pp. 29–44; 117–225). Kraków.

Tkaczuk, T. (2016). Pottery of the Trypillia Culture. Biały Potok. Materiały z badań Józefa Kostrzewskiego na Podolu. M. Szmyt (Ed.). Poznań, 113–174.

Videiko, M. (2000). Tripolye and the cultures of Central Europe. Facts and the character of interactions: 4200–2750 BC. Baltic-Pontic studies, 9. Poznań, 13–68.

Vizdal, J. (1997). Tiszapolgárske pogrebisko vo Velkých Raśkovciah. Kośice, 124–128 (in Slovak).

Winn, M. M. (1981). Pre-writing in Southeastern Europe: the sign system of the Vinča culture ca 4000 BC. Calgary, 421 pp.

Wigley, T. M., & Kelly, P. M. (1990). Holocene climatic change, C14 wiggles and variations in solar irradiance. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, 547–560.

ISSN 2223-1218


Author
Taras TKACHUK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-54-90
Annotation

According to data of analysis of materials from the settlement of Kozyna, process of Enolitization of Sub-Carpathian region began about 4500–4400 BC and it is associated with the arrival of bearers of Trypillia culture (Stage A) on these lands. Contacts with bearers of Malitska and Tiszapolgár cultures were confirmed.

About 4400–4300 BC in Sub-Carpathians Trypillia culture with polychrome painting and in-depth ceramic ornament of Nezvysko II type (stage BI) existed. Trypillian population of this region had contacts with Tiszapolgár culture. At the period between 4200–4000 BC, this territory was densely populated by Trypillians of Zalischyky group (stage B1–BII). Its representatives contacted with Malitska and Liublin-Vohlynian cultures, as well as with Tiszapolgár culture.

Approximately about 4000 BC in the area of modern Gorodenka district settlements from the phase I of Shypyntsi group of Nezvysko III type (stage BII) existed. They were not found in northern part of Sub-Carpathian region. Bearers of this group penetrated to the territory of Goryn’ (Bodaky), Podillia (Goloskiv) and further – to Middle Bug region (Voroshylivka). They had contacts with Liublin-Volhynian culture.

Around 3900–3800 BC in southern part of Sub-Carpathian and Podillia regions settlements of Shypyntsi group of Tripillia culture (stage CI) existed. Representatives of this group had contacts with Bodrogkeresztúr culture. About 3800 BC expansion of Bădragii group of Trypillia culture began. Its “imports” were found in Bilche-Zolote–Verteba II and Bilyi Potik in Podillia.

Around 3600 BC (beginning of CII stage), migration of Brînzeni group of Trypillia culture began. Under its influence Koshylivtsi one was formed. Bearers of Brînzeni traditions reached Volhynia. Close and distant contacts with the Funnelbeaker culture began.

About 3300 BC (stage CII) bearers of Trypillia culture almost completely abandoned painted ceramic ware. It was replaced by corded and stamped ornament (Gordineşti-Kasperivtsi-Erbiceni group) and covering of the surface with red paint (Trojaniv group in Volhynia). Contacts with Funnelbeaker and Baden cultures are continued.

Keywords

Trypillia, Eneolithic, ceramics, “import”, ornamentation, contacts.

Reference

Bandrivskyi, M., & Krushelnytska, L. (2002). Vidkryttia poselennia klasychnoi fazy malitskoi kultury u Verkhnomu Prydnistrov’i. Zapysky naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 244. Lviv, 441–452 (in Ukrainian).

Verteletskyi, D. (2013). Poselennia trypilskoi kultury Ostroh-Kaplytsia na Zakhidnii Volyni. Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury Trypolskiej. Rzeszów, 15–25 (in Ukrainian).

Vinogradova, N. M. (1983). Plemena Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurech'ja v period rascveta Tripol'skoj kul'tury. Kishinev, 107 pp. (in Russian).

Havinskyi, A., & Pasterkievich, V. (2016). Arkheolohichni pam’iatky kultury liichastoho posudu na terytorii Ukrainy. Lviv, 196 pp. (in Ukrainian).

Husiev, S. O. (1995). Trypilska kultura Serednoho Pobuzhzhia rubezhu IV–III tys. do n. e. Vinnytsia, 304 pp. (in Ukrainian).

Dergachev, V. A. (1980). Pamjatniki Pozdnego Tripol'ja. Kishinev, 210 pp. (in Russian).

Zbenovich, V. G. (1989). Rannij jetap Tripol'skoj kul'tury na territorii Ukrainy. Kiev, 224 pp. (in Russian).

Kovaliukh, M. M., Skrypkin, V. V., & Videiko, M. Yu. (2007). Osoblyvosti radiovuhlytsevoho datuvannia davnoi arkheolohichnoi keramiky na prykladi Trypilskoi kultury. Trypilska kultura. Poshuky. Vidkryttia. Svitovyi kontekst. Kyiv, 71–78 (in Ukrainian).

Kochkin, I. (2003). Importy ta imitatsii keramiky malitskoi kultury na prykarpatskykh pam’iatkakh etapu BI–BII u Verkhnomu Podnistrov’i. Halych v doistorii i serednovichchi. Halych, 82–87 (in Ukrainian).

Konoplia, V. M. (1990). Piznotrypilske poselennia Mali Dorohostai I. Pervyj polevoj seminar “Rannezemledel'cheskie poselenija-giganty tripol'skoj kul'tury na Ukraine”. Tal'janki–Veselyj Kut–Majdaneckoe, 205–213 (in Ukrainian).

Konoplia, V. (2005). Poselennia trypilskoi kultury Viktoriv I. Kultura Trypolska. Wybrane problemy. Stalowa Wola, 71–99 (in Ukrainian).

Kruc, V. A. (1977). Pozdnetripol'skie pamjatniki Srednego Podneprov'ja. Kiev, 160 pp. (in Russian).

Kruts, V. O., & Ryzhov, S. M. (1997). Verkhnodnistrovska lokalna hrupa pam’iatok trypilskoi kultury ta novi dani pro zv’iazky trypiltsiv z naselenniam bolharskoi i lendelskoi kultur. Arkheolohiia, 2, 23–32(in Ukrainian).

Kadrov, S. (2016). Nachalo jeneolita na severnyh okrainah pozdnih dunajskih kul'tur na rubezhe V i IV tis. do n. e. Stratumplus, 2. Kishinev, 17–35 (in Russian).

Manzura, I. V. (2000). Vladejushhie skipetrami. Stratumplus, 2, 237–295 (in Russian).

Markevich, V. I. (1981). Pozdnetripol'skie plemena Severnoj Moldavii. Kishinev, 194 pp. (in Russian).

Matskevyi, L., Kochkin, I., Tkachuk, T., Shchodrovski, R., & Yarach, A. (2004). Doslidzhennia Prykarpatskoi arkheolohichnoi ekspedytsii u 2004 r. Halychyna, 10. Ivano-Frankivsk, 17–22 (in Ukrainian).

Movsha, T. H. (1985). Vzaiemovidnosyny Trypillia-Kukuteni z synkhronnymy kulturamy Tsentralnoi Yevropy. Arkheolohiia, 51, 22–31 (in Ukrainian).

Movsha, T. G. (1994). Poselenija na r. Ushice i nekotorye voprosy zhvaneckoj kul'tury Tripol'sko-Kukutenskoj obshhnosti. Drevnee Prichernomor'e. Kratkie soobshhenija Odesskogo arheologicheskogo obshhestva. Odessa, 30–35 (in Russian).

Peleshchyshyn, M. A. (1973). Piznotrypilske poselennia u verkhiv’iakh Horyni. Arkheolohiia, 11, 11–58 (in Ukrainian).

Peleshchyshyn, M. A. (1997). Poselennia midnoho viku bilia sil Kostianets i Lystvyn u Zakhidnii Volyni. Lviv, 122 pp. (in Ukrainian).

Peleshchyshyn, M. A. (1997a). Z istorii pershykh trypilskykh obshchyn u Serednomu Pohorynni (za materialamy poselennia bilia s. Khorova). Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 2. Lviv, 47–65 (in Ukrainian).

Peleshchyshyn, M. A. (1998). Piznotrypilski poselennia v okolytsiakh s. Khorova na Volyni. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 3. Lviv, 45–72 (in Ukrainian).

Popova, T. A. (2003). Polivanov Jar. K jevoljucii tripol'skoj kul'tury v Srednem Podnestrov'e. Sankt-Peterburg, 240 pp. (in Russian).

Pozikhovskyi, O. (2010). Holyshiv i problema periodyzatsii eneolitu Zakhidnoi Volyni. Arkheolohiia, 2, 5–18 (in Ukrainian).

Sokhatskyi, M. (1993). Arkheolohichni roboty Borshchivskoho kraieznavchoho muzeiu u 1991–1993 rr. Litopys Borshchivshchyny, 3. Borshchiv, 10–22 (in Ukrainian).

Sokhatskyi, M. (2001). Arkheolohichni rozkopky v pecheri Verteba. Z arheologii Ukrainy i Jury Ojcowskiej. Ojców, 207–227 (in Ukrainian).

Sokhatskyi, M. (2003). Arkheolohichni rozkopky v pecheri Verteba bilia sela Bilche-Zolote v 1996–1998 rokakh. Arkheolohiia Ternopilshchyny, 45–59 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. S., & Yahodynska, M. O. (2012). Okhoronni rozkopky trypilskoho ta slov’ianskoho poselen v Buchachi. Zemledel'cy i skotovody Drevnej Evropy. Problemy, novye otkrytija, gipotezy. Kiev–Sankt-Peterburg, 187–201 (in Ukrainian).

Skakun, N. N., & Starkova, E. G. (2003). Osobennosti keramicheskogo kompleksa tripol'skogo poselenija Bodaki. Trypіlskі poselennia-hіganty. Materіaly mіzhnarodnoi konferentsіi. Kyiv, 148–160 (in Russian).

Skakun, N., Starkova, E., Jakovleva, L., & Samzun, A. (2012). Specializirovannyj zhilishhno-proizvodstvennyj kompleks na poselenii Bodaki. Zemledel'cy i skotovody Drevnej Evropy. Kiev–Sankt-Peterburg, 216–224 (in Russian).

Tkachuk, T. (1999). Keramichnyi kompleks z Nezvyska III i yoho znachennia dlia henezysu trypilskoi kultury na terytorii Halychyny, Bukovyny i Podillia. Visnyk Prykarpatskoho universytetu, 2. Ivano-Frankivsk, 11–16 (in Ukrainian).

Tkachuk, T. (2002). Fazy rozvytku i vidnosna khronolohiia shypynetskoi hrupy arkheolohichnykh pam’iatok. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 244. Lviv, 89–114 (in Ukrainian).

Tkachuk, T. (2003). Kultura liichastoho posudu i Trypillia. Naukovi zapysky Ivano-Frankivskoho kraieznavchoho muzeiu, 7–8. Ivano-Frankivsk, 3–15 (in Ukrainian).

Tkachuk, T., & Kochkin, I. (2009). Etap BI–BII Trypilskoi kultury u Verkhnomu Podnistrov’i. Rocznik Przemyski, 46. Przemyśl, 15–40 (in Ukrainian).

Tkachuk, T., Kochkin, I., & Shchodrovskyi, R. (2017). Bahatosharove poselennia Bilshivtsi (ur. Kuty) na Verkhnomu Podnistrov’i. Ivano-Frankivsk, 140 pp. (in Ukrainian).

Tkachuk, T., Kukula, R., Krekhovetskyi, I., Melnychuk, O., Fihol. A. (2010). Poselennia rannoho Trypillia Kozyna (urochyshche Solovche) na Verkhnomu Podnister’i. Arkheolohichni doslidzhenia Lvivskoho uniwersytetu, 13, 219–238 (in Ukrainian).

Tkachuk, T., & Furmanek, M. (2011). Fortyfikatsiia kultury Trypillia-Kukuten. Zamky Ukrainy: doslidzhennia, zberezhennia, vykorystannia. Halych, 74–81 (in Ukrainian).

Chernysh, E. K. (1962). K istorii naselenija jeneoliticheskogo vremeni v Srednem Pridnestrov'e. Neolit i jeneolit Juga evropejskoj chasti USSR. Materialy i issledovanija po arheologii USSR, 102, 5–85 (in Russian).

Shmahlii, M. M., Ryzhov, S. M., & Dudkin, V. P. (1985). Trypilske poselennia Konovka v Serednomu Podnistrov’i. Arkheolohiia, 52, 42–52 (in Ukrainian).

Boyadjiev, Y. (1998). Radiocarbon Dates From Southeastern Europe and the Cultural Processes during the Fourth Millenium B. C. James Harvey Gaul: in Memoriam (In the Steps of James Gaul), 1. Sofia, 349–370.

Cynkałowski, A. (1969). Osiedle kultury Trypolskiej w Bodakach nad Horyniem. Materiały Archeologiczne. Warszawa, 221–227 (in Polish).

Guminski, W. (1989). Gródek Nadbużny osada kultury pucharów lejkowatych. Wroclaw–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Lódz, 189 pp. (in Polish).

Granenborn, D. (2009). Climate fluctuations and trajectories to complexity in the Neolithic: towards a theory. Documenta Praehistorica, 36, 97–110.

Hawinskyj, A., & Pasterkiewicz, W. (2013). Obiekt kultury pucharów lejkowatych na stanowidku “GrodziskoIII” w Kotorynach, rejon Źydaczów, Ukraina. Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury Trypolskiej. Rzeszów, 75–95 (in Polish).

Hawinsky, A., Pasterkiewicz, W., & Rybicka, M. (2014). Kotoryny, rej. Żydacziw, stan. Grodzisko III. Osadnictwo z okresu neolitu. Środowisko naturalne i człowiek nad Górnym Dniestrem – rejon Kotliny Halicko-Bukaczowskiej w pradziejach i wczesnym średniowieczu. Kraków, 167–283 (in Polish).

Iercoşan, N. (2002). CulturaTiszapolgár învestul Romănei. Cluj-Napoca (in Romanian).

Kadrow, S. (1996). Faza rzeszowska kultury malickiej. Kultura malicka. Drugi etap adaptacji naddunajskich wzorców kulturowych w neolicie pólnocno środkowej Europy. Kraków, 51–70 (in Polish).

Kadrow, S. (2003). Mutual contacts between Central European and Tripolyan culture circles in Neolithic. Halych v doistorii i Serednovichchi. Halych, 24–28.

Kadrow, S. (2005). Związki kultury Trypolskiej z kulturami Środkowej i Południowo-Wshodniej Europy – wybrane zagadnienia. Kultura Trypolska. Wybrane problemy. Stalowa Wola, 7–31 (in Polish).

Kadrow, S., & Zakościelna, A. (2000). An outline of the evolution of Danubian cultures in Małopolska and Western Ukraine. Baltic-Pontic studies, 9. Poznań, 187–255.

Kadrow, S., Trela-Kieferling, E., Tkachuk, T., Ţurcanu, S., Gluza, I., Prokopowicz, A., & Godula, G. (2013). Bilcze Złote. Materials of the Tripolye culture from the Werteba and the Ogród sites. S. Kadrow (Ed.). Kraków, 323 pp.

Klochko, V. I., Manichev, V. I., Kvasnitsa, V. N., Kozak, S. A., Demchenko, L. V., & Sokhatskiy, M. P. (2000). Issues concerning tripolie metallurge and the virgin cooperin Volhynia. Baltic-Pontic studies, 9. Poznań, 168–186.

Krutz, V., & Ryzhov, S. (2000). Tripolye cultures in Volhynia (Gorodsk-Volhynian group). Baltic-Pontic studies, 9. Poznań, 86–110.

Makowiecki, D. (2016). Exploitation of Mammals. Biały Potok. Materiały z badań Józefa Kostrzewskiego na Podolu. M. Szmyt (Ed.). Poznań, 397–407.

Machnik, J. (1998). Uwagi o najstarszym osadnictwie posterskiej ludności kultury ceramiki sznurowej (III tysiąclecie przed Chr.) w strefie Karpackiej. Dzieje Podkarpacia. Krosno, 99–120 (in Polish).

Nowak, M. (2009). Drugi etap neolityzacji ziem polskich. Kraków, 717 pp. (in Polish).

Pogoševa, A. P. (1985). Die Statueetten der Tripolie-Kultur. Belträgezur Allgemeinenund Vergleichenden Archäologie, 7. Bonn, 95–242 (in German).

Pelisiak, A., & Tkachuk, T. (2016). Chipped stone assemblage of Early Trypolie culture object from Kozyna settlement site (Western Ukraine). Cucuteni culture within the European Neo-Eneolithic context. Piatra-Neamţ, 355–375.

Přichystal A. (1977). Petras archeologicka charakteristika kamenné śtipané industrie. (in Czech).

Raczky, P., Domdoróczki, L., & Hajdú, Z. (2007). The site of Polgár-Czöszhalom and its cultural and chronological connection with the Lengyel culture. The Lengyel, Polgár and related cultures in the Middle/Late Neolithic in Central Europe. Kraków, 49–70.

Raczky, P., & Siklósi, Z. (2013). Reconsideration of the Cooper Age chronology of the eastern Carpathian Basin: a Bayesian approach. Antiquity, 87(336), 555–573.

Szmyt, M. (1999). Between West and East. People of the Globular Amphora culture in Eastern Europe: 2950–2350 BC. Baltic-Pontic studies, 8. Poznań, 354 pp.

Szmyt, M. (2016). Prehistoric Settlement in Bialy Potok in the Lightof Józef Kostrzewski’s Investigation. Biały Potok. Materiałyzbadań Józefa Kostrzewskiego na Podolu. M. Szmyt (Ed.). Poznań, 509–512.

Sulimirski, T. (1936). Notatki archeologiczne z Małopolski Wschodniej. Wiadomości Archeologiczne, 14, 189–195 (in Polish).

Tkaczuk, T. (2005). Importy kultury malickiej i lubelsko-wolyńskiej na osadach kultury Trypolskiej. Archeologia Polski Środkowowshodniej, 7. Lublin, 150–155 (in Polish).

Tkaczuk, T. (2005а). Chronological phases of the Koshylivtsy group of the Tripolye culture. Sprawozdania archeologiczne. Kraków, 87–119.

Tkaczuk, T. (2008). Ceramic Imports and Imitation in Trypillia Culture at the End of Period of Period CII (3900–3300 BC), Import and Imitation in Archeology. Langenweißbach, 35–45.

Tkaczuk, T. (2013). Painted ceramics. In S. Kadrov (Ed.), Bilcze Złote. Materials of the Tripolye culture from the Werteba and the Ogród sites (pp. 29–44; 117–225). Kraków.

Tkaczuk, T. (2016). Pottery of the Trypillia Culture. Biały Potok. Materiały z badań Józefa Kostrzewskiego na Podolu. M. Szmyt (Ed.). Poznań, 113–174.

Videiko, M. (2000). Tripolye and the cultures of Central Europe. Facts and the character of interactions: 4200–2750 BC. Baltic-Pontic studies, 9. Poznań, 13–68.

Vizdal, J. (1997). Tiszapolgárske pogrebisko vo Velkých Raśkovciah. Kośice, 124–128 (in Slovak).

Winn, M. M. (1981). Pre-writing in Southeastern Europe: the sign system of the Vinča culture ca 4000 BC. Calgary, 421 pp.

Wigley, T. M., & Kelly, P. M. (1990). Holocene climatic change, C14 wiggles and variations in solar irradiance. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, 547–560.

ISSN 2223-1218


Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.